Децентралізація влади. Законодавство. Роз’яснення

Децентралізація стала своєрідним брендом сучасних європейських держав. Вона полягає у перерозподілі повноважень і ресурсів від державних органів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні за цим брендом вже живуть деякі громади, адже він дає поштовх до їх повноцінного розвитку. Торкнутися децентралізація має кожного громадянина, кожної сім’ї, кожного виробничого колективу. Вона має призвести до змін у системі влади, всіх аспектів нашого життя, пов’язаних з нею. Йдеться про адміністративні процедури, зокрема про дозволи, реєстрації, посвідчення, а також інвестиції, ремонтування шкіл, утеплення дитячих садків, ремонт доріг, придбання обладнання тощо, які можна і необхідно вирішувати самостійно. Децентралізація надає можливість поліпшити життя як у громаді, так і в цілій країні - потрібно лише розумно господарювати на власній землі. Так, як це роблять усі європейські громадяни.

Проте виникає багато запитань, адже зміни торкнуться системи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування сьогодні відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня, заклади культури, благоустрій - освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших важливих повсякденних питань. Але суть змін: віддати право самостійно вирішувати всі нагальні питання громадам - мешканцям міст, сіл, селищ. Ці новації не є простими. Вони завжди викликали безліч суперечок. Адже і раніше місцеве самоврядування існувало. Хоча власних коштів у місцевих влад майже й не було. Податкові ресурси розподілялися через державну казну. В країні виникла унікальна система корупційної вертикалі. Тому передача повноважень фактично означає передачу певних ресурсів громадам. Це буде закріплено в Конституції України, у багатьох законах, інших нормативно-правових актах, про що йдеться у даній збірці. Вони, ці акти, визначають нові правила, за якими працюватиме нова система влади. За нею органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами.

Органи місцевого самоврядування різних рівнів - громади, району, області - отримають повноваження, та під повноваження необхідні ресурси. Відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями полягає у спроможності підняти ефективність своєї роботи, а перед державою - за законність рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування. Перехід владних повноважень і розподіл ресурсів відповідно до цих повноважень - це і є справжня децентралізація. Так, на певному рівні (район, далі - область, держава) залишається компетенція, що є спільною для усіх громад. На регіональному рівні лишаються питання розвитку медицини, навчальних закладів, ремонту та будівництва доріг місцевого значення, різні питання економічного розвитку територій. І усе це не треба плутати з Федералізацією держави. У децентралізованій унітарній державі домінуючим рівнем є регіональний рівень, тобто той, де є найбільше надходжень ресурсів. Така деконцентрованість влади може призвести в українських умовах до виникнення регіональних сил, які не підкорятимуться загальнодержавним інтересам, що призведе до розвитку регіонального сепаратизму. Тому має відбутися передача повноважень не на рівень регіонів (області), а на рівень місцевого самоврядування, на місцеві громади. Такий перерозподіл надає можливість дійсно важливі та актуальні для людей питання вивести за межі політичних кіл. Адже сильне місцеве самоврядування отримає місію стати основою єдиної стабільної України.

На порядку денному - питання складення переліку повноважень місцевого самоврядування на різних рівнях (громада - район - область). Про перші кроки такого переліку йдеться у цій збірці. Причому ці повноваження не повинні перетинатися. Так, органи, що відповідатимуть за ремонт доріг обласного значення, не повинні керувати тими, хто займається обслуговуванням місцевих доріг. У сусідній Європі практично вся система влади побудована на умовах і принципах децентралізації влади та ресурсів. Владу презентують органи, що є державними представництвами, тобто невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова (вони стежатимуть за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування) і координаційна (координація роботи органів держвлади на території). В наших умовах, якщо прийнято громадою незаконне рішення — голова держпредставництва зможе зупинити його і звернутись до суду. Ресурси включатимуть частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Механізм розподілу податків між органами різного рівня та державою міститиметься у змінах до Бюджетного кодексу. Можна лише з жалем говорити, що така реформа не відбулась раніше. Проте на сьогодні реформа йде повним ходом. Так, передача в місцеві бюджети частки загальнонаціональних податків вже створює економічну зацікавленість громад в розвитку нових виробництв, підприємництва. А децентралізація має прибирати штучні перешкоди - зайві дозволи, інстанції, надмірний контроль. Досвід наших сусідів, Польщі зокрема, надає необхідний приклад і є запорукою правильності реформ і успіху на шляху децентралізації.

Готуючи дане видання, видавнича організація ТОВ «Юрінком Інтер» намагалася поінформувати усіх зацікавлених осіб щодо наявних документів, що регламентують процес децентралізації.