Мотив та мета злочину

В юридичній літературі з давніх часів приділяється увага дослідженню питань мотиву та мети злочинного діяння. Надзвичайно актуальним це питання стає в контексті вирішення окремих проблем кваліфікації суспільно небезпечного посягання та індивідуалізації кримінальної відповідальності.

У цій роботі розглядаються проблеми визначення поняття мотиву та мети злочину через призму психологічного поняття мотивів людської діяльності (поведінки). Проаналізовані характерні особливості визначення поняття мотиву та мети злочину в кримінально-правовій та кримінологічній науках. Встановлено, що мотивом є психічне уявлення, яке спонукає особу до вчинення суспільно небезпечного діяння та є його підставою. При цьому мета розглядається як бажаний результат вчинення суспільно небезпечного посягання.

Особлива увага приділяється загальному (психологічному) визначенню мотиву діяльності (поведінки) людини, під яким розуміється свідоме спонукання до досягнення мети, усвідомлення особистої необхідності задоволення власних потреб.

Обґрунтовано необхідність визначення якісно нового поняття мотиву та мети злочину, оскільки всі існуючі визначення даних категорій як у юридичній, так і у психологічній науці, не є повними і не охоплюють всіх їхніх ознак. У результаті дослідження автором доводиться, що визначення поняття мотиву та мети злочину має охоплювати всі його характерні ознаки, якими є: усвідомлення, вирішальне значення потреб людини для задоволення її бажань, відповідність мотивів поставленій меті, суспільно небезпечний характер мотивованої таким чином діяльності і настання в її результаті кримінальної відповідальності. На основі проведеного дослідження автором пропонується визначення поняття мотиву та мети злочину.