Покарання як соціальне та правове явище: філософсько-правові аспекти

У монографії використані філософські, загальнонаукові і спеціально-наукові методи, конкретне сполучення яких обумовлене метою і завданнями дослідження. Методологічною основою дослідження став юснатуралістський підхід (ґрунтуючись на розмежуванні, але не взаємозапереченні, понять «позитивне право», «соціальне право» та «природне право», застосування покарання осмислюється не лише у вузькому кримінально-правовому сенсі, але як універсальна соціальна практика реагування (протидії) на суб’єктивно-небажану поведінку, яка поширена у всіх сферах соціального буття).

Крім того, у процесі дослідження використані наступні методи та підходи: діалектичний метод та філософсько-антропологічний підхід (для осмислення покарання як складного багатоаспектного явища культури в його розвитку та взаємозв’язку, витоки якого знаходяться в амбівалентній біосоціальній сутності людини -підрозділ 1.1.), феноменологічний (для дослідження покарання на основі аналізу таких феноменологічних модусів, як суб’єкт / об’єкт, цінності, права та обов’язки - підрозділи 2.1, 2.2), герменевтичний (для дослідження механізмів актуалізації сенсів покарання в нормативно-правових джерелах - підрозділи 1.1, 1.3, 3.1), екзистенціальний підхід (осмислення покарання на основі аналізу глибин суб’єктивного світу людини та в екзистенціальному переживанні злочину - підрозділи 2.1, 2.2, 2.3), аксіологічний підхід (для аналізу впливу ціннісних орієнтирів людини при формуванні уявлень про покарання, в тому числі для виявлення моральних вимог до застосування покарання - підрозділ 2.3).

У пропонованій увазі читача роботі широко використані наступні загальнонаукові методи: сходження від загального до конкретного (використано для аналізу покарання як абстрактного поняття в його співвідношенням із конкретними прикладами застосування покарання), аналіз і синтез (уявне розчленування (поєднання) процесу застосування покарання на такі його складові, як об’єкт, суб’єкт, об’єктивну і суб’єктивну сторони), системний та структурно-функціональний метод (для аналізу покарання як системного явища, зумовленого соціальними процесами і тенденціями та у контексті його власного впливу на ці процеси), порівняльний метод (для крос куті ьіурного аналізу подібних та відмінних рис у застосуванні покарання), узагальнення (виявлення універсальних властивостей покарання, що відображають його сутність), а також принцип історизму та об’єктивності, що сприяли розкриттю особливостей ґенези інституту покарання (підрозділ 1.2,3.1).

Також були використані спеціально-наукові методи: порівняльно-правовий (для аналізу застосування покарання в різних правових системах, а також доцільності його використання в Україні - підрозділи 1.3, 3.2), формально-догматичний (для аналізу положень чинного законодавства та виявлення неточностей у ньому щодо визначення понять покарання, мети його застосування та інших, а також пов’язаних з цим проблем правозастосовчої та правоохоронної діяльності - підрозділи 2.1, 2.2), логіко-семантичний метод (для поглиблення та розвитку категорійного апарату філософії покарання, зокрема при визначенні понять «покарання», «застосування покарання», «функції покарання», «мета застосування покарання», «ознаки застосування покарання» - підрозділи 2.1,2.2).

Автором запропоновано сучасну філософсько-правову концепцію покарання як теоретичне підгрунтя вирішення гострих проблем його практичного застосування у сфері кримінального права в нашій державі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання: 

по-перше, у подальшій науково-теоретичній розробці проблем покарання на рівні філософії права, кримінального права, кримінального процесу та кримінально-виконавчого права та в межах практичного реформування правової системи України у сфері застосування кримінального покарання;

по-друге - при підготовці законопроектів для внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України;

по-третє - у процесі підготовки підручників, навчальних посібників та методичних матеріалів.

За результатами виконаного дослідження сформульовано ряд пропозицій у вигляді розроблених законопроектів щодо змін та доповнень Кримінального кодексу України. Ці пропозиції представлені у додатках до монографії.