Закінчення розгляду цивільних справ без ухвалення рішення суду

Монографія присвячена комплексному дослідженню інституту закінчення провадження без ухвалення рішення суду в цивільному судочинстві України, аналізу судових помилок і причин, що їх породжують, виявленню та усуненню колізій і прогалин правового регулювання цього цивільного процесуального інституту, вдосконаленню чинного цивільного процесуального законодавства України та підвищенню ефективності його застосування. 

У монографії розглянуто й охарактеризовано становлення та розвиток правового регулювання інституту закінчення розгляду цивільних справ без ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог, проаналізовано підходи до його правового регулювання у законодавстві зарубіжних держав. Визначено поняття та правову природу закінчення розгляду цивільних справ без ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог, здійснено класифікацію підстав застосування інститутів закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду, а також аналіз кожної з них. Розглянуто особливості закінчення розгляду цивільних справ без ухвалення рішення суду у різних видах проваджень та у заочному розгляді справи, а також повернення судового збору в разі закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду. 

Монографія буде цікавою для науковців, студентів, аспірантів і викладачів юридичних закладів вищої освіти, суддів та адвокатів, а також для всіх, кого цікавлять проблеми процесуальної економії, ефективності судового захисту та особливості функціонування інституту закінчення провадження без ухвалення рішення суду в цивільному процесуальному праві України.