Соціально-політичні студії: навчальний посібник

Людина відкриває підручник, навчальний посібник з надією знайти відповіді на ті питання, які її хвилюють. Особливо, коли мова йде про світ соціального і політичного. З точки зору американського соціолога та історика Іммануїла Моріса Валлерстайна (народ. 1930), осмислення соціальногуманітарної картини світу найбільш продуктивно при використанні наук, розвиток яких спирався на підходи, що сформувалися у природознавстві: соціології, політології, економіці (так звана «тріада Валлерстайна»). Тому продуктивним є використання соціологічного і політологічного знання в єдності для дослідження сучасного складного світу, його протиріч і тенденцій.

Важливою умовою підготовки висококваліфікованого фахівця, зокрема юриста, є оволодіння майбутнім професіоналом глибокими соціально-політичними знаннями. Не можна жити в суспільстві і не знати законів його розвитку і функціонування. Значення соціально-політичного знання обумовлене зростаючими вимогами до особистості фахівця будь-якого профілю, до його інтелектуальної, загальнокультурної, гуманітарної підготовки. Історичний досвід показує, що кризові ситуації в суспільстві не завжди є результатом об’єктивних і неминучих процесів, їх причини часто криються в неправильному виборі шляху розвитку, коли соціальна політика і соціальна практика не спираються на суспільствознавство. З цієї причини для тих, хто вивчає соціально-політичні студії, важливо, перш за все, знати основні положення, концепції і визначення, які складають каркас цієї навчальної дисципліни.

Здобуті знання надалі допоможуть молодим фахівцям зорієнтуватися у різних сферах діяльності, заснованих на взаємодії з окремими особами, соціальними групами і соціально-політичними інституціями. Попри величезні значення різних галузей суспільствознавства у справі пізнання навколишнього буття (історичних, економічних, правових, психологічних та інших наук) соціально-політичні студії є унікальними завдяки своїй здатності бачити соціально-політичний світ як цілісну систему. Причому остання розглядається не тільки як позитивно функціонуюча і така, що розвивається, але й як така, що переживає стан глибокої кризи, зокрема тієї, що сталася у 2008 р. у світі, або та криза, яку переживає Україна з 2013 р. Тому в цих умовах соціально-політичні студії покликані стати навчальною дисципліною про витоки, причини кризи і шляхи виходу з неї.

Хворе суспільство потребує свого діагнозу, соціальної терапії, а можливо, і соціальної хірургії. Діагностика і лікування суспільства – це надзавдання соціально-політичних студій, тому не випадково однією з основних її проблем є виживання людства й оновлення цивілізації. 7 Передмова Соціально-політичні студії шукають способи вирішення цих завдань, як на глобальному, так і на рівні соціальних спільнот, конкретних соціально-політичних інститутів і організацій, соціально-політичної поведінки індивідів. У цьому значенні важними є розділи соціально-політичних студій про відтворення соціально-політичних систем – суспільства і його структур, соціальних спільнот, соціально-політичних інститутів, організацій, особистості. Відтворення – суть основний спосіб існування суспільства і його елементів у їх взаємодії. Іншими словами, відтворення – це, перш за все, функціонування. У суспільства немає іншого способу буття, інакше як відтворювати себе, свої структури. Ми народжуємося у світі, у суспільстві, яке існувало до нас та існуватиме після нас. Людина – соціально-політична істота не тому, що «так прийнято», «так було завжди», але тому, що поза суспільством людина не зможе ні стати людиною, ні вижити. Ми народжуємося в суспільстві людей, об’єднаних у соціальні групи, і від цих груп залежить ідентичність людини – неповторна своєрідність її особистості, залежать її надії, погляди на життя, життєві устремління і досягнення.

Тому початковим положенням соціально-політичних студій служить формула: поведінка людей формується головним чином групами, до яких вони належать, і соціальними взаємодіями, що здійснюються в цих групах. Ми стали тим, хто ми є, і діємо так, як ми діємо, тому що живемо в конкретному суспільстві, у конкретному місці і в конкретний час. Усі соціально значущі дії людей – від потиску рук до вбивства, усі соціально-політичні інститути – від держави до сім’ї, кінець кінцем – продукт соціальної взаємодії. Розглядати соціальні групи – від малої групи – сім’ ї до рівня мегаполіса або до рівня суспільства в цілому як свій безпосередній об’єкт – таким є початковий принцип соціально-політичного пізнання. Соціально-політичне знання – частина культури сучасного суспільства. Завдяки науковому підходу до вивчення соціально-політичного організму воно дає можливість зрозуміти цінності і норми, що ефективно регулюють життя людей, знайти способи подолання негативних моментів у життєдіяльності суспільства.

Звідси ставлення до соціально-політичних студій як до багаторівневої навчальної дисципліни, що являє єдність абстрактних і конкретних форм, макро- і мікротеоретичних підходів, теоретичного й емпіричного знання. Соціально-політичні студії не можуть плідно розвиватися без принципової єдності, більше того – взаємопроникнення теоретичного й емпіричного знання. Адже соціально-політичні студії націлені врешті-решт на вирішення суто практичних питань соціально-політичного життя. Це означає, що для соціально-політичних студій всі їх проблеми є терміновими, такими, що потребують негайного реагування, оскільки стосуються актуальних інтересів сучасного суспільства. Тому дуже важливо знати логіку і методи 8 Передмова дослідження соціально-політичної реальності, такі як опитування, спостереження, експеримент, а також опис спеціальних процедур, вживаних для збору, аналізу й оцінки якості соціологічних даних, бо за допомогою соціологічних досліджень ми одержуємо емпіричну базу, яка відображає реальний стан справ у суспільстві, переваги і сподівання соціуму, можемо діагностувати його «хвороби».

Навчальний посібник – це не сукупність готових істин, а лише загальні підходи до них, що склалися у світовій соціально-політичній думці. Студент має самостійно осягнути істину, осмислити тернистий шлях до неї власним розумом, наполегливою працею, навчитися сміливо висловлювати і захищати особисту точку зору, що вимагає самостійних роздумів, усвідомлених, а не нав’язаних ззовні поглядів та уявлень. Освоєння соціально-політичного знання допомагає студентові стати фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно. Пропонований навчальний посібник з соціально-політичних студій ставить за мету дати найзагальніше уявлення про суспільство як складну реальність, показати їх практичну спрямованість через розкриття таких проблем, як соціально-політичні процеси, соціально-політичні технології, соціальні відхилення та конфлікти тощо.

Структура книжки обумовлена програмою викладання соціально-політичних студій, тому автор не претендує на повний виклад і розкриття всіх проблем як соціології так і політології, але сподівається, що вивчення цього матеріалу дозволить скласти цілісне уявлення про основні напрями соціально-політичного знання. У навчальному посібнику головними є принципи, а не деталі, основні положення, а не поточні питання, й опис спеціально вибраних прикладів, а не простий перелік фактів.

Соціально-політичні студії як навчальна дисципліна є практично невичерпними, вони не мають просторових меж. Тому автор сконцентрувався на тому, щоб розкрити найважливіші проблеми соціальнополітичного знання, що безпосередньо стосуються сучасного життя. Автор дуже хотів би, щоб цей навчальний посібник сприяв критичному осмисленню суперечностей і тенденцій у сучасному суспільстві та творчій активності студентів у повсякденній праці по засвоєнню соціально-політичних знань. Адже головна функція соціально-політичних студій – сформувати соціально-політичне мислення, тобто розуміння проблем, що стоять перед суспільством, причин їх виникнення і шляхів подолання, уміння критично ставитися до буденних думок, стереотипів мислення і соціально-політичних забобонів масової свідомості. Цілісне соціально-політичне мислення допоможе молодому поколінню підготуватися до дорослого життя і зайняти активну соціально-політичну позицію щодо перетворення української дійсності на основі законів справедливості, честі і гідності, пошани особи громадянина України як такої.