Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні

13093
Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

Автор: Заморська Л.І.,

Издательство: Феникс

Год издания: 2013

Количество страниц: 304

ISBN: 978-966-438-714-6

Переплет: твердый

Тираж: 300

Аннотация

У монографії вперше робиться спроба розгляду правових феноменів (системи права, галузі, інституту і норми права) як форм вираження правової нормативності. Такого роду комплексне дослідження сприяє збагаченню розуміння змісту проблеми і дає можливість відповісти на ряд невирішених питань теоретичного і практичного значення.

Викладена у монографії концепція нормаьтвності права є авторською, яка не претендує на вичерпне й остаточне вирішення наукових питань, що досліджуються в контексті загальнотеоретичної юриспруденції. 

Отримані дані в результаті проведення наукового дослідження дозволяють сформулювати цілісне, логічне розуміння значення правової нормативності й аналізу права як ціннісно-нормативної системи. Матеріали монографії можуть бути використані у навчальному процессі при викладанні загальної теорії держави і права, філософії права, а також інших галузевих юридичних дисциплін та при подготовці навчально-методичної літератури у будь-якій галузі юриспруденції.

В цілому дане монографічне дослідження дало змогу виробити комплексний підхід до права як соціального явища, що має нормативний характер, який визначає його сутнісну природу і пояснює його як систему формально визначених правових приписів (норм права).

Монографія "Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні" розрахована на науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів України, а також юристів-практиків і всіх хто цікавиться проблемами теорії права.

Авторы

Авторы книги Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні

Предисловие

Важливою характеристикою сучасного стану розвитку українського суспільства є гостра потреба в ефективному регулюванні суспільних відносин. Це пов’язано насамперед з тим, що зміна форм взаємодії суб’єктів суспільних відносин, зміна ціннісних орієнтирів, постановка суспільством нових цілей і завдань потребують оновлення (швидше удосконалення) існуючих регуляторів.

Усі ці процеси виводять на основне місце такий фактор суспільного розвитку, як право, що, відповідно, викликає необхідність у більш глибокому та всесторонньому дослідженні цього феномена у сучасній юридичній науці. Традиційно право визначається через норму і розуміється як сукупність нормативних (типових) стандартів можливої та необхідної поведінки. Важливою ознакою, іманентною природі та сутності сучасного права, є правова нормативність, дослідження якої є одним із ключових завдань сучасної юридичної науки.

До нашого часу нормативність права досліджувалася з традиційних (філософсько-правових) позицій. Ті наявні праці, де торкаються питання нормативності права, були написані в середині минулого століття за умов ідеологічного монополізму. На початку XXI століття наукові дослідження визначають, як правило, філософсько-правовий аналіз нормативності, а також залишається недостатньо врахованим досвід зарубіжних науковців.

У юридичній науці радянського періоду, як і в наш час, проблеми правової нормативності розглядалися у комплексі з іншими питаннями або як проміжна ланка при дослідженні проблем юридичної сутності та практики. Науково-теоретичною основою даного дослідження стали праці українських та російських вчених: С.С. Алексеева, М.І. Байтина, В.К. Бабаева, С.Н. Братуся, О.Б. Венгерова, К.В. Горобця, С.Д. Гусарєва, В.В. Дудченко, Р.О. Кабальського, М.С. Кельмана, М.І. Козюбри, Н.М. Крестовської, А.Ф. Крижанівського, А.А. Козловського, Ю.В. Кудрявцева, Е.Г. Ліпатова, О.О. Лукашевої, Л.А. Луць, М.Н. Марченко, О.Г. Мурашина, П.Є. Недбайла, Н. Неновські, В.С. Нерсесянца, Ю.М. Оборотова, О.П. Проценко, Н.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, Е.Ю. Соловйова, С.Г. Стеценка, І.Е. Фарбера, М.В. Цвіка, Л.С. Явича та багатьох інших.

До питань нормативності права зверталися науковці першої половини XX століття (Н.Н. Коркунов, М.І. Палієнко), а також класики світової філософсько-правової думки, зокрема Г.В.Ф. Гегель, Т. Гоббс, І. Кант, Ж. Карбоньє, Г. Кельзен, Дж. Локк, Л. Фуллер, X. Харт та інші.

Питання нормативних засад права не є стороннім і для сучасних західних дослідників права, зокрема Р. Алексі, Ю. Ґабермаса, О. Гьофе, К. Корсгаард, Дж. Постемі, П. Рікера, Р. Ципеліуса та інших. Попри все, на сьогодні комплексних досліджень, присвячених безпосередньому з’ясуванню проблем нормативності сучасного права, в Україні немає.

У вітчизняній науковій літературі насамперед розглядається лише формальна (позитивно-емпірична) сторона нормативності, а звідси, як наслідок, залишаються поза увагою її сутнісні властивості. Через це зміст нормативності замінюється державним примусом, що тягне за собою необ’єктивність та неповноту у розумінні права як соціально-значимого явища. Також поряд із цим виникає маса питань, серед яких основним виступає - «Задля чого людина повинна підкорятися праву?», не до кінця з’ясованою постає проблема легітимації державно-правових процесів, які відбуваються у сучасному суспільстві.

Автор виходить з того, що нормативність є не тільки явищем, яке залежить від держави, але й окремою категорією, що характеризує право, до характеристик якої, зокрема, належать не тільки примусовість та загальнообов’язковість, але й процесуальність, інституційність, територіальність тощо. Отже, на сучасному етапі розвитку загальнотеоретичної юриспруденції виникла потреба у теоретико-правовому аналізі існуючих знань щодо нормативності українського права та здійсненні на цій підставі комплексного дослідження феномена нормативності права, з’ясування особливостей його прояву в умовах громадянського суспільства.

А також актуалізується питання щодо виділення у рамках загальнотеоретичної юриспруденції дисципліни, яка б змістовно характеризувала нормативність сучасного права, - нормології права, що визначає сутнісний зміст ціннісно-нормативної природи права як суспільного явища.

У роботі вперше робиться спроба розгляду правових феноменів (системи права, галузі, інституту і норми права) як форм вираження правової нормативності. Такого роду комплексне дослідження сприяє збагаченню розуміння змісту проблеми і дає можливість відповісти на ряд невирішених питань теоретичного і практичного значення.

Викладена у монографії концепція нормативності права є авторською, яка не претендує на вичерпне й остаточне вирішення наукових питань, що досліджуються в контексті загальнотеоретичної юриспруденції. Отримані дані в результаті проведення наукового дослідження дозволяють сформулювати цілісне, логічне розуміння значення правової нормативності й аналізу права як ціннісно-нормативної системи.

Матеріали монографії можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні загальної теорії держави і права, філософії права, а також інших галузевих юридичних дисциплін та при підготовці навчально-методичної літератури у будь-якій галузі юриспруденції. В цілому дане монографічне дослідження дало змогу виробити комплексний підхід до права як соціального явища, що має нормативний характер, який визначає його сутнісну природу і пояснює його як систему формально визначених правових приписів (норм права).

Автор щиро вдячна науковому консультанту доктору юридичних наук, професорові, члену-кореспонденту НАПрНУ, завідувачу кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» Юрію Миколайовичу Оборотову, за підтримки і допомоги якого стала можливою поява цієї монографії.

Автор висловлює подяку рецензентам - д.ю.н., проф. Мурашину О.Г., д.ю.н., проф. Кельману М.С., д.ю.н., проф. Бехрузу Х.Н. - іа глибинне вивчення монографії та слушні зауваження щодо наукових положень даної роботи. Слова вдячності також адресуються професорсько-викладацькому складу кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» за цінні поради і пропозиції надані в ході написання монографічного дослідження.

Особлива вдячність - рідним, колегам та друзям за надану допомогу, підтримку та розуміння.

Отзывы

Отзывы к книге Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні
13093
Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

У монографії вперше робиться спроба розгляду правових феноменів (системи права, галузі, інституту і норми права) як форм вираження правової нормативності. Такого роду комплексне дослідження сприяє збагаченню розуміння змісту проблеми і дає можливість відповісти на ряд невирішених питань теоретичного і практичного значення.

Викладена у монографії концепція нормаьтвності права є авторською, яка не претендує на вичерпне й остаточне вирішення наукових питань, що досліджуються в контексті загальнотеоретичної юриспруденції. 

Отримані дані в результаті проведення наукового дослідження дозволяють сформулювати цілісне, логічне розуміння значення правової нормативності й аналізу права як ціннісно-нормативної системи. Матеріали монографії можуть бути використані у навчальному процессі при викладанні загальної теорії держави і права, філософії права, а також інших галузевих юридичних дисциплін та при подготовці навчально-методичної літератури у будь-якій галузі юриспруденції.

В цілому дане монографічне дослідження дало змогу виробити комплексний підхід до права як соціального явища, що має нормативний характер, який визначає його сутнісну природу і пояснює його як систему формально визначених правових приписів (норм права).

Монографія "Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні" розрахована на науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів України, а також юристів-практиків і всіх хто цікавиться проблемами теорії права.

Авторы книги Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні

Важливою характеристикою сучасного стану розвитку українського суспільства є гостра потреба в ефективному регулюванні суспільних відносин. Це пов’язано насамперед з тим, що зміна форм взаємодії суб’єктів суспільних відносин, зміна ціннісних орієнтирів, постановка суспільством нових цілей і завдань потребують оновлення (швидше удосконалення) існуючих регуляторів.

Усі ці процеси виводять на основне місце такий фактор суспільного розвитку, як право, що, відповідно, викликає необхідність у більш глибокому та всесторонньому дослідженні цього феномена у сучасній юридичній науці. Традиційно право визначається через норму і розуміється як сукупність нормативних (типових) стандартів можливої та необхідної поведінки. Важливою ознакою, іманентною природі та сутності сучасного права, є правова нормативність, дослідження якої є одним із ключових завдань сучасної юридичної науки.

До нашого часу нормативність права досліджувалася з традиційних (філософсько-правових) позицій. Ті наявні праці, де торкаються питання нормативності права, були написані в середині минулого століття за умов ідеологічного монополізму. На початку XXI століття наукові дослідження визначають, як правило, філософсько-правовий аналіз нормативності, а також залишається недостатньо врахованим досвід зарубіжних науковців.

У юридичній науці радянського періоду, як і в наш час, проблеми правової нормативності розглядалися у комплексі з іншими питаннями або як проміжна ланка при дослідженні проблем юридичної сутності та практики. Науково-теоретичною основою даного дослідження стали праці українських та російських вчених: С.С. Алексеева, М.І. Байтина, В.К. Бабаева, С.Н. Братуся, О.Б. Венгерова, К.В. Горобця, С.Д. Гусарєва, В.В. Дудченко, Р.О. Кабальського, М.С. Кельмана, М.І. Козюбри, Н.М. Крестовської, А.Ф. Крижанівського, А.А. Козловського, Ю.В. Кудрявцева, Е.Г. Ліпатова, О.О. Лукашевої, Л.А. Луць, М.Н. Марченко, О.Г. Мурашина, П.Є. Недбайла, Н. Неновські, В.С. Нерсесянца, Ю.М. Оборотова, О.П. Проценко, Н.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, Е.Ю. Соловйова, С.Г. Стеценка, І.Е. Фарбера, М.В. Цвіка, Л.С. Явича та багатьох інших.

До питань нормативності права зверталися науковці першої половини XX століття (Н.Н. Коркунов, М.І. Палієнко), а також класики світової філософсько-правової думки, зокрема Г.В.Ф. Гегель, Т. Гоббс, І. Кант, Ж. Карбоньє, Г. Кельзен, Дж. Локк, Л. Фуллер, X. Харт та інші.

Питання нормативних засад права не є стороннім і для сучасних західних дослідників права, зокрема Р. Алексі, Ю. Ґабермаса, О. Гьофе, К. Корсгаард, Дж. Постемі, П. Рікера, Р. Ципеліуса та інших. Попри все, на сьогодні комплексних досліджень, присвячених безпосередньому з’ясуванню проблем нормативності сучасного права, в Україні немає.

У вітчизняній науковій літературі насамперед розглядається лише формальна (позитивно-емпірична) сторона нормативності, а звідси, як наслідок, залишаються поза увагою її сутнісні властивості. Через це зміст нормативності замінюється державним примусом, що тягне за собою необ’єктивність та неповноту у розумінні права як соціально-значимого явища. Також поряд із цим виникає маса питань, серед яких основним виступає - «Задля чого людина повинна підкорятися праву?», не до кінця з’ясованою постає проблема легітимації державно-правових процесів, які відбуваються у сучасному суспільстві.

Автор виходить з того, що нормативність є не тільки явищем, яке залежить від держави, але й окремою категорією, що характеризує право, до характеристик якої, зокрема, належать не тільки примусовість та загальнообов’язковість, але й процесуальність, інституційність, територіальність тощо. Отже, на сучасному етапі розвитку загальнотеоретичної юриспруденції виникла потреба у теоретико-правовому аналізі існуючих знань щодо нормативності українського права та здійсненні на цій підставі комплексного дослідження феномена нормативності права, з’ясування особливостей його прояву в умовах громадянського суспільства.

А також актуалізується питання щодо виділення у рамках загальнотеоретичної юриспруденції дисципліни, яка б змістовно характеризувала нормативність сучасного права, - нормології права, що визначає сутнісний зміст ціннісно-нормативної природи права як суспільного явища.

У роботі вперше робиться спроба розгляду правових феноменів (системи права, галузі, інституту і норми права) як форм вираження правової нормативності. Такого роду комплексне дослідження сприяє збагаченню розуміння змісту проблеми і дає можливість відповісти на ряд невирішених питань теоретичного і практичного значення.

Викладена у монографії концепція нормативності права є авторською, яка не претендує на вичерпне й остаточне вирішення наукових питань, що досліджуються в контексті загальнотеоретичної юриспруденції. Отримані дані в результаті проведення наукового дослідження дозволяють сформулювати цілісне, логічне розуміння значення правової нормативності й аналізу права як ціннісно-нормативної системи.

Матеріали монографії можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні загальної теорії держави і права, філософії права, а також інших галузевих юридичних дисциплін та при підготовці навчально-методичної літератури у будь-якій галузі юриспруденції. В цілому дане монографічне дослідження дало змогу виробити комплексний підхід до права як соціального явища, що має нормативний характер, який визначає його сутнісну природу і пояснює його як систему формально визначених правових приписів (норм права).

Автор щиро вдячна науковому консультанту доктору юридичних наук, професорові, члену-кореспонденту НАПрНУ, завідувачу кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» Юрію Миколайовичу Оборотову, за підтримки і допомоги якого стала можливою поява цієї монографії.

Автор висловлює подяку рецензентам - д.ю.н., проф. Мурашину О.Г., д.ю.н., проф. Кельману М.С., д.ю.н., проф. Бехрузу Х.Н. - іа глибинне вивчення монографії та слушні зауваження щодо наукових положень даної роботи. Слова вдячності також адресуються професорсько-викладацькому складу кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» за цінні поради і пропозиції надані в ході написання монографічного дослідження.

Особлива вдячність - рідним, колегам та друзям за надану допомогу, підтримку та розуміння.

Отзывы к книге Правова нормативність та її інституціоналізація в Україні