Задать вопрос о книге:

Теоретико-правова характеристика процесуального статусу в адміністративному судочинстві

Теоретико-правова характеристика процесуального статусу в адміністративному судочинстві - фото

Автор: Ківалов С.В., Козачук Д.А., Топор І.В.

Издательство: Фенікс

Год издания: 2015

Количество страниц: 232

ISBN: 978-966-438-961-4

Переплет: мягкий

Язык: украинский

Вес: 0.4 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

Монографію присвячено встановленню змісту га особливостей процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві, а також виявленню недоліків його правового регулювання і обгрунтуванню пропозицій щодо внесення змін до адміністративного процесуального законодавства.

Сторони в адміністративному судочинстві досліджено як головних обов’язкових первинних учасників провадження, які вступають у процес від свого імені з метою захисту або забезпечення реалізації своїх прав, свобод, інтересів чи повноважень, наділені особливим процесуальним статусом, який встановлює ідеальну модель їх взаємодії із судом на визначених законодавством України принципах. 

Охарактеризовано елементи процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві з урахуванням процесуальної ролі, видів і форм проваджень, а також виокремлено ознаки процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві.

Окрему увагу приділено групі сторін в непозовного провадження як можливих суб’єктів правовідносин, пов’язаних із застосуванням обмежувальних заходів, які вимагають підтвердження законності їх застосування у судовому порядку. Визначено особливості реалізації прав сторін у письмовому провадженні та доведено необхідність надання судді повноваження змінювати форму розгляду справи. Систематизовано права та обов’язки сторін при розгляді та вирішенні справ скороченого провадження.

Монографію розраховано на юристів, науковців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування

Авторы

Авторы книги Теоретико-правова характеристика процесуального статусу в адміністративному судочинстві

Предисловие

Розбудова державності України відбувається у надзвичайно складних умовах, і усвідомлення цінності людини, її прав і свобод, а також формування сприйняття суспільством держави як демократичної правової структури має бути покладено в основу цього процесу. Відповідно, діяльність адміністративних судів, чиє першочергове завдання полягає у забезпеченні захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, має стати гарантом дотримання законності у цій сфері.

Ефективність діяльності адміністративних судів безпосередньо залежить від досконалості процесуальних норм, передусім тих, що визначають статус сторін в адміністративному судочинстві. Можна стверджувати, що всі інститути адміністративного судочинства формуються і розвиваються з урахуванням специфіки суб’єктного складу спорів, які становлять юрисдикцію адміністративних судів. Більшість із них пов’язана з конфліктами, що виникають між приватними особами і суб’єктами владних повноважень, які внаслідок звернення до суду та відкриття провадження у справі набувають статусу сторін адміністративного процесу. Водночас, сфера адміністративної юрисдикції поступово розширюється, урізноманітнюється склад осіб, яким законодавство гарантує можливість розв’язання конфлікту публічно-правового характеру в адміністративному суді. Крім того, змінюється само адміністративне судочинство - з’являються нові види і форми проваджень, яких адаптовано до специфіки спору. Таким чином, суттєві зміни у сфері адміністративної юстиції визначають необхідність перегляду процесуального статусу сторін адміністративного судочинства на теоретичному рівні, а також відображення нових реалій у нормативному забезпеченні цього статусу та у практичній діяльності адміністративних судів.

Із часу запровадження адміністративного судочинства в України увага науковців до питань статусу його суб’єктів постійно зростає, про що свідчать дослідження монографічного рівня: В.М. Бевзенка «Суб’єкти владних повноважень в адміністративному судочинстві»; 1.1. Діткевич «Адміністративна процесуальна правосуб’єктність»; О.М. Андруневчин «Суб’єкти адміністративного судочинства України»; О.В. Бачуна «Правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства України»; М.М. Стефанчук «Органи виконавчої влади як сторона у справах адміністративної юрисдикції в Україні»; О.В. Кощий «Суб’єкти, які не наділені владними повноваженнями, як відповідачі в адміністративному судочинстві України». Водночас, у наведених працях розкриваються загальні питання суб’єкта адміністративного судочинства, або увагу авторів зосереджено на визначенні окремих його учасників, характеристиці осіб, які можуть брати участь в адміністративному процесі, із точки зору їх правового допроцесуального становища. Таким чином, залишається багато прогалин у визначенні комплексу прав і обов’язків сторін як основних учасників адміністративного судочинства та їх реалізації на окремих стадіях, умов набуття статусу сторони в адміністративному судочинстві, особливостей реалізації процесуального статусу сторін у різних формах і видах провадження, підстав та наслідків заміни позивача та відповідача тощо.

Представлене дослідження спрямовано на подальше формування теоретичної моделі процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві з урахуванням його завдань, а також особливостей окремих видів та форм провадження, розробку на цій основі пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та судової практики.

Отзывы

Отзывы к книге Теоретико-правова характеристика процесуального статусу в адміністративному судочинстві

Монографію присвячено встановленню змісту га особливостей процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві, а також виявленню недоліків його правового регулювання і обгрунтуванню пропозицій щодо внесення змін до адміністративного процесуального законодавства.

Сторони в адміністративному судочинстві досліджено як головних обов’язкових первинних учасників провадження, які вступають у процес від свого імені з метою захисту або забезпечення реалізації своїх прав, свобод, інтересів чи повноважень, наділені особливим процесуальним статусом, який встановлює ідеальну модель їх взаємодії із судом на визначених законодавством України принципах. 

Охарактеризовано елементи процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві з урахуванням процесуальної ролі, видів і форм проваджень, а також виокремлено ознаки процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві.

Окрему увагу приділено групі сторін в непозовного провадження як можливих суб’єктів правовідносин, пов’язаних із застосуванням обмежувальних заходів, які вимагають підтвердження законності їх застосування у судовому порядку. Визначено особливості реалізації прав сторін у письмовому провадженні та доведено необхідність надання судді повноваження змінювати форму розгляду справи. Систематизовано права та обов’язки сторін при розгляді та вирішенні справ скороченого провадження.

Монографію розраховано на юристів, науковців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування

Авторы книги Теоретико-правова характеристика процесуального статусу в адміністративному судочинстві

Розбудова державності України відбувається у надзвичайно складних умовах, і усвідомлення цінності людини, її прав і свобод, а також формування сприйняття суспільством держави як демократичної правової структури має бути покладено в основу цього процесу. Відповідно, діяльність адміністративних судів, чиє першочергове завдання полягає у забезпеченні захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, має стати гарантом дотримання законності у цій сфері.

Ефективність діяльності адміністративних судів безпосередньо залежить від досконалості процесуальних норм, передусім тих, що визначають статус сторін в адміністративному судочинстві. Можна стверджувати, що всі інститути адміністративного судочинства формуються і розвиваються з урахуванням специфіки суб’єктного складу спорів, які становлять юрисдикцію адміністративних судів. Більшість із них пов’язана з конфліктами, що виникають між приватними особами і суб’єктами владних повноважень, які внаслідок звернення до суду та відкриття провадження у справі набувають статусу сторін адміністративного процесу. Водночас, сфера адміністративної юрисдикції поступово розширюється, урізноманітнюється склад осіб, яким законодавство гарантує можливість розв’язання конфлікту публічно-правового характеру в адміністративному суді. Крім того, змінюється само адміністративне судочинство - з’являються нові види і форми проваджень, яких адаптовано до специфіки спору. Таким чином, суттєві зміни у сфері адміністративної юстиції визначають необхідність перегляду процесуального статусу сторін адміністративного судочинства на теоретичному рівні, а також відображення нових реалій у нормативному забезпеченні цього статусу та у практичній діяльності адміністративних судів.

Із часу запровадження адміністративного судочинства в України увага науковців до питань статусу його суб’єктів постійно зростає, про що свідчать дослідження монографічного рівня: В.М. Бевзенка «Суб’єкти владних повноважень в адміністративному судочинстві»; 1.1. Діткевич «Адміністративна процесуальна правосуб’єктність»; О.М. Андруневчин «Суб’єкти адміністративного судочинства України»; О.В. Бачуна «Правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства України»; М.М. Стефанчук «Органи виконавчої влади як сторона у справах адміністративної юрисдикції в Україні»; О.В. Кощий «Суб’єкти, які не наділені владними повноваженнями, як відповідачі в адміністративному судочинстві України». Водночас, у наведених працях розкриваються загальні питання суб’єкта адміністративного судочинства, або увагу авторів зосереджено на визначенні окремих його учасників, характеристиці осіб, які можуть брати участь в адміністративному процесі, із точки зору їх правового допроцесуального становища. Таким чином, залишається багато прогалин у визначенні комплексу прав і обов’язків сторін як основних учасників адміністративного судочинства та їх реалізації на окремих стадіях, умов набуття статусу сторони в адміністративному судочинстві, особливостей реалізації процесуального статусу сторін у різних формах і видах провадження, підстав та наслідків заміни позивача та відповідача тощо.

Представлене дослідження спрямовано на подальше формування теоретичної моделі процесуального статусу сторін в адміністративному судочинстві з урахуванням його завдань, а також особливостей окремих видів та форм провадження, розробку на цій основі пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та судової практики.

Отзывы к книге Теоретико-правова характеристика процесуального статусу в адміністративному судочинстві
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Завантажуйте наш мобільний додаток