Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки на автомобільному транспорті

В українській державі визнано пріоритет життя та здоров’я людини, безпеки й благополуччя, на забезпечення яких спрямована діяльність численних соціально-економічних, політико-правових, організаційно-управлінських й інших державних механізмів та інститутів. Однак рівень якості та ефективності їх функціонування й реалізації в багатьох сферах залишається досить низьким. Таке становище спричинене низкою чинників, серед яких: недостатнє науково-теоретичне підґрунтя запроваджуваних змін і перетворень; відсутність належного економічного розвитку; поширення корупції на всіх рівнях системи публічної влади; низька якість нормотворчої, зокрема законодавчої, роботи; невідповідність наявного державно-управлінського механізму нагальним потребам і запитам суспільного розвитку тощо. Розв’язання цих проблем потребує впровадження складних і масштабних реформ в основних сферах суспільного життя. Деякі з них тривають в Україні вже не один десяток років, зокрема адміністративна реформа, з моменту запровадження якої минуло вже 20 років і яка мала кардинально змінити систему державного управління. Однак реальний стан справ в Україні свідчить, що в окремих сферах державного управління перетвореная або взагалі відсутні, або перебувають на початковій стадії. Це також стосується публічного управління сферою автомобільним транспортом в Україні, яка тривалий час була позбавлена належної уваги з боку влади, що в сучасних умовах суспільного розвитку є суттєвим недоліком, адже автомобільний транспорт — не лише важлива складова національного господарства, а й джерело небезпеки для життя та здоров’я громадян. Брак належного підходу до забезпечення безпеки на транспорті суттєво підвищує загрозу каліцтва та смертності людей, зокрема молоді, про що переконливо свідчать відповідні статистичні дані.

Слід зауважити, що протягом останніх декількох років держава більш активно почала займатися питаннями забезпечення безпеки на транспорті, що, серед іншого, зумовлено курсом України на євроінтеграцію, адже в європейському просторі вимоги до контролю за безпекою на транспорті є досить суворими. Для того, щоб процес удосконалення та розвитку інституту забезпечення безпеки на транспорті здійснювався ефективно та грамотно, він має спиратися на якісне науково-теоретичне підґрунтя з цього питання. Водночас на сьогодні слід констатувати його неналежний рівень. Попри те, що проблемні питання в галузі автомобільного транспорту, у тому числі стосовно забезпечення безпеки на ньому, висвітлено в працях багатьох вітчизняних дослідників, таких як С. І. Азаров, В. Ф. Анісімов, І. В. Булгакова, Г. В. Галімшина, В. К. Гіжевський, О. Г. Грисюк, О. С. Дем’янюк, Е. Ф. Демський, Є. С. Кузнєцов, Ю. В. Марченко, Г. П. Ситник, О. Й. Соколов, В. О. Хитрик, А. А. Кашканов, В. Й. Развадовський, В. М. Ребедайло, С. В. Руденко, В. М. Торлін, О. Ю. Салманова, Л. Я. Свистун, А. О. Собакарь, Г. В. Шкарівський, В. Ю. Шмельов, О. Б. Чорномаз та багато інших, комплексного наукового вивчення адміністративно-правових засад забезпечення безпеки на автомобільному транспорті в наявних дослідженнях не представлено. Віддаючи належне зусиллям цих та інших правників, слід зауважити, що частина з наявних висновків і пропозиції за цією проблематикою вже є застарілими та потребують перегляду з урахуванням реалій сьогодення.

Вищевикладене зумовлює необхідність поглибленого аналізу проблематики адміністративно-правового забезпечення безпеки на автомобільному транспорті. З цією метою в монографії досліджено: стан наукової розробки проблеми забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; генезу правових засад забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; поняття, особливості й принципи забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; поняття та класифікацію суб’єктів забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; правові засади діяльності та взаємодії суб’єктів забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; сутність і види адміністративних процедур у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; зміст і значення реєстраційних, дозвільних та контрольно-наглядових адміністративних процедур у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; забезпечення безпеки дорожнього руху як складової забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; особливості забезпечення безпеки на автомобільному транспорті під час перевезення пасажирів на міському та міжміському транспорті, а також вантажів; розвиток транспортної інфраструктури як важливої умови забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; концептуальні засади й зарубіжний досвід забезпечення безпеки на автомобільному транспорті; напрями вдосконалення державної політики та відповідальності у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті.

Монографія розрахована на студентів, слухачів закладів вищої освіти юридичного профілю, викладачів, аспірантів, ад’юнктів, докторантів. Вона буде корисною і цікавою для всіх, хто цікавиться проблематикою адміністративно-правовими засадами забезпечення безпеки на автомобільному транспорті.