Пам’ятка психологу для психологічного супроводження військовослужбовців в екстремальних умовах

У місцях тимчасової дислокації військових частин Збройних Сил України (далі – ЗС України) психолог має використовувати прості (без додаткового успадкування) і ефективні методи психологічної допомоги. Він має бути доступний для спілкування, ініціювати спілкування (створювати привід для спілкування). При актуальності у військовослужбовців переживання негативних станів, вступивши за будь-якого приводу у спілкування, вони самі вийдуть на обговорення з психологом теми свої переживань (дія домінанти). Підтримуючи таке спілкування психолог має забезпечити відчуття прийняття, демонструвати емпатію. Психолог може допомагати формулювати переживання (для цього йому потрібно знати, як може переживатися стрес), вербалізувати їх, при необхідності купірувати переживання стресу.