Професія охоронець. Нормативно-правове регулювання

Охоронець - професія затребувана. Охоронець - людина, що пройшла необхідну підготовку і отримала спеціальні знання та навички для забезпечення безпеки та фізичної охорони приміщення або об'єкта.

 

Професія охоронця одна з найдавніших. Перші охоронні відділення з'явилися в другій половині XIX в. Адже в усі часи були люди, які прагнули збагатитися за рахунок інших, відібравши у них майно або гроші. Тому були і люди, які охороняли особисті або державні цінності. Найчастіше це була прерогатива солдат. Але існували і найманці, до послуг яких вдавалися рабовласники, торговці, феодали. Наприклад, у Японії життя вельмож і їх володіння охороняли самураї, середньовічні воїни, професією яких була охорона. В даний час охоронець здійснює охоронні заходи на договірній основі, після пройденого навчання та складання іспиту. Ця професія одна з найризикованіших, пов’язана з колосальним психофізичним навантаженням.

 

Охоронець повинен мати хорошу фізичну форму, щоб успішно справлятися з порушниками. Крім цього він повинен володіти основними прийомами ведення рукопашного бою, добре вміти поводитися зі зброєю. Виявляти потенційну небезпеку. Швидко приймати правильне рішення в сформованій ситуації. Контролювати свій емоційний стан. Аналізувати факти і поведінку людей з метою передбачення можливої небезпеки. Зосереджувати свою увагу на необхідному об'єкті потрібну кількість часу. Прогнозувати подальший розвиток обстановки. Навики охоронця залежать від того, де і ким конкретно він працює. Так, сторож на будівництві при появі порушників зобов'язаний зателефонувати і викликати поліцію. Охоронці ж повинні, охороняючи людину, бути готовими закрити його своїм тілом. Звичайно, для роботи на такій посаді одного бажання отримувати зарплату мало, потрібна повна самовіддача, відданість своїй справі, прагнення захищати людей.

 

Робота охоронця - це щоденний ризик, пов’язаний із загрозою здоров’я і життя. Злочинці бувають добре озброєні та підготовлені, для них життя людини нічого не варто. Але за цей ризик охоронці можуть отримувати великі гроші, якщо їх робота пов'язана з охороною відомої особистості або багатої людини. Кращий досвід для охоронця - це служба в силових структурах: в армії, поліції, спецслужбах. Але рівень підготовки залежить від конкретного місця роботи та посади.

 

Попит на охоронців на ринку праці стабільно високий, проте для тих, хто бажає отримати цю роботу, завжди проводиться жорсткий профвідбір на відповідність тим рисам, про які згадувалося вище. Робота охоронця вважається переважно чоловічою, проте, в деяких місцях охоче беруть і жінок (як правило, туди, де ризик пограбування або інших екстремальних ситуацій невеликий, проте охоронець має бути обличчям фірми).

 

Однією з кваліфікаційних вимог, що висувається до охоронця, це знання ним Конституції України та нормативно-правової бази із здійснення охоронної діяльності. Тому, авторами навчального посібника зосереджено увагу, саме на питанні нормативно-правовому регулюванні охоронної діяльності в Україні. Сподіваємось, що проведена систематизація нормативно-правових актів в одному навчальному посібнику, заощадить час бажаючих працювати в охоронній сфері (охоронних структурах) у пошуку необхідної інформації в окремих збірниках на полицях книжних прилавків або в мережі Інтернет та стане в нагоді в охоронній діяльності.