Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України

Інтенсивність розвитку суспільних відносин вимагає гнучкості правового регулювання, оскільки законодавець у швидко змінюваних умовах об’єктивно не в змозі своєчасно врахувати та відобразити в нормативно-правовому акті всі зміни, що відбуваються в суспільному житті. Окрім цього, різноманітність явищ правової дійсності, необхідність індивідуалізації рішень у конкретних кримінальних справах виключають можливість застосування казуального способу правового регулювання. Частково розв’язання вказаних проблем досягається шляхом використання в тексті кримінально-процесуального закону оцінних понять. Разом із цим встановлення сутності оцінних понять, визначення їх місця у правовій системі є предметом постійних дискусій як у загальній теорії права, так і в галузевих науках, а застосування кримінально-процесуальних норм з такими поняттями викликає труднощі у переважної більшості практичних працівників.

Вагомий внесок у наукове дослідження юридичної природи оцінних понять зробили фахівці з теорії права: С. С. Алексєєв, М. О. Власенко, Т. В. Кашаніна, В. М. Косович, Д. М. Левіна, А. С. Піголкін, П. М. Рабінович, О. Є. Фетисов, О. Ф. Черданцев, С. В. Шевчук та ін., а також представники галузевих юридичних наук: Є. І. Астрахан, М. Й. Бару, С. Й. Вільнянський, П. І. Жигалкін, B. В. Ігнатенко, А. В. Миронов, Р. О. Опалєв, В. Г. Ротань, О. А. Степанова, C. М. Черноус та ін. З позицій кримінально-правової теорії питання нормативної сутності оцінних понять досліджували Я. М. Брайнін, Р. С. Джинджолія, О. В. Кобзева, І. Я. Козаченко, М. Б. Кострова, В. М. Кудрявцев, О. В. Наумов, М. І. Панов, В. В. Питецький, С. Д. Шапченко, О. С. Шумиліна та ін. Різним аспектам цієї тематики у сфері кримінального судочинства присвячували свої роботи С. С. Безруков, М. М. Гродзинський, Ю. М. Грошевий, А. Я. Дубинський, П. С. Елькінд, В. І. Зажицький, В. С. Зеленецький, В. І. Камінська, О. В. Каплі-на, Л. М. Карнєєва, Е. Ф. Куцова, П. А. Лупинська, В. Т. Маляренко, П. Г. Марфіцин, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, І. Л. Петрухін, В. М. Савицький, М. В. Салтевський, С. М. Смоков, Т. О. Соловйова, С. М. Стахівський, М. С. Строгович, С. А. Шейфер, В. П. Шибіко, М. Є. Шумило та ін. Особливості предмета дослідження зумовили необхідність звернення до робіт фахівців у галузі мовознавства (І. Р. Гальперіна, І. С. Квітко та ін.) та логіки (Є. К. Войшвілла, В. О. Жерьобкіна, В. П. Малахова та ін.).

Роботи цих та інших авторів стали теоретичним підгрунтям даної монографії. Нормативно-правову та інформаційну основу дослідження склали Конституція України, міжнародні договори, закони України, підзаконні нормативно-правові акти, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини (далі — Європейський суд, або Суд), постанови Пленуму Верховного Суду України, законодавство іноземних держав, проекти Кримінально-процесуального кодексу України та інших законодавчих актів. Емпіричною базою роботи є результати проведеного автором анкетування практичних працівників та узагальнення матеріалів практики.

Незважаючи на значну кількість опублікованих робіт, багато питань, пов’язаних з використанням оцінних понять, залишаються невирішеними. Відсутність єдності у наукових поглядах щодо правової природи оцінних понять у сфері законодавчої регламентації кримінально-процесуальних відносин, а також потреба пошуку оптимальних шляхів нормопроектування з огляду на розроблення нового Кримінально-процесуального кодексу України визначають актуальність даної роботи, її важливість як для теоретичного вивчення кримінального процесу, так і для правотворчої та правозастосовної діяльності.

Автор висловлює щиру подяку:

• своєму Вчителеві, академіку Національної академії правових наук України, доктору юридичних наук, професору кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Юрію Михайловичу Грошевому — за спрямування творчого пошуку та всебічну допомогу при підготуванні даної роботи;
• колективу кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і особисто завідуючій кафедрою, доктору юридичних наук, доценту Оксані Володимирівні Капліній — за створення максимально сприятливих умов для наукової діяльності;
• рецензентам монографії: проректору Національної академії Служби безпеки України, доктору юридичних наук, професору Миколі Єгоровичу Шумилу та декану юридичного факультету Академії митної служби України, кандидату юридичних наук, доценту Валерію Петровичу Гмирку — за слушні зауваження та цінні поради;
• своїм батькам — за підтримку і розуміння.