Актуальні проблеми міжнародно-правового забезпечення діяльності поліції ООН у складі міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки

Дослідження учасника чотирьох міжнародних операцій ООН з підтримання миру і безпеки є першим вітчизняним монографічним дослідженням, що присвячено питанням негайного підвищення ефективності діяльності поліції ООН у складі міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки (МОПМБ) на теренах локальних збройних конфліктів через всебічне удосконалення міжнародно-правового забезпечення зазначених операцій.

Актуальність теми дослідження. Закінчення минулого і початок нинішнього століття характеризуються виникненням численних локальних збройних конфліктів. Усвідомлюючи їх небезпеку для міжнародного миру, світова спільнота в особі ООН відреагувала розгортанням на їх теренах МОПМБ. Перші з конфліктів, починаючи з 1948 року, були міждержавними. У них суб'єктами і носіями цілей виступали антагоністичні держави. Тому суть операції з припинення такого конфлікту полягала у поділі ворожих держав демаркаційною лінією з розміщенням на ній міжнародних військових спостерігачів для спостереження за дотриманням перемир'я.

Проте із завершенням холодної війни не тільки стрімко зросла кількість нових локальних збройних конфліктів. Змінився також їх характер: відтоді більшість локальних збройних конфліктів носять внутрішньодержавний характер. Це означає, що ворожими сторонами є представники різних фракцій населення (етнічних, релігійних чи інших) однієї і тієї ж держави. Вони живуть і воюють один з одним в межах тих самих населених пунктів, іноді на одних і тих же вулицях. Демаркаційну лінію між ними провести неможливо, і відповідно, міжнародні військові спостерігачі не можуть своїми діями зупинити конфлікти цього нового типу. В результаті ООН приймає рішення вводити до складу операцій з підтримання миру сили міжнародної поліції (поліції ООН).

Вперше створені сили поліції ООН, призначені для підтримання миру на територіях внутрішньодержавних збройних конфліктів, стикаються з новими проблемами, які невластиві державам, всередині яких немає війни. У першу чергу це пов'язано з такими чинниками, як безмежний розгул злочинності, викликаний послабленням або повною відсутністю контролю над ситуацією з боку правоохоронної поліції в оточенні, чужому їм у багатьох аспектах. Значним негативним фактором є також неготовність поліції ООН своєчасно оцінювати складну систему відкритих і таємних цілей, як в різних шарах місцевої громади і влади, так і в міжнародних структурах, що формально позиціонують себе в якості помічників у справі відновлення надійного миру.

Все це призводить до того, що МОПМБ ООН тривають протягом десятирічь, або змінюють одна одну на тих самих теренах. Дослідження автора показали, що необхідне підвищення ефективності діяльності поліції ООН в складі МОПМБ потребує нових радикальних міжнародно-правових рішень, які повинні стосуватись всього спектру питань, починаючи від підготовки чергової операції та встановлення для неї мандата поліції ООН і завершуючи питаннями організації її взаємодії з численними суб'єктами на території операції та за її межами, а також питань викорінення корупції та інших правопорушень у міжнародних структурах, на які покладено функції та завдання по відновленню стабільного миру на постконфліктному терені. Все зазначене й обумовлює актуальність теми дослідження

Короткий опис розділів. Дослідження містить п'ять розділів. Перший з них присвячується вивченню рушійних сил локальних збройних конфліктів як різновидів гуманітарної кризи, їх місця в контексті профільних норм міжнародного права. Вперше розглядається різноманіття суперечливих, зокрема, прихованих, цілей (те¬леологічних домінант) численних суб'єктів, у тому числі і міжнародних, що здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на розвиток внутрішньодержавного локального збройного конфлікту. Розглянуто еволюцію поняття «мир» у міжнародному праві. Виявлено компліментарність (взаємодоповнення) і протиріччя принципів мирного співіснування між державами. Гуманітарні інтервенції розглянуті, як попередник міжнародних операцій з підтримання миру з безпеки.

У другому розділі визначається місце МОПМБ в системі між-народної діяльності ООН на користь миру. Виявляється неприпустима плутанина з термінами, що визначають компоненти міжнародної діяльності на користь миру, такими, як «миротворчість», «миротворча діяльність», «миротворець», «підтримання миру» у всьому різноманітті їхніх значень. Пропонується національна терміносистема, що виключає неоднозначність трактування. Визначено також тезаурус (набір термінів), необхідний для вивчення особливостей МОПМБ. Аналізуються особливості моделей чотирьох поколінь МОПМБ та перспективи їх подальшого застосування.

Третій розділ присвячено міжнародно-правовому забезпеченню діяльності поліцейського компонента у складі МОПМБ. Розглядаються міжнародні норми здійснення діяльності поліції ООН у порівнянні з діяльністю поліції в національних умовах. Розглядаються розділи VI, VII, VIII Статуту ООН, як міжнародно-правове обґрунтування самої ідеї здійснення міжнародних операцій ООН з підтримання миру. Досліджується близькість міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права у сфері діяльності поліції ООН, а також проблеми, що породжуються неоднозначністю розуміння завдань міжнародного гуманітарного права різними компонентами операцій з підтримання миру. Аналізуються мандати конкретних МОПМБ і мандати поліції ООН в їх складі, а також документи, що визначають міжнародно-правовий статус і регламентують діяльність і поведінку офіцера поліції ООН на службі і в побуті, включаючи відповідні конвенції та інші документи ООН.

Четвертий розділ охоплює питання міжнародно-правового регламентування боротьби поліції ООН з транснаціональною злочинністю і тероризмом в умовах МОПМБ. Розглядаються генезис, розвиток, основні напрямки організованої злочинності і тероризму в зонах операцій з підтримання миру, а також основні проблеми в боротьбі поліції ООН з ними. Особлива увага приділяється питанням міжнародно-правової організації боротьби з торгівлею людьми, наркобізнесом і тероризмом в зонах МОПМБ. Визначаються необхідні умови для успішної боротьби з ними, зокрема, взаємодія з численними суб’єктами на теренах МОПМБ та поза ними, а також пропонуються міжнародно-правові рішення для забезпечення зазначених умов, зокрема, для запобігання потраплянню екскомбатантів до лав організованої злочинності.

П'ятий розділ присвячується дослідженню та міжнародно-правовим рішенням щодо подолання корупції в місцевих структурах влади на постконфліктних територіях. Досліджуються тенденції розвитку корупції на зазначених територіях та її вплив на темпи подолання наслідків конфлікту. Пропонуються міжнародно-правові рішення для зниження зазначеного впливу. Разом з тим розглядаються особливості корупції в міжнародному складі операцій ООН з підтримання миру та інших міжнародних, зокрема, гуманітарних організаціях, що за своїм призначенням покликані сприяти подоланню наслідків збройного конфлікту на території операції, а також особливості злочинів працівників міжнародного складу МОПМБ проти представників місцевого населення і біженців. Пропонуються міжнародно-правові рішення щодо організації подолання зазначених злочинів.

Методика досліджень. Протягом роботи над дослідженням ви-користовувалися численні методи наукового пізнання.

Діалектичний метод, що ґрунтується на розгляді правових феноменів, як взаємно-пов'язаних історичних явищ у їхньому розвитку, використовувався потягом всього дослідження. Логічний метод (аналіз і синтез) використовувався при дослідженні телеології (системи цілей) суб’єктів сучасних локальних збройних конфліктів (розділ 1). Логіко-семантичний метод дозволив проаналізувати сучасну терміносистему щодо діяльності на користь миру та необхідність і напрями усунення термінологічної плутанини (розділ 2). Історичний метод використовувався при відтворенні історико-правового дискурсу становлення міжнародних операцій ООН з підтримання миру і безпеки (розділ 2), а також при з’ясуванні причин утворення та динаміки розвитку поліцейського компонента у складі міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки (розділ 3). Структурно-функціональний метод був потрібний при встановленні необхідних умов для успішності діяльності поліції ООН на постконфліктних територіях, охоплених організованою злочинністю та транснаціональним тероризмом (розділ 4). Системний метод застосовувався при з’ясуванні системи проблем в боротьбі поліції ООН проти організованої злочинності в зонах міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки (розділ 4). Статистичний метод використовувався при здійсненні критики сучасних спроб забезпечення ефективності боротьби з корупцією у складі міжнародних операцій ООН з підтримання миру і безпеки (розділ 5). Соціологічний метод було застосовано при встановленні генезису організованої злочинності на постконфліктних територіях (розділ 4). Соціально-психологічний метод використовувався при розробці міжнародно-правові рішень, що необхідні для взаємного пов’язання соціально-орієнтованої роботи поліції ООН та програми «роззброєння-демобілізації-реінтеграції» з метою залучання екс-комбатантів до боротьби проти організованої злочинності та тероризму (розділ 4). Компаративно-правовий метод використовувався для визначення подібностей та відмінностей основних міжнародних правових норм щодо здійснення правоохоронної діяльності у національних умовах та в умовах міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки (розділ 3). Метод правового прогнозування було застосовано при встановленні міжнародно-правових рішень, що необхідні для забезпечення умов успішності боротьби поліції ООН з організованою злочинністю та тероризмом на постконфліктних терито¬ріях (розділ 4). Формально-юридичний метод використовувався при встановленні міжнародно-правового обґрунтування ідеї започаткування міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки (розділ 3).

Поряд з науковими джерелами з міжнародного права автор широко використовував розробки з філософії, логіки, теорії держави і права, галузевих правових наук, політології, соціології, соціальної психології, лінгвістики.

Питання, що досліджуються в роботі. Серед них центральне місце посідають такі. Внутрішня суперечливість визнаних у світі принципів мирного спів-існування держав та критерії її подолання. Місце гуманітарних інтервенцій у системі засобів запобігання катастрофічним наслідкам майбутніх локальних збройних конфліктів у минулому та у майбутньому. Суперечлива система цілей (телеологія), зокрема, прихованих, внутрішніх і зовнішніх суб’єктів внутрішньодержавного локального збройного конфлікту. Рушійні сили народження та еволюції МОПМБ ООН. Проблеми, що породжують неоднозначне розуміння завдань міжнародного гуманітарного права суб’єктами МОПМБ. Недоліки у міжнародно-правовому обґрунтуванні статусу та діяльності поліції ООН у складі конкретних МОПМБ. Критика сучасних міжнародно-правових рішень щодо вдосконалення системи МОПМБ. Необхідність забезпечення готовності поліції ООН до активної боротьби з транснаціональною злочинністю та тероризмом на постконфліктних територіях. Пропозиції щодо міжнародно-правових рішень, спрямованих на забезпечення умов успішності боротьби поліції ООН з організованою злочинністю та тероризмом в зонах МОПМБ. Критика сучасних напрямів подолання корупції та злочинів учасників МОПМБ та інших міжнародних суб’єктів відновлення постконфліктної держави проти місцевого населення та біженців. Пропозиції міжнародно-правових рішень щодо подолання зазначених негативних явищ.

Монографію присвячено питанням удосконалення міжнародно-правового супроводження і забезпечення діяльності поліції ООН суб'єктів внутрішньодержавних збройних конфліктів, встановлені необхідні умови успішної боротьби поліції ООН з організованою транснаціональною злочинністю і тероризмом на постконфліктних територіях. Встановлено необхідні умови успішної боротьби з корупцією, а також зі злочинами проти місцевого населення і біженців з боку міжнародних суб'єктів, покликаних сприяти відновленню миру і безпеки у постконфліктній державі. Запропоновано міжнародно-правові рішення для забезпечення зазначених умов.

Видання розраховано на практиків та науковців з міжнародного права, чинних та майбутніх учасників МОПМБ, студентів і курсантів правових навчальних закладів, а також на широке коло читачів, які переймаються проблемами збереження миру у світі, зокрема через міжнародні операції з підтримання миру і безпеки, у яких бере активну участь держава Україна.