Медико-правовий тлумачний словник

Задум цієї книги виник у період, коли медичне право перебувало на етапі становлення й потребувало міцних підвалин. Судові процеси та позасудове вирішення конфліктів, що виникали між суб’єктами медичних правовідносин, породили у фахівців від медицини і права гостру потребу в літературних дже­релах, які могли б заповнити прогалину в знаннях. Складна медична терміно­логія, історії хвороби, які необхідно “вміти” читати й аналізувати, робота з експертами вимагають від юристів додаткових навиків і умінь. Водночас ме­дичні працівники, володіючи професійними знаннями, для провадження своєї діяльності, налагодження взаємин із пацієнтами та членами їхніх сімей, змушені опановувати грані ще однієї науки — правової. Звісно, що проходити крізь “нетрі” невідомих знань важко, доводиться долати значні труднощі на практи­ці, конфлікти, тривалі затяжні судові процеси тощо.

Пропоноване видання — плід кількарічної праці колективу упорядників, які здійснили спробу систематизувати необхідну інформацію для медиків у праві й для юристів у медицині. Це перше видання такого типу і масштабу, задумане на допомогу фахівцям, які працюватимуть над медичними справами чи провадити­муть медичну практику. На вітчизняній науковій ниві маємо подібні праці з окре­мих проблем, зокрема, прав пацієнтів, страхування, судової медицини. Існує ваго­мий зарубіжний досвід у цьому контексті, оскільки є як тематичні словники, так і глосарії з медичного права, але з використанням інших підходів до змістовного наповнення. З-поміж представників медико-правової доктрини і практики, як національної, так і зарубіжної, — авторів подібних видань — назвемо В. Ако- пова, О. Ангелова, Н. Ардашеву, О. Герасименка, В. Глуховського, Є. Маслова.

Медико-правовий тлумачний словник побудований таким чином, що прав- ники, по-перше, отримають доступ до цілісного законодавчого глосарія в цари­ні охорони здоров’я, який відсилатиме до необхідного нормативно-правового акта, оскільки після визначення терміна в дужках зазначено законодавчий документ, по-друге, ознайомляться з медичними термінами та їх тлумачення­ми, найбільш поширеними в лікарській діяльності, необхідними для правиль­ного розуміння первинної медичної документації і для роботи з правозастосов- ними органами.

Словник стане в пригоді як організаторам охорони здоров’я, так і фахів­цям, що безпосередньо надають медичну допомогу. Зміна формату взаємовід­носин, зокрема між ключовими суб’єктами медичних правовідносин — лікарем і пацієнтом, підвищення рівня правової освіченості потенційних пацієнтів, з одного боку, й необхідність використовувати в своїй діяльності численні нор­мативно-правові акти, відповідно реагувати на деонтологічні та юридичні кон­флікти, які виникають у закладах охорони здоров’я, — з іншого, власне, й зумовили потребу для представників медичної галузі мати достатній обсяг пра­вових знань.

Каталог гасел сформований так, що юридичні терміни вибрані з чинної національної бази законодавства в царині охорони здоров’я (станом на 01.01.2010 р.), а також міжнародно-правових стандартів у цій галузі. Медич­ний понятійно-термінологічний апарат добирали з урахуванням потреб юри­дичної практики в галузі медичного права, проблем практикуючих адвокатів, правозахисник інституцій, прагнучи заповнити вакуум знань у юристів у цій сфері та зробити словник настільною книгою як медика, так і правника. Тер­міни розміщено в алфавітному порядку, незалежно від того, чи термін юриди­чний, чи медичний. У деяких випадках поряд із законодавчим визначенням вміщено також і доктринальне. Трапляються й випадки, коли в різних законо­давчих джерелах по-різному тлумачиться одне й те ж гасло. Із цього приводу зауважимо, що нормативна лексика подекуди не витримує ні мовно-стилісти­чної, ні логістично-контентуальної критики, а тому упорядники відважилися взяти на себе сміливість, а відтак і відповідальність за редакційну правку деяких нормативних визначень. Сподіваємось, що наша праця стане малень­ким внеском у велику справу — формування й уточнення української термі­нології.

Звісно, не претендуючи на вичерпність, ми намагались комплексно піді­йти до укладання словника, проаналізувавши міжнародні стандарти та вітчи­зняну нормативно-правову базу в галузі охорони здоров’я, опрацювавши від­повідну медичну довідкову літературу, запропонувавши власні дефініції деяких понять. Маємо надію, що роки наполегливої праці не змарновано, і цей слов­ник стане надійним помічником для праворозуміння та правозастосування. Вічна мудрість на вічній латині гласить: “habent sua fata libelli” (книги мають свою долю). Віримо в щасливу долю цієї книги та успіх її серед користувачів.

Висловлюємо вдячність рецензентам д-ру мед. наук, проф. чл.-кору АМН України, проректору Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького М.Р. Ґжеґоцькому, Д-ру юрид. наук, проф., чл.-кору АПрН України, завідувачу кафедри цивільного права Київського національного уні­верситету імені Тараса Шевченка Р.А. Майданику, д-ру юрид. наук, д-ру мед. наук, проф. Російської медичної академії післядипломної освіти, дійсному чле­нові Всесвітньої асоціації медичного права О.М. Піщіті, д-ру юрид. наук, проф., чл.-кору АПрН України, проректору з наукової роботи Хмельницького універ­ситету управління і права Р.О. Стефанчуку за поради і рекомендації в процесі підготовки словника до друку.

Упорядники з вдячністю сприймуть висловлені пропозиції та зауважен­ня, а також запрошують усіх зацікавлених до співпраці, до визначення нових векторів розвитку медичного права України.

Ірина СЕНЮТА