Авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві: європейський досвід

В умовах глобалізованого світу результати інтелектуальної діяльності відіграють визначальну роль в інноваційних стратегіях та є потужним невичерпним ресурсом економічного зростання. Як свідчать дослідження, проведені в жовтні 2016 р. Офісом інтелектуальної власності ЄС у співпраці з Європейським патентним відомством, понад 42 % усієї економічної активності в Європейському Союзі (приблизно 5,7 трильйона євро на рік) та 28 % зайнятості населення (60 мільйонів робочих місць) забезпечуються секторами з інтенсивним використанням прав інтелектуальної власності . Отже, успішні економічні показники перебувають у прямій залежності від ефективності правових механізмів захисту прав інтелектуальної власності.

В епоху інформаційного суспільства і стрімкого розвитку технологій галузі, що базуються на використанні об’єктів авторського права, стали потужним інструментом для економічного, соціального і культурного зростання. Досвід Європейського Союзу, де сформувалася ефективна система захисту прав інтелектуальної власності та запроваджені надійні режими охорони авторського права і суміжних прав, надзвичайно важливий для реформування сфери інтелектуальної власності України. Питання інтелектуальної власності становлять невід’ємну частину двосторонніх відносин Європейського Союзу та України. Як відомо, 1 вересня 2017 р. набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Найбільша глава 9 розділу IV Угоди встановлює правову базу для наближення законодавства у сфері інтелектуальної власності, яка по суті є правовим інструментом інтеграції економіки України до спільного ринку ЄС. Загалом передбачено впровадження у вітчизняне законодавство 12 директив та 7 регламентів Європейського Парламенту та Ради у сфері інтелектуальної власності. Їх своєчасна і повна імплементація набуває особливого значення в контексті виконання міжнародних зобов’язань України за Угодою про асоціацію. Крім цього, у рамках судової реформи відбувається процес формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, у зв’язку з чим це дослідження набуває особливої актуальності та практичного значення. Важливим елементом системи захисту авторського права та суміжних прав у Європейському Союзі є Суд ЄС - найвищий орган, уповноважений тлумачити право ЄС.

Правотворча і правозастосовча діяльність Суду ЄС здійснюється у процесі преюдиційного розгляду справ та є результатом його співпраці з національними судовими органами держав-членів. Практика Суду ЄС у сфері авторського права почала невпинно зростати на початку 2000‑х рр. із прийняттям директиви 2001/29/ЄС про гармонізацію певних аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві. Суд ЄС зайняв активну позицію у тлумаченні критеріїв охороноздатності та обсягів правової охорони. Крім цього, завдяки практиці Суду ЄС на європейському рівні були сформовані однотипні та чіткі визначення понять виключних прав на відтворення, публічне сповіщення, розповсюдження, справедливої компенсації.

Останнім часом практика Суду ЄС спрямовується головним чином на формування єдиного ринку використання творів у цифровому середовищі. Міжнародні аспекти регулювання сфери авторського права нерідко ставали предметом досліджень вітчизняних авторів. Однак попри актуальність теми та достатньо високий ступінь її розробки в науці міжнародного права, у вітчизняній юридичній науці бракує досліджень практики Суду ЄС та її значення у формуванні європейських стандартів захисту авторського права.

Це монографія є однією з перших спроб заповнити існуючу прогалину. У рамках обраної теми було детально досліджено близько шістдесяти рішень Суду ЄС з авторського права і суміжних прав. Результати дослідження об’єднано в тематичні розділи щодо основних видів прав на використання твору: відтворення, розповсюдження, публічне сповіщення; винятків і обмежень з авторського права; концепції справедливої винагороди.

Останній розділ присвячено важливим питанням використання творів в онлайн середовищі та співвідношення авторського права та фундаментальних прав і свобод. Зазначені обставини свідчать про актуальність дослідження як з погляду теоретичного, так і практичного.

Авторка заздалегідь щиро вдячна за увагу до монографії, відгуки і зауваги, що будуть неодмінно враховані в подальшій роботі, та заохочує до дискусії з досліджуваних питань.