Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання)
ХИТ ПРОДАЖ
РЕКОМЕНДУЕМ

Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

Автор: Зейкан Я.П., Лисак О.М., Рябець Н.М.,

Издательство: Дакор

Год издания: 2017

Количество страниц: 608

ISBN: 978-617-7020-81-2

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 1.5 кг

Формат издания: 150x205 мм

Тираж: 100

Аннотация

Книга торкається питань адвокатської техніки - теми недослідженої в системі правової науки, але необхідної для практичної діяльності адвоката (захисника).

В посібнику з використанням зарубіжного досвіду викладені окремі елементи адвокатської техніки та методики підготовки прямого допиту і вступної промови.

Для написання книги автори використали поради з посібника американського адвоката Джеррі Спенса "Настольная книга адвоката: искусство защиты в суде", а також матеріали про допит свідків, підготовлені професором Джуді Поттер Університету штата МЕН для Поморського державного університету (Росія), які одержані авторами зі США, дає можливість продемонструвати як це відбувається в схожих умовах американського процесу.

До книги включено і приклади з американської практики, розміщені в навчальному посібнику для прокурорів "Мистецтво виступів у суді", який грунтується на працях американських авторів ТОмаса Мауі, Річарда Вайза, Мартіна Мейфера, Баррі Кушмана, Дороті Клей Сімс. Щодо питань техніки і тактики перехресного допиту були широко використані матеріали з книги Зекана Я.П. "Перехресний допит в суді".

Книга призначена для адвокатів, суддів, прокурорів, студентів вищих юридичних навчальних закладів.

Авторы

Авторы книги Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання)
Зейкан Я.П.

Зейкан Я.П.

Один із найвидатніших адвокатів сучасності з багаторічним досвідом роботи на посаді судді і понад 40-річним досвідом адвокатської практики.

Розробник і автор першого коментаря Цивільного процесуального кодексу від 2004 року. Є автором 18 монографій, які виховали вже декілька поколінь провідних адвокатів та практиків країни.

У 2017 році був обраний ректором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Лауреат Всеукраїнської премії «За кращу судову промову». Має нагороду медаль «Трудова слава» ІІ ступеня. 

Почесно відзначений Національною асоціацією адвокатів України «Видатний адвокат України» під №1.

Єдиний в країні отримав унікальне звання метра кримінальної адвокатури - Authority за версією Ukrainian Law Firms 2018: A Handbook For Foreign clients.

Рябець Н.М.

Рябець Н.М.

Практикуючий адвокат. Заступник Голови Закарпатського відділення спілки адвокатів України.

З 2013 року очолює юридичну кампанію ТОВ «Феміда та Лєкс», виконуючи обов’язки Директора.

Автор низки наукових праць, в тому числі співавтор навчального посібника «Адвокатська техніка. Підготовка до процесу і методики переконання».

Предисловие

Cудді, адвокати і прокурори - головні фігури у судовому процесі, тому єдиний погляд на застосування норм КПК є надто важливим. Від цього залежить адекватна робота з відправлення правосуддя. Обвинувальний ухил і надмірна інквізиційність, ви - плекані українською владою починаючи з далекого 1991 року і підкріплені реальною судовою практикою, не здають своїх позицій і в умовах КПК 2012 року.

Одним із засобів їх подолання могло б стати спільне вивчення особливостей нового закону на семінарах за участю суддів, прокурорів та адвокатів. Модними у науковому світі України є розмови про favor defensionis, тобто сприяння захисту. У світовій практиці конструкції сприяння захисту успішно застосовували саме для компенсації надмірних інквізиційних начал судочинства і обвинувального ухилу.

Сприяння захисту знаходить свій процесуальний прояв у наявності презумпції невинуватості, тлумаченні сумнівів на користь обвинуваченого, у певній асиметрії під час доказування, праві на мовчання, праві на визнання доказів недопустимими, забороні до погіршення становища засудженого у певних випадках і праві на останнє слово. Від розмов про сприяння захисту потрібно переходити до реальних справ. І адвокати мають ініціювати ці проблеми, ставити питання перед судом для вироблення правових позицій з точки зору favor defensionis.

Реальна практика розгляду справ за правилами КПК 2012 року вказує на проблеми, до вирішення яких як судді, так і адвокати та прокурори не завжди готові. Передусім важливими є питання застосування рішень Європейського суду з питань захисту прав людини, зокрема, допустимості доказів, гарантій права на захист і справедливості покарання. Великою мірою «кожна законодавча новела перебуває на кінчику адвокатського пера» (як алегорично висловлюється професор Зорислава Ромовська).

Й успіх законодавчих новел КПК 2012 року залежить від того, чи зуміють адвокати скористатися тими можливостями, які їм надає кримінальний процес, а також чи дозволить слідчий суддя, суд скористатись такими можливостями. Ось приклад із зали судових засідань: адвокат, допитуючи свідка обвинувачення, ставить пряме запитання. Суддя робить зауваження, що це не перехресний допит. Адвокат, посилаючись на ч. 7 ст. 352 КПК, наполягає на своєму праві. Головуючий, заглянувши в Кодекс, дозволяє адвокату продовжувати. Суддя виявився на висоті, бо, з'ясувавши свою помилку, виправив її.

Проте у декого з присутніх могло скластись враження, що суддя не орієнтується у новелах Кодексу. Тому не кожний суддя, допустивши подібну помилку, наважиться її виправити, вважаючи, що від цього може постраждати його авторитет. Іноді суд потребує підказки. Але жоден суддя не допустить, щоб йому підказував адвокат або прокурор. Однак якщо підказка буде викладена у певній процесуальній формі (заява, зауваження, заперечення, протест або клопотання), то суд не лише допустить її, а й прийме щодо неї відповідне рішення. У зв'язку з цим є невирішене питання практичного плану, вже давно реалізоване у судах Європи і США, навіть у Росії, а саме: якщо у судовому засіданні виникає потреба висловити своє зауваження або заперечення, адвокат, заявляє: «Протестую - покази з чужих слів»; або «Протестую - навідне запитання».

Суддя негайно приймає рішення: протест приймається або ж протест відхилено. І процес продовжується. Право на заперечення або протест (рішуче заперечення, незгода) гарантовано ст. 20, 22, п. 10 ч. З ст. 42 КПК та ч. 8 ст. 352 КПК, які передбачають можливість подавати зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій і право головуючого зняти питання під час допиту свідка за протестом сторони. Адвокати і прокурори мають користуватись цим правом, а суд повинен забезпечувати реалізацію такого права.

Отзывы

Отзывы к книге Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання)
Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

Книга торкається питань адвокатської техніки - теми недослідженої в системі правової науки, але необхідної для практичної діяльності адвоката (захисника).

В посібнику з використанням зарубіжного досвіду викладені окремі елементи адвокатської техніки та методики підготовки прямого допиту і вступної промови.

Для написання книги автори використали поради з посібника американського адвоката Джеррі Спенса "Настольная книга адвоката: искусство защиты в суде", а також матеріали про допит свідків, підготовлені професором Джуді Поттер Університету штата МЕН для Поморського державного університету (Росія), які одержані авторами зі США, дає можливість продемонструвати як це відбувається в схожих умовах американського процесу.

До книги включено і приклади з американської практики, розміщені в навчальному посібнику для прокурорів "Мистецтво виступів у суді", який грунтується на працях американських авторів ТОмаса Мауі, Річарда Вайза, Мартіна Мейфера, Баррі Кушмана, Дороті Клей Сімс. Щодо питань техніки і тактики перехресного допиту були широко використані матеріали з книги Зекана Я.П. "Перехресний допит в суді".

Книга призначена для адвокатів, суддів, прокурорів, студентів вищих юридичних навчальних закладів.

Авторы книги Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання)
Зейкан Я.П.

Зейкан Я.П.

Один із найвидатніших адвокатів сучасності з багаторічним досвідом роботи на посаді судді і понад 40-річним досвідом адвокатської практики.

Розробник і автор першого коментаря Цивільного процесуального кодексу від 2004 року. Є автором 18 монографій, які виховали вже декілька поколінь провідних адвокатів та практиків країни.

У 2017 році був обраний ректором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Лауреат Всеукраїнської премії «За кращу судову промову». Має нагороду медаль «Трудова слава» ІІ ступеня. 

Почесно відзначений Національною асоціацією адвокатів України «Видатний адвокат України» під №1.

Єдиний в країні отримав унікальне звання метра кримінальної адвокатури - Authority за версією Ukrainian Law Firms 2018: A Handbook For Foreign clients.

Рябець Н.М.

Рябець Н.М.

Практикуючий адвокат. Заступник Голови Закарпатського відділення спілки адвокатів України.

З 2013 року очолює юридичну кампанію ТОВ «Феміда та Лєкс», виконуючи обов’язки Директора.

Автор низки наукових праць, в тому числі співавтор навчального посібника «Адвокатська техніка. Підготовка до процесу і методики переконання».

Cудді, адвокати і прокурори - головні фігури у судовому процесі, тому єдиний погляд на застосування норм КПК є надто важливим. Від цього залежить адекватна робота з відправлення правосуддя. Обвинувальний ухил і надмірна інквізиційність, ви - плекані українською владою починаючи з далекого 1991 року і підкріплені реальною судовою практикою, не здають своїх позицій і в умовах КПК 2012 року.

Одним із засобів їх подолання могло б стати спільне вивчення особливостей нового закону на семінарах за участю суддів, прокурорів та адвокатів. Модними у науковому світі України є розмови про favor defensionis, тобто сприяння захисту. У світовій практиці конструкції сприяння захисту успішно застосовували саме для компенсації надмірних інквізиційних начал судочинства і обвинувального ухилу.

Сприяння захисту знаходить свій процесуальний прояв у наявності презумпції невинуватості, тлумаченні сумнівів на користь обвинуваченого, у певній асиметрії під час доказування, праві на мовчання, праві на визнання доказів недопустимими, забороні до погіршення становища засудженого у певних випадках і праві на останнє слово. Від розмов про сприяння захисту потрібно переходити до реальних справ. І адвокати мають ініціювати ці проблеми, ставити питання перед судом для вироблення правових позицій з точки зору favor defensionis.

Реальна практика розгляду справ за правилами КПК 2012 року вказує на проблеми, до вирішення яких як судді, так і адвокати та прокурори не завжди готові. Передусім важливими є питання застосування рішень Європейського суду з питань захисту прав людини, зокрема, допустимості доказів, гарантій права на захист і справедливості покарання. Великою мірою «кожна законодавча новела перебуває на кінчику адвокатського пера» (як алегорично висловлюється професор Зорислава Ромовська).

Й успіх законодавчих новел КПК 2012 року залежить від того, чи зуміють адвокати скористатися тими можливостями, які їм надає кримінальний процес, а також чи дозволить слідчий суддя, суд скористатись такими можливостями. Ось приклад із зали судових засідань: адвокат, допитуючи свідка обвинувачення, ставить пряме запитання. Суддя робить зауваження, що це не перехресний допит. Адвокат, посилаючись на ч. 7 ст. 352 КПК, наполягає на своєму праві. Головуючий, заглянувши в Кодекс, дозволяє адвокату продовжувати. Суддя виявився на висоті, бо, з'ясувавши свою помилку, виправив її.

Проте у декого з присутніх могло скластись враження, що суддя не орієнтується у новелах Кодексу. Тому не кожний суддя, допустивши подібну помилку, наважиться її виправити, вважаючи, що від цього може постраждати його авторитет. Іноді суд потребує підказки. Але жоден суддя не допустить, щоб йому підказував адвокат або прокурор. Однак якщо підказка буде викладена у певній процесуальній формі (заява, зауваження, заперечення, протест або клопотання), то суд не лише допустить її, а й прийме щодо неї відповідне рішення. У зв'язку з цим є невирішене питання практичного плану, вже давно реалізоване у судах Європи і США, навіть у Росії, а саме: якщо у судовому засіданні виникає потреба висловити своє зауваження або заперечення, адвокат, заявляє: «Протестую - покази з чужих слів»; або «Протестую - навідне запитання».

Суддя негайно приймає рішення: протест приймається або ж протест відхилено. І процес продовжується. Право на заперечення або протест (рішуче заперечення, незгода) гарантовано ст. 20, 22, п. 10 ч. З ст. 42 КПК та ч. 8 ст. 352 КПК, які передбачають можливість подавати зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій і право головуючого зняти питання під час допиту свідка за протестом сторони. Адвокати і прокурори мають користуватись цим правом, а суд повинен забезпечувати реалізацію такого права.

Отзывы к книге Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання)