Пенсійне забезпечення в Україні: теоретико-правові засади

Переглянути зміст

Автор: Сокоринський Ю.В.
Рік видання: 2018
Палітурка: тверда

Всі характеристики

Анотація

Швидка відправка

Рекордний час відправки замовлення 10 хвилин

Безпечна оплата

Доступні всі популярні сервіси Google Pay, Apple Pay, Privat24

Надійне пакування

Екологічне до природи та бережливе до книжок

Характеристики

Автор: Сокоринський Ю.В.
Рік видання: 2018
Кількість сторінок: 407
ISBN: 978-617-7771-04-2
Палітурка: тверда
Мова: українська
Вага: 0.5 кг
Формат: 145х215 мм
Наклад: 300

Анотація

Монографію присвячено комплексному дослідженню правових засад пенсійного забезпечення, а також його актуальних теоретико-практичних проблем. У науковій роботі здійснено правову характеристику сутності пенсійного забезпечення, визначено його методологічні основи, генезис розвитку. З’ясовано наукову інтерпретацію системи пенсійного забезпечення та її характерні ознаки, види принципів і гарантій правового регулювання пенсійного забезпечення та види систем пенсійного страхування.

Розглянуто значення та особливості спеціального пенсійного забезпечення. Досліджено правову природу спеціального пенсійного забезпечення. Надано класифікацію принципів і гарантій спеціального пенсійного забезпечення. Проаналізовано систему форм спеціального пенсійного забезпечення. Визначено сутність та зміст недержавного пенсійного забезпечення. Наведено види недержавних пенсійних фондів та розкрито значення кожного з них.

Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, аспірантів і докторантів вищих юридичних навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться проблематикою правового регулювання пенсійного забезпечення.

Передмова

Відгуки (0)

Самовивізбезкоштовно
Нова Поштавід 65 грн.
Кур'єр Нова Поштавід 90 грн.

Онлайн-оплата
Готівка при отриманні
Термінал / готівка при самовивозі
Оплата за рахунком (для юридичних осіб)

Анотація

Передмова

Необхідність утримання непрацездатних членів соціуму існувала в усі часи із самого моменту появи суспільства, проте світовий історичний досвід демонструє, що така допомога не завжди надавалась із мотивів гуманності та добродійності. Для кожного із етапів розвитку цивілізації було характерним виділення особливих категорій осіб, які отримували додаткову підтримку з причини нездатності повноцінно піклуватись про самих себе. Такими особами були і є не здатні до праці та до побутового самообслуговування через вік індивіди, зокрема особи похилого віку та діти, або особи, що мають великі проблеми із здоров’ям (люди з інвалідністю). Єдиним стабільним та постійним учасником таких процесів була держава, причому мотиви державної політики на різних етапах були неоднорідними. Державу до правового регулювання пенсійного забезпечення могла спонукати як необхідність забезпечення лояльності та підтримки населення, так і розуміння потреби в наданні реального захисту незахищеним верствам населення.

Здобуття Україною незалежності заклало основні етапи реформування законодавства як суверенної, незалежної, соціальної, демократичної держави. Одним із найважливіших кроків у цьому напрямі було прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, яка визначила основоположні норми держави, права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Наступним етапом розвитку та реформування основних державних інститутів стало підписання Україною 21 березня 2014 року політичної частини, а 27 червня 2014 року - економічної частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яка змінила Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами і Україною № 237/94-ВР від 10 листопада 1994 року, що, відповідно, відображало законодавчо закріплену зовнішню політику держави, яка визначала основний вектор розвитку України в напрямі європейського співробітництва, створення нових та реформування поточних інститу-ційних інструментів задля реалізації даних пріоритетів.Зазначені дії вплинули на формування сучасних наукових підходів до інтерпретації системи пенсійного забезпечення з боку вітчизняних науковців.

Сьогодні в Україні гостро стоїть питання реструктуризації пенсійного забезпечення, в тому числі і спеціального пенсійного забезпечення, а також встановлення єдиного законодавчого визначення спеціальних пенсій. Особливого значення проблематика з’ясування сутності і розуміння правової природи спеціального пенсійного забезпечення набуває у зв’язку із станом економіки, який зараз випробовується на міцність всесвітньою економічною кризою, а також побудовою соціальної держави, в якій повинні бути забезпечені соціальні права усіх категорій працівників.

Формування різних систем пенсійного забезпечення в країнах з розвиненою економікою у порівнянні з Україною розпочалось набагато раніше, адже в більш розвинених державах давно зрозуміли, що такі системи надають можливість громадянам ефективніше накопичувати свої заощадження, а також створюють умови для подальшого розвитку інвестиційних ресурсів у державі. При цьому пенсійні системи регулярно переглядаються, доповнюються та модернізуються відповідно до сучасних соціально-економічних умов. У зв’язку з низьким рівнем пенсійного забезпечення громадян і, відповідно, зростанням потреби збільшення пенсійних виплат, невідповідністю отримуваної пенсії тому заробітку, що його одержував громадянин до виходу на пенсію, а також старінням та постійним зменшенням кількості населення виникла необхідність перегляду наявної системи підтримки та здійснення реформування системи державного пенсійного забезпечення, залучивши недержавні фінансові механізми для пенсійного забезпечення громадян.

Розвиток недержавних пенсійних фондів є на сьогодні найперспективнішим напрямом удосконалення вітчизняної пенсійної системи, оскільки їх запровадження дозволяє індивідуалізувати процес накопичення коштів на потреби пенсійного забезпечення. Як свідчить світовий досвід, недержавні пенсійні фонди є потужними інституційними інвесторами, тобто, крім власне вирішення соціальних питань, за допомогою недержавних пенсійних фондів може також забезпечуватись формуванняджерел внутрішніх інвестиційних ресурсів для економіки держави. Все вищенаведене свідчить, по-перше, про перспективність розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні, що, відповідно, потребує подальшого наукового супроводу удосконалення їх діяльності. По-друге, варто зробити висновок про багатогранність функцій недержавних пенсійних фондів, що обумовлює необхідність дослідження їх видів, кожен із яких характеризується своєю специфікою, особливим суб’єктним складом та виконуваними функціями.

Отже, вищезазначене вказує на нагальну потребу концептуального переосмислення теоретико-правових засад пенсійного забезпечення в Україні. Зазначене дозволить проаналізувати сучасні тенденції розвитку правового регулювання різних видів пенсійного забезпечення в Україні, виявити теоретичні та практичні проблеми у досліджуваній сфері, а також надати аргументовані законодавчі пропозиції щодо їх вирішення.

Характеристики

Автор: Сокоринський Ю.В.
Рік видання: 2018
Кількість сторінок: 407
ISBN: 978-617-7771-04-2
Палітурка: тверда
Мова: українська
Вага: 0.5 кг
Формат: 145х215 мм
Наклад: 300

Відгуки

Залиште відгук про цей товар першим!