Методика захисту в окремих категоріях кримінальних справ за КПК 2012 року

У XXI ст. пробиває собі дорогу ідея, що людина з об’єкта міжнародного співчуття перетворюється на суб’єкта міжнародного права. Архаїчний КПК 1960 р. відходить у минуле. Практика його застосування засвідчила, що навіть після внесених до нього демократичних змін «шанси на те, що за гратами опиниться невинний, залишалися досить великими». Новий КПК сприймають з певним оптимізмом, оскільки в ньому змінюються правила гри у сфері кримінальної юстиції. Це дає для деяких спеціалістів підстави вважати, що стан справ у кримінальному судочинстві радикально поліпшиться.

«Новий КПК відображає європейські стандарти та європейську філософію розслідування й судового розгляду кримінальних справ. Головне, що він установлює процесуальну рівність і змагальність сторін, - заявив один з народних депутатів. - Розширюються права підозрюваних, потерпілого; оновлюється процедура досудового розслідування; удосконалюються процедури судового контролю й оскарження судових рішень, забороняється повернення справ на додатко¬ве розслідування, що раніше часто призводило до необгрунтованого затягування строків розгляду справ».

Після запропонованих Кодексом змін суд узагалі набуває першjрядного значення, і цілком природно, що слідчий суддя стає однією і ключових фігур у кримінальному процесі. Саме він тримає на контролі всі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян.

Новела, яка викликала найактивніший опір з боку правоохоронців, - відміна додаткового розслідування, завдяки якому кримінальна справа могла розслідуватися нескінченно довго. Саме цей інститут сприяв тому, що в Україні виносилося тільки 0,2% виправдувальних вироків. Це один з найнижчих показників у світі. За новими правилами, суд, розглянувши справу, зобов’язаний буде або ухвалити обвинувальний вирок, або виправдати людину. І ніяких компромісів. Але і судді, і адвокати добре знають, що направлення справи на дослідування було тим евфемізмом, за допомогою якого іноді вдавалося врятувати людину від позбавлення волі. В умовах обвинувального ухилу, нав'язаного судам, це був своєрідний рятівний круг.

Прийнятий КПК вперше вводить поняття кримінальних проступків, до яких віднесено правопорушення невеликої тяжкості, що не становлять серйозної загрози для суспільства, наприклад, порушення авторського й суміжних прав, дрібна крадіжка, хуліганство. Як основне покарання за скоєння кримінальних проступків передбачено штраф.

Один з головних позитивів кодексу (з погляду захисту прав і свобод людини) - це спроба стимулювати слідчих частіше обирати запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі (домашній арешт, застава, особиста порука й т.ін.) Раніше людина після порушення стосовно неї справи майже автоматично опинялася в СІЗО. У новому КПК набагато гуманніший підхід. У ньому йдеться про те, що підозрюваний не може бути взятий під варту без певних дій з боку обвинувачення. Наприклад, прокурор зобов’язаний довести, що ніякий інший запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним відповідних зобов’язань, і запобігти тим ризикам, які були вказані прокурором або слідчим у клопотанні. Тільки зазначена схема дій дає право слідчому судді обирати такий запобіжний захід, як взяття під варту. І лише в тому разі, якщо інкриміноване діяння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Важливим досягненням, як відзначали українські і західні експерти, є поява у кримінальному процесі норми про змагальність сторін і вирівнювання прокурорів і адвокатів у правах (наприклад, щодо надання доказів). Відтепер представники захисту можуть залучати експертів на договірних умовах, отримувати доступ до речових доказів та документів і витребовувати їх, просити про проведення слідчих (розшукових) дій, брати в них участь і оскаржувати відмову в їх проведенні слідчому судді. Наскільки це так - йдеться у пропонованій книзі.

Ще одна новела, вподобана адвокатами, - це заборона здійснювати захист у кримінальному процесі юристами, котрі не мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Кодекс передбачає, що захисником може бути тільки професійний адвокат, унесений до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань. Родичі, правозахисники, фахівці в галузі права, якщо вони не мають адвокатського свідоцтва, не будуть допускатись до участі у справі як захисники.

Про те, що новий кодекс наближає Україну до європейських стандартів, майже ніхто не сперечається. Але реально, а не на папері, це відбудеться не через рік і не через два. У процесі впровадження закону, що так кардинально змінює фундамент кримінальної системи доведеться зіткнутися з багатьма проблемами. Передусім - з фінансовою. Адже частина запланованих нововведень вимагають певних матеріальних витрат. І це може загальмувати проведення реформ через проблеми вітчизняного бюджету.

Друга, більш серйозна проблема, на яку вказують експерти, - психологічна. Звичайно, на словах судді, адвокати та прокурори готові працювати за новим законом, але чи вдасться всім перебудуватися па практиці, поки невідомо. За словами одного з розробників КПК, під час роботи над кодексом, довелося зіткнутись із серйозною протидію з боку правоохоронців. «Що ми маємо? Радянське мислення, обвинувальну “ідеологію ”, фрагментарне володіння міжнародною практикою й часто помилкове уявлення про інтереси держави та служби. Це не через злі спонуки. Багато хто щиро вважав, що не можна нічого міняти, що він діє правильно, і по-іншому бути не повинно. Люди в погонах дуже боролися проти змагальності процесу, прав адвоката, нової системи збирання доказів. Ще їх засмучувало, що вводиться жорстка процедура, яка не дозволяє застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», - розповідав в інтерв’ю одному з видань А. Портнов.

На цю ж проблему в розмові з кореспондентом указував і експерт Ради Європи Джеремі Мак-Брайд: «Можна вже тепер сказати, що новий кодекс потребуватиме серйозних культурних метаморфоз, зміни свідомості всіх учасників кримінального процесу - не тільки слідчих і прокурорів, а й адвокатів, суддів. Останнім необхідно скептичніше ставитися до того, що говорять і направляють до суду прокурори».

Проте це не повинно стати серйозною перешкодою на шляху до введення в дію нового кодексу, - вважає інший експерт РЄ Лора Бахмайєр. «Має бути зрозуміло, що культурний контекст України - це недостатня причина, аби зупинити ухвалення нового КПК. Я знаю, що дехто говорить: нам намагаються нав’язати якийсь чужий європейський кодекс, який абсолютно не вписується в традиції українського суспільства, його культуру, ментальність. Але будь-яка нова система, яка хоче порвати з минулим, спочатку не відповідає існуючому порядку».

На думку європейських експертів, Україні ще належить пройти довгий шлях до демократизації кримінального процесу. Щоб норми нового КПК працювали так, як планували творці кодексу, будуть потрібні спільні зусилля всіх учасників процесу. «Для того щоб реформа пройшла ефективно, знадобляться серйозне правове перенавчання, тренінги для слідчих, прокурорів, суддів і адвокатів, - підкреслив Дж. Мак-Брайд. - На це потрібно певний час. Підвищення професійної кваліфікації має бути обов’язковим. Це буде важка робота. Свого роду виклик. Але не треба забувати, що Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 15 років тому, зробивши тоді вибір і прийнявши рішення жити за цими стандартами. І ми бачимо, що новий кодекс покликаний виконати ці зобов’язання, дотримуючи стандартів конвенції та Конституції». В Україні існує потреба у формуванні єдиного юридичного співтовариства. Було б доцільним, щоб тренінги, семінари, перенавчання суддів, прокурорів і адвокатів проводились спільно. Так легше дійти до взаєморозуміння, а отже і до більш продуктивної праці на ниві правосуддя.

Ось висловлювання ще кількох експертів:

Жозе-Мануель-Пінту Тейшейра:

- Прогрес у галузі реформування системи судочинства та юстиції є фундаментальним для євроінтеграції України. Ми розуміємо, що недостатньо просто прийняти КПК. Хоча це й повинно забезпечити нормальне функціонування судової системи, її незалежність і неможливість отримання доказів за допомогою тортур. Є загальні недоліки системи судочинства України, тому необхідно приймати і інші закони. Потрібно говорити про зміну культури кримінального судочинства в цілому.

Джеремі Мак-Брайд:

- У новому КПК є принципова зміна, яка істотно посилить змагальність процесу: якщо раніше справу контролював виключно прокурор, то тепер посилюється вплив адвоката. Така модель доволі поширена в інших країнах, але нова для України. Ці зміни вимагають величезних зусиль усіх учасників процесу. Головне - доведеться змінити мислення, традиційне для пострадянських країн. Із законами в Україні може бути все добре, питання в тому, як вони застосовуються. Скажімо, суддям теж потрібно вчитися бути критично налаштованими стосовно прокурорів. Думаю, традиційній соціалістичній моделі властиво, що судді ставляться з деяким пієтетом і пошаною до обвинувачення. Це те, що в крові в людей, те, що дуже важко змінити.

Володимир Ристовський:

- 99% рекомендацій наших експертів при підготовці проекту Кримінального процесуального кодексу було враховано. Ми позитивно оцінюємо розробку цього документа і його подальше ухвалення. Що стосується недоліків, то вони можуть бути усунені найближчим часом. Сподіваюся, об’єднані зусилля міжнародного співтовариства, співпраця з міжнародними організаціями допоможуть Україні у здійсненні адекватних реформ і подоланні корупції.

Лора Бахмайер:

- Новий КПК дає гарантії, що дозволяють зменшити можливі зловживання. Очевидно, змінюється роль обвинувачення... Але, коли ми говоримо про вирівнювання прав сторін, це не означає, що говоримо про абсолютно рівні права. Ми говоримо про вирівнювання прав сторін, наскільки це можливо.

Хочемо підкреслити: КПК - це тільки один з інструментів цілої правової системи, в якій дуже багато складових. Серед них - незалежність судової влади, подолання корупції в судах, і це наступна важлива проблема. Зміна свідомості, створення суспільної прокуратури - це ще одна складова. Можна також говорити про освіту юристів, обов’язкове дотримання прав людини і т.ін. Це цілісна мозаїка, всі фрагменти якої повинні відповідати один одному та працювати в комплексі. Один кодекс не змінить ситуації.

Як бачимо, в експертів немає особливих ілюзій щодо впровадження нового КПК, і вони добре усвідомлюють, що найголовніше - це подолати обвинувальний ухил, який виплекала українська влада за 20 років існування української держави. І саме по собі прийняття нового КПК не вирішує всіх тих проблем, які на повний зріст стали у системі кримінальної юстиції.