Адміністративне право: актуальні питання та інноваційні ідеї

Досліджуючи сутність адміністративного права слід розуміти що адміністративне право як явище своїми коріннями сягає зародження філософської думки. Мислитель пізнаючи навколишній світ і відшукуючи місце людини в ньому, намагався своїм розумом осягнути закони за якими існує все навколишнє.

Закони природи - незмінні, абстрактні моделі які через призму людського світосприйняття описують реальну, осяжну людиною дійсність. Ці закони пояснюють соціальні, політичні, економічні та інші сторони буття людства. Тому в таких моделях слова, термін, дефініція, поняття відіграють роль елемента формули, яка регулює певні відносини. Фактично все право, вся його внутрішня сутність - адміністрування, управління. А сутність адміністративного права - це філософія адміністративного права.

Перш за все для правильного розуміння сутності адміністративного права потрібно розставити певні межі, певні сигнальні точки у вигляді термінів на які будемо опиратися. Кожен термін має своє навантаження, свої особливості. Але потрібно дійти до певного знаменника. Процес розпаду Радянського союзу на поч. 90-х років мав об’єктивним наслідком появу на політичній карті світу нових держав. Соціальні катаклізми, які викликали економічний колапс, призвели до культурного, морального, етичного занепаду, а також до виродження права. Відсутність чіткого розмежування публічних і приватних відносин, необдумане запозичення норм права у недосконалу пострадянську суспільну систему призвели до відсутності єдиного тлумачення правових норм. Недосконалістю правових норм скористалися насамперед ті верстви суспільства, у яких зосереджувалися владні важелі. За цих обставин корупція „телефонне право”, „білокомірцева злочинність” стали на заваді всіх суспільних перетворень, і, відповідно, тими факторами, які зводять нанівець усі інноваційні зміни. Ідеологічні засади радянської системи права не витримали перевірки часом.

Ієрархічний підхід до побудови адміністративного права як галузі права, яка охоплює всі сфери суспільного життя, виявився хибним. Виродження права в жорстке управління суспільством за допомогою владних приписів та адміністративних покарань призвело до повного колапсу та іднепаду країни. Адміністративна відповідальність пересічних громадян малозначні діяння на фоні тотального нехтування приписами законів з  боку представників влади та місцевих органів самоуправління спричинила правовий нігілізм і деградацію суспільства. Сьогодні «нові» способи реанімувати норми та підходи до правопорядку у сфері державного управління призводять до подальшого поглиблення кризових явищ у суспільстві.

Одним із напрямів зовнішньої політики Україна визначила входження до європейських структур з метою створення високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, культури та демократії. Держава і громадянин мають один перед одним як права, так і обов’язки. Основа демократичного розвитку - відповідальність особи перед суспільством, і держави перед громадянами. Гармонізація законодавства - перший крок до громадянського суспільства.