Кодекс України з процедур банкрутства. Науково-практичний коментар

Не пройшло й півроку, як Кодекс України з питань банкрутства (КУзПБ - мабуть так буде скорочено) після прийняття його більшістю голосів у Верховний Раді України був підписаний (нарешті) Президентом України, став де-факто і де-юре основною частиною законодавства України про неспроможність, замінивши на цьому «посту» Закон України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Наразі серед прихильників новітнього КУзПБ (далі в тексті - Кодекс) існує думка про його вірогідний позитивний вплив на вітчизняний бізнес і економіку у цілому, потужний стимул для їх розвитку і залучення інвестицій. Свої позиції вони базують на чотирьох постулатах.

Перше.

Звертають увагу зацікавлених осіб на посилення рівня захисту прав кредиторів. Особливо це стосується заставних кредитів. При цьому особливо виділяється прозора схема реалізації відчуженого майна (через онлайн-платформи) і, відповідно (за наміром законодавця), буде забезпечуватися таким чином найвища ціна такого майна. І взагалі спрощений механізм звернення стягнення на заставлене майно. Також КУзПБ передбачає новий рівень відповідальності управління підприємства-боржника (в особах його менеджменту) за не вжиті заходи для попередження банкрутства. Викликає вдумливу увагу передбачена КУзПБ можливість визнавати недійсними правочини майнового характеру боржника з пов’язаними особами впродовж останніх трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства. За приписами Кодексу коментованого кредитори зможуть брати участь в обранні арбітражного керуючого, який зобов’язаний буде регулярно звітувати перед ними про фінансовий стан боржника. За очікуваннями авторів КУзПБ ця сукупність впливу нового закону про неспроможність буде мати наслідком поновлення системи банківського кредитування саме підприємств, що матиме провідну роль у розвитку перш за все промисловості.

Друге.

Не секрет, що Україна вкрай негативно котується у різноманітних економічних рейтингах, і зокрема у рейтингах Світового Банку. Не у останню чергу нашу державу тягнуть назад неефективні процедури банкрутства і санації боржників, а також їх вартість і тривалість. Сама процедура має значно прискоритися за допомогою скорочення підстав для касаційного оскарження (зараз в Україні вона триває в середньому 2,9 року, тоді як в інших країнах Східної Європи - 2,3 року) і подешевшає (середня вартість процедури банкрутства в Україні зараз - до 40% вартості бізнесу, тоді як в сусідніх по регіону державах - не більше 13%). Це дозволить покращувати показники держави у рейтингу Doing Business Світового банку (як у «загальному заліку» та за показником «Вирішення неплатоспроможності»). А це прямий шлях для залучення іноземних інвестицій.

Трете.

На законодавчому рівні буде вдосконалена процедура корпоративного банкрутства. Це обумовлює можливість банкрута - юридичну особу продати як працюючий бізнес. Що у свою чергу обумовлює можливість підсилення ефективності банкрутства. Тобто очікується приріст фінансового результату і обсяг відшкодування в кінці процедури банкрутства. Цифри говорять самі за себе - нині середній показник фінансового результату банкрутства в Україні становить 9%, а навіть у країнах в Східній Європі - не менше 38%. 

Четверте.

Нарешті законодавчо визнано, що особа фізична може бути банкрутом. Очікується, що завдяки цієї процедурі буде розв’язана у першу чергу проблема споживчих кредитів і іпотечних кредитів. Що стосується самих фізичних осіб - банкрутів, то вони отримають можливість свого фінансового рестарту та, що особливо важливо, цивілізованого і реального врегулювання болючих питань проблемних іпотечних кредитів в іноземній валюті. Ці кредити можна буде реструктуризувати за умови, що кредитна заборгованість виникла до того, як Кодекс коментований набув чинності. Такі позитивні очікування від Кодексу, що у самому загальному вигляді пропонуємо широкому колу читачів нашого видання. Чи справдяться вони покаже час і практичне застосування новітнього КУзПБ, а також набута судова практика. Багато хто з правників не сприяв саму ідею КУзПБ, йому відмовляють у «званні» кодекса. Думка загалом слушна, бо з точки зору законодавчої техніки, дискусійним є сама ідея створення кодексу замість закону. Кодекс з процедур банкрутства не відповідає вимогам, які ставляться до законодавчих актів у формі кодексів. Зокрема, Кодекс не узагальнює та не систематизує норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а лише штучно об’єднує норми вказаного Закону, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу, збільшуючи кількість відповідних норм. Тобто замість одного старого закону, ми отримали новий збільшений закон, але у формі кодекса (інтернет-ресурс eba.com.ua, О. Качмао, Ю. Колос, «Василь Кісіль і Партнери»).