Фундаментальні проблеми кримінальної відповідальності

                                                                                                   ПЕРЕДНЄ СЛОВО

У кримінальному законодавстві України, у практиці його застосування, в науці кримінального права та у відповідній університетській навчальній дисципліні, мабуть, немає більш значущої й водночас більш контраверсійної категорії, аніж категорія кримінальної відповідальності. Разом із категорією злочину (кримінального правопорушення) вона є основою для побудови всіх інститутів кримінального права, розкриває та реалізує його принципи, цілі й завдання, висвітлюється у змісті кожної з його норм. Тільки через розуміння кримінальної відповідальності можуть бути пізнані й кримінально-правова політика, і кримінально-правове регулювання, і кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність), і норма кримінального права, і механізм її застосування. Зміст і обсяг кожного інституту й кожної окремої норми кримінального права так чи інакше залежать від категорії кримінальної відповідальності. Та й сама реалізація кримінального права у правозастосовній діяльності завжди здійснюється через реалізацію кримінальної відповідальності, а саме: через установлення її підстави чи відсутності такої підстави; через визначення форми реалізації кримінальної відповідальності й обсягу заходів, що її становлять; через встановлення підстав звільнення від кримінальної відповідальності чи окремих її заходів, вирішення питань про можливість заміни таких заходів чи їх поєднання з іншими заходами кримінально-правового характеру.

Тому не випадково проблеми кримінальної відповідальності завжди були в центрі уваги українських криміналістів. Останніми десятиріччями ними здійснено дослідження цілої низки загальних та спеціальних питань цієї категорії, набули подальшого поглибленого розвитку класичні питання та підняті обширні пласти нових проблем. Зокрема, активно досліджуються питання загального поняття, змісту, форм, видів, меж кримінальної відповідальності. Поставлені й розробляються нові проблеми, пов’язані з елементним змістом кримінальної відповідальності, її структурою, співвідношенням з іншими заходами кримінально-правового характеру, що не є кримінальною відповідальністю, тощо. Вітчизняна кримінально-правова наука вийшла на шлях дослідження проблем соціальної обумовленості та практичної ефективності застосування різних заходів кримінально-правового характеру в досягненні цілей, які ставляться перед кримінальним правом. Попри те, що кримінальна відповідальність продовжує позиціонуватися і в доктрині, і в законодавстві, і в практиці правозастосування як головний захід впливу на злочинність, все більшу увагу науковців привертають інші заходи, що альтернативні їй чи доповнюють її.

Крім того, в українській кримінально-правовій літературі започатковані дослідження проблем встановлення кримінальної відповідальності. Причому здійснюються вони як в аспекті вивчення кримінально-правової політики, так і в аспекті кримінально-правового регулювання, а також через дослідження властивостей джерел кримінального права.

Важливим напрямом фундаментальних наукових досліджень є вивчення проблем, пов’язаних із підставою кримінальної відповідальності, особливо в аспекті наміченої тенденції до запровадження категорії кримінального проступку. Зокрема, українські науковці вивчають питання соціальної природи і правові властивості кримінального правопорушення, критерії і наслідки можливого їх поділу на злочини та кримінальні проступки. Постійно в центрі уваги вчених проблеми складу злочину (кримінального правопорушення) як єдиної, необхідної, законної та достатньої підстави кримінальної відповідальності.

Не менш важливими напрямом наукових досліджень є вивчення питань, пов’язаних із виключенням кримінальної відповідальності через відсутність її підстави. Зокрема, розробляються питання кримінально-правового стимулювання соціально корисної, позитивної, схвальної поведінки приватних чи службових осіб, яка тільки зовні подібна до кримінальних правопорушень; інтенсивного розвитку набули дослідження, спрямовані на розмежування злочину та незлочинної поведінки за окремими ознаками складу злочину. Унаслідок цього, у вітчизняній літературі започатковане формування окремого учення про виключення кримінальної відповідальності.

Істотним напрямом наукових досліджень є вивчення питань, пов’язаних із реалізацією кримінальної відповідальності. Зокрема, вивчаються класичні й новітні питання, пов’язані з покладенням на особу кримінальної відповідальності у цілому і деяких її заходів (покарання та ін.) зокрема; звільненням особи від кримінальної відповідальності повністю або частково; заміною одних заходів кримінальної відповідальності іншими; ефективністю різних заходів кримінальної відповідальності, тощо.

Нарешті, важливим напрямом наукових досліджень сьогодення є вивчення проблем кримінальної відповідальності за окремі види злочинів, передусім ті, що становлять нову та новітню злочинність. Ідеться про кримінальну відповідальність за організовану, транснаціональну злочинність, кіберзлочинність, злочинність у сфері інтелектуальної власності, нові прояви наркотичної, насильницької, корупційної, корисливої злочинності тощо.

Обговоренню широкого кола фундаментальних проблем кримінальної відповідальності, що стосуються всіх названих вище напрямів наукових досліджень, присвячений полілог, що відбувся в м. Харкові 7 вересня 2018 р. Він проводиться з нагоди і на пошану 65-річного ювілею доктора юридичних наук, професора кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, дійсного члена (академіка) Національної академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, професора Юрія Васильовича Бауліна.

Усе наукове життя професора Ю. В. Бауліна пов’язане з дослідженням фундаментальних проблем кримінальної відповідальності. Ще на початку 1980-х рр. він одним із перших у вітчизняній кримінально-правовій науці порушив питання правового регулювання соціально корисної (схвальної) поведінки особи, що виключає кримінальну відповідальність. Згодом ним сформульовано концепт учення про обставини, що виключають злочинність (суспільну небезпечність або кримінальну протиправність), а тим самим -і кримінальну відповідальність особи. Зокрема, визначене загальне поняття обставин, що виключають злочинність діяння як особливого роду правомірних і суспільно корисних (чи принаймні суспільно нейтральних) вчинків особи, та визначені їхні ознаки. На основі такого розуміння досліджуваних обставин була встановлена їх система, описані зв’язки цієї системи з іншими соціально-правовими системами та структурні внутріш-ньосистемні зв’язки її елементів, окреслене коло нормативних регуляторів цієї системи тощо.

Наприкінці XX - на початку XXI ст. професор Ю. В. Баулін почав активно досліджувати проблеми загального поняття, змісту, форми, видів кримінальної відповідальності. Спершу він висунув ідею розуміння кримінальної відповідальності як реального зазнавання (перетерпіння) особою, що вчинила злочин, встановлених Криминальним кодексом правообмежень. Ця ідея дозволила по-новому поглянути на природу кримінально-правових відносин, визначення моменту початку та припинення кримінальної відповідальності, виокремлення форм її реалізації тощо. Згодом ним уперше у вітчизняній літературі було висловлено думку про розуміння кримінальної відповідальності як передбачених кримінальним законом обмежень прав і свобод людини, що застосовуються судом до особи, яка вчинила злочин,і виконуються спеціально уповноваженими органами держави. Це дало змогу виокремити й глибоко дослідити зміст, форму та види кримінальної відповідальності.

Останнім часом важливе місце в наукових дослідженнях Ю. В. Бауліна займають проблеми реалізації кримінальної відповідальності через кримінально-правове регулювання суспільних відносин шляхом визначення кола юридичних фактів, що їх породжують (визначення діянь, що є злочинами), та змісту й обсягу повноважень держави у згаданих правовідносинах (можливість покладення на особу кримінальної відповідальності чи звільнення від неї). Серед наукових інтересів професора низка інших питань кримінального права, пов’язаних із категорією кримінальної відповідальності, а саме: проблемні питання окремих елементів складу злочину як підстави кримінальної відповідальності; питання кримінальної відповідальності співучасників; проблеми звільнення від кримінальної відповідальності та покарання; проблеми кримінальної відповідальності за окремі злочини тощо.

Свій ювілей професор Ю. В. Баулін зустрічає у розквіті життєвих і творчих сил, сповнений нових наукових ідей, планів і задумів на майбутнє, у колі щирих друзів, вдячних учнів і шануючих його колег. Саме вони й зібралися на цей полілог, щоб привітати ювіляра і разом з ним ще раз обговорити фундаментальні для нашої науки проблеми кримінальної відповідальності.

Спільнота учнів професора Ю. В. Бауліна