Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права ( затверджених у 2018р. ): Розглянуті та схвалені кординаційними бюро відділень Національної академії правових наук України

Видання «Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права» вперше в Україні було започатковано Національною академією правових наук України у 1995 р. на виконання її статутних завдань щодо здійснення координації визначення тематики дисертаційних досліджень, які виконуються в Україні в галузі держави і права. Ця праця є вже двадцять четвертим довідковим виданням цього напряму. До Переліку включені теми дисертаційних робіт докторів наук та докторів філософії (кандидатів наук), які були затверджені вченими радами закладів вищої освіти, юридичних факультетів та науково-дослідних установ юридичного профілю України протягом 2018 р.

Цим виданням Національна академія правових наук України ставить за мету поширення інформації серед наукової громадськості щодо основних напрямів дисертаційних досліджень, які виконуються в Україні. Сподіваємось, що це дасть змогу вченим радам закладів вищої освіти, юридичних факультетів та науково-дослідних установ юридичного профілю, науковим керівникам (консультантам), здобувачам (аспірантам, ад’юнктам та докторантам) здійснювати планування науково-дослідної роботи, проводити дисертаційні дослідження з найбільш актуальних проблем держави і права, уникати повторення та дублювання тематики, забезпечувати ефективність наукових досліджень.

Теми дисертаційних досліджень, наведені у Переліку, розміщені відповідно до номенклатури спеціальностей (спеціалізацій) «Юридичні науки», затвердженої наказом МОН України від 14.09.2011 р. № 10571 . За певною спеціалізацією спочатку подаються теми дисертацій на здобуття ступеня доктора наук, а потім доктора філософії (кандидата наук). У відповідних графах вказано тему дисертації, її виконавця, наукового керівника (консультанта), наукову установу (навчальний заклад), в якій виконується робота, та дату затвердження теми дисертаційного дослідження.

Теми дисертаційних досліджень подаються зі збереженням їх мовностилістичних особливостей - у тому вигляді, як вони були затверджені вченими радами відповідних закладів і установ, за винятком явних орфографічних помилок.

Усі теми дисертаційних досліджень пройшли рецензування координаційних бюро відділень Національної академії правових наук України: відділення теорії та історії держави і права (академік-секретар В.Д. Гончаренко), відділення державно-правових наук і міжнародного права (академік-секретар Ю.П. Битяк), відділення цивільно-правових наук (в.о. академіка-секретаря О.В. Кохановська), відділення екологічного, господарського та аграрного права (академік-секретар Ю.С. Шемшученко), відділення кримінально-правових наук (в.о. академіка-секретаря Ю.В. Баулін), які проаналізували теми на їх відповідність конкретній спеціальності (спеціалізації), оцінили їх актуальність, коректність формулювання, можливість дублювання тематики, вказали на доцільність розробки певних напрямів дисертаційних досліджень тощо.

У 2018 р. в Україні затверджено 1040 тем дисертаційних досліджень за спеціальністю «Право», що на 172 теми (15 %) менше, ніж у 2017 р. Аналіз тем за різними спеціалізаціями показує таке їх співвідношення:

за спеціалізацією 12.00.01 - 93 теми (8,9 %),

за спеціалізацією 12.00.02 - 42 теми (4,0 %),

за спеціалізацією 12.00.03 - 157 тем (15,0 %),

за спеціалізацією 12.00.04 - 56 тем (5,4 %),

за спеціалізацією 12.00.05 - 47 тем (4,6 %),

за спеціалізацією 12.00.06 - 20 тем (1,9 %),

за спеціалізацією 12.00.07 - 240 тем (23,0 %),

за спеціалізацією 12.00.08 - 131 тема (12,6 %),

за спеціалізацією 12.00.09 - 184 теми (17,8 %),

за спеціалізацією 12.00.10 - 16 тем (1,6 %),

за спеціалізацією 12.00.11 - 41 тема (3,9 %),

за спеціалізацією 12.00.12 - 13 тем (1,3 %).

Найбільше тем було затверджено за спеціалізацією 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право - 240 тем (23 % від загальної кількості тем) та 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність – 184 теми (17,8 % від загальної кількості тем). Найменше тем затверджено за спеціалізацією 12.00.12 - філософія права - 13 тем (1,3 % від загальної кількості тем). Аналіз тематики показує, що деякі напрями юридичної науки досліджуються недостатньою мірою. Так, одному із найбільш актуальних питань реформування судової системи України присвячено лише 4 теми (25 %) у межах спеціалізації 12.00.10; актуальним проблемам європейської інтеграції вітчизняної правової системи – 32 теми (3 % із загальної кількості); проблемам розвитку земельного, аграрного, екологічного та природоресурсного права - 20 тем (1,9 %). Серед закладів вищої освіти юридичного профілю, в яких затверджуються теми, більше всього тем затверджено вищими закладами освіти Міністерства внутрішніх справ України - 353 теми, або 34 % від усіх затверджених тем, хоча 7 закладів МВС складають близько 10 % від усіх ЗВО юридичного профілю, які подали теми дисертаційних досліджень. У 2018 р. збільшилась кількість тем, щодо яких були висловлені зауваження координаційних бюро. Із 1040 тем отримали зауваження 359 тем, що складає 34,5 % (у 2017 р. цей показник становив 30,2 %). 

Найбільшу кількість зауважень зроблено щодо тем, затверджених за такими спеціалізаціями:

- 12.00.03 - 89 тем із зауваженнями, що складає 56 % від загальної кількості поданих тем;

- 12.00.12 - 7 тем із зауваженнями, що складає 53 % від загальної кількості поданих тем;

- 12.00.09 - 88 тем із зауваженнями, що складає 47 % від загальної кількості поданих тем;

- 12.00.01 - 41 тема із зауваженнями, що складає 44 % від загальної кількості поданих тем;

- 12.00.08 - 39 тем із зауваженнями, що складає 29,7 % від загальної кількості поданих тем. Крім того, відділення НАПрН України відмічають недотримання багатьма закладами Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 щодо обмеження кількості докторантів, аспірантів та ад’юнктів, прикріплених до одного наукового керівника (консультанта) (доктор наук - не більше 5 здобувачів наукових ступенів, включаючи тих, що здобувають науковий ступінь доктора наук, одночасно; доктор філософії - не більше 3‑х здобувачів наукового ступеня доктора філософії одночасно). Деякі науковці значно перевищили встановлені нормативи підготовки дисертантів.