Кваліфікація військових правопорушень за законодавством України

Представлене широкому загалу науковців і фахівців, які займаються практичною діяльністю по застосуванню правових норм про кримінальну відповідальність військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, видання "Кваліфікація військових правопорушень за законодавством України" є продовженням наукових досліджень автором питань, що впливають на стан правопорядку у військових формуваннях, створених відповідно до законів України.

Важливим фактором зміцнення обороноздатності України є дотримання особовим складом військових формувань Військової присяги, законів, сумлінне і добросовісне виконання свого військового обов'язку під час проходження і несення військової служби. Разом з тим судова статистика свідчить, що протягом останніх 6-ти років (2014-2019 рр.) відбулось суттєве збільшення по відношенню до 2013 р. злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), передбачених розділом XIX Особливої частини Кримінального кодексу України. Зокрема, кількість засуджених за військові злочини військовослужбовців збільшилась в 2014 р. у 2,4 раза, в 2015 р. - у 13,82 разів, в 2016 р. - у 14,2 раза, в 2017 р. - у 15,08 раза, в 2018 р. - у 14,48 р., у 2019 р. - у 12,67 разів. Зазначене свідчить про недостатній рівень військової дисципліни серед окремих категорій військовослужбовців, зокрема, це стосується особливого періоду, коли має місце збільшення таких груп злочинів, як порушення порядку проходження або несення військової служби, пов'язаних з місцем перебування або виконання обов'язків військової служби (стст. 407-409 КК України) та ін.

Питання кваліфікації кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення або проходження військової служби передбачає здійснення комплексу заходів, пов'язаних із точним встановленням відповідності вчиненого суспільно небезпечного діяння у виді злочину або кримінального проступку складу конкретного кримінального правопорушення, передбаченого у законі про кримінальну відповідальність, яким є Кримінальний кодекс України. Процес кваліфікації передбачає аналіз і встановлення всіх характерних для складу злочину елементів і ознак, які їх характеризують, що дозволяє неухильному дотриманню принципу законності у кримінальному судочинстві, метою якого є забезпечення швидкого, повного та неупереджеяого проведення досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Законодавство з питань військової сфери, що активно розвивається за часів незалежності України, доповнює зміст правових норм, які передбачають обсяг і спрямованість військових правопорушень. Його знання і врахування при здійсненні кваліфікації допомагає враховувати особливості, які характерні для військового середовища. Тому основне завдання монографії - спроба розкрити для всіх бажаючих багатогранні аспекти кваліфікації військових правопорушень, передбачених розділом XIX Особливої частини Кримінального кодексу України (стст. 401-422, 425-435), військових адміністративних правопорушень, що містяться у главі 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення (стст. 172-10 - 172-20), а також дисциплінарних правопорушень, перелік яких законом України не визначений, хоча пункт 22 частини 1 статті 92 Конституції України зобов'язує це зробити.

У розділі 1 монографії розглядаються загальні положення кваліфікації військових правопорушень, що стосуються питань їх кваліфікації, вчинених у співучасті; за сукупністю злочинів або повторно; в умовах особливого періоду або в бойовій обстановці.

У розділі 2 розкритті питання кваліфікації військових кримінальних правопорушень, передбачених законодавством України про кримінальну відповідальність. Проаналізована і використана судова практика розгляду військових злочинів. Здійснено відмежування від аналогічних військових адміністративних правопорушень за стст. 172-10-172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто зазначити і той факт, що у навчальній і науковій літературі України комплексного аналізу питань кваліфікації військових правопорушень висвітлено не достатньо.

Нарівні кримінально-правової оцінки військових злочинів їх кваліфікацію здійснювали С.І. Дячук у 2005 р., М.І. Панов разом з іншими авторами відповідно у 2006 і 2011 рр., М.С. Туркот у 2014 р., М.І. Хавронюк у 1995,2003 і наступних роках, С.О. Харитонову 2019 р., О.М. Сарнавський (2020 р.) та ін., точки зору яких використано при аналізі питань кваліфікації окремих складів військових злочинів.

Автор висловлює щиру подяку шановним рецензентам за конструктивні пропозиції і зауваження, що сприяли поліпшенню змісту цього видання і всім іншим колегам хто сприяв у виданні монографії.

Окремо висловлюю слова співчуття і скорботи рідним доктора юридичних наук, професора Валерія Олександровича Глушкова, який 28 вересня 2020 року передчасно помер. Вічна пам’ять йому.