Створення Спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо злочину агресії проти України: теоретичні та практичні питання

Монографія комплексно досліджує теоретичні та практичні аспекти створення Спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо злочину агресії проти України (далі - Трибунал). Обґрунтовано, що юрисдикційна прогалина є ключовою передумовою, а справедливість — вагомим юридичним і моральним підгрунтям для заснування Трибуналу. Проаналізовано можливості й обмеження національних судів т Міжнародного кримінального суду в здійсненні юрисдикції щодо злочину агресії проти України, а також критичний дискурс навколо створення Трибуналу, включаючи питання вибірковості, судочинства in absentia, виконання рішень, взаємодії з МКС і фінансування. Детально висвітлено хронологію зусиль зі створення Трибуналу на національному та міжнародному рівнях, підкреслено значення його «міжнародності». Розглянуто різні правові моделі створення Трибуналу: через угоду між Україною та ООН за рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН; угоду між Україною та іншими державами; угоду між Україною та міжнародною організацією (ООН, ЄС або Радою Європи) («гібридний» трибунал); а також через угоду між Україною та Радою Європи, яка розглядається як найбільш життєздатна компромісна модель «міжнародного» трибуналу. Значну увагу приділено аналізу питань юрисдикції ratione materiae, ratione temporis, ratione loci Ta ratione personae, а також особливостям застосування імунітетів ratione personae та ratione materiae в контексті здійснення правосуддя Трибуналом. 

Монографія буде корисною для науковців, юристів-практиків, представників органів державної влади, студентів юридичних вищих навчальних закладів і всіх, хто цікавиться проблематикою відповідальності за міжнародні злочини.