Правовий статус учасників відносин у сфері освіти в США і перспективи його імплементації в освітню систему України (цивільно-правовий аспект)
- Автор
- Давидова Н.О.
- Издательство
- Ліра-К
- Год издания
- 2016
- Переплет
- твердый
Аннотация
Монографію присвячено комплексному теоретико-правовому порівняльному дослідженню цивільно-правового статусу учасників відносин у сфері освіти в США і можливості, доцільності та перспективам його імплементації в освітню систему України, зокрема через такі цивільно-правові інститути як особисті... Читать далее
- Самовывозбесплатно
- Нова Поштаот 65 грн.
- Курьер Нова Поштаот 90 грн.
- Онлайн-оплата
- єПідтримка
- Наличные при получении
- Терминал/наличные при самовывозе
- Оплата по счету (для юридических лиц)
Монографію присвячено комплексному теоретико-правовому порівняльному дослідженню цивільно-правового статусу учасників відносин у сфері освіти в США і можливості, доцільності та перспективам його імплементації в освітню систему України, зокрема через такі цивільно-правові інститути як особисті немайнові права, юридична особа, речове право, зобов'язальне право, право інтелектуальної власності, а також надання пропозицій з удосконалення законодавства України.
Монографія розрахована на наукових і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та наукових установ, докторантів, аспірантів і студентів юридичного та педагогічного напряму підготовки, практичних працівників судових, правоохоронних і правозастосовних органів, посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, може бути сприйнята широким загалом читачів.
Актуальність обраної теми дослідження на сучасному етапі визначається рядом соціальних, нормативних змін і теоретичних колізій та проблем.
Суспільство досягло того рівня розвитку, коли усвідомило потребу надати перевагу приватноправовому, а не публічно-правовому, як було в радянський період, регулюванню відносин у сфері освіти. Хоча наразі вважається, що публічне право має пріоритетний вплив у зазначеній сфері, загальною тенденцією є посилення приватноправового впливу. Майже всі інститути цивільного права прямо або опосередковано стосуються сфери вищої освіти: правовий статус фізичної особи, юридичної особи, особисті немайнові права, право власності та інші речові права, зобов'язальне право, право інтелектуальної власності, цивільно-правова відповідальність учасників відносин у сфері освіти.
Для сучасного освітнього законодавства характерним є істотне оновлення. Зокрема, нещодавно прийнято Закон України «Про вищу освіту», розроблено проекти законів «Про освіту», «Про професійну освіту», що змінили теоретичні підходи до правового регулювання відносин у сфері освіти. Нормативно-правове закріплення принципу автономності ВНЗ свідчить про тенденцію до посилення впливу цивільного права на освітні відносини. Притаманні цивільному праву диспозитивність, майнова самостійність та юридична рівність сторін неможливі без автономності правового статусу.
Питання галузевої належності правових норм, які регулюють відносини у сфері освіти, завжди викликало дискусії в юридичній літературі. Питання систематизації освітнього законодавства зумовлюють об'єктивну необхідність ґрунтовного дослідження різних аспектів правового регулювання відносин у сфері освіти та елементів його механізму, в тому числі цивільно-правового аспекту. Очевидною є потреба в системних, ринково орієнтованих змінах у галузі освіти та вищої освіти, що неможливо, зокрема, без належного ефективного правового регулювання.
Порівняння українського та американського досвіду правового регулювання відносин у сфері освіти становить науковий інтерес, оскільки різні незалежні міжнародні організації, аналізуючи статистичну інформацію за багатьмакритеріями, дійшли висновку про світове лідерство США на ринку послуг вищої освіти. Є чотири міжнародні загальновизнані рейтинги університетів. Згідно з Академічним рейтингом світових університетів (т. зв. Шанхайським рейтингом) за 2015 р. у США розташований 51 зі 100 найкращих університетів світу (друге місце належить Великій Британії - усього лише ще 9 зі 100). Відповідно до рейтингу QS (QS Word University Rankings) за 2015-2016 рр. 18 із 50 найкращих університетів розташовані в Сполучених Штатах. Згідно з рейтингом Таймс-Томсон Рейтере за 2016 р. 27 із 50 найкращих світових університетів належать до юрисдикції США. За даними рейтингу Вебометрікс 59 із 100 найкращих університетів світу розташовані в Сполучених Штатах. Крім того, «Універсітас 21», глобальна мережа провідних дослідницьких університетів світу, у 2012 р. визнала США державою, що має найкращу систему вищої освіти в світі.
Ми прагнемо жити у демократичній, вільній від корупції, з розвинутим ринком праці країні, в якій шанують гідність кожної людини, дотримуються прав усіх громадян і формується єдиний націєтворчий культурний простір. Риторичним є питання про те, чи проектує такі зміни нинішня система освіти. Стратегічною перспективою освітньої реформи, що наразі відбувається в Україні, є демократизація суспільства, наближення освіти до потреб особистості, побудова студенто-центрованої парадигми освіти, що неможливо без активного залучення інститутів цивільного права до регулювання відносин у сфері освіти. Українська система освіти перебуває у процесі модернізації та реформування, під час яких необхідним є запозичення позитивного іноземного досвіду у сфері освіти. Втім, не варто забувати, що в Україні історично сформувалася своя національна модель системи освіти, тому слід обережно та лише після детального правового аналізу запозичувати іноземний досвід. Окремі положення американського законодавства та практика його застосування поступаються вітчизняним і неприйнятні для нас, а деякі є цікавими і потребують дослідження та імплементації. Впровадження у вітчизняну правову систему міжнародно-правових стандартів передбачає не лише вивчення закономірностей розвитку світової правової системи, окремих правових родин, національних правових систем з урахуванням українських національно-правових традицій, менталітету, правової доктрини, а й осмислення певної правової ідеології, що супроводжує ці загальновизнані підходи.
Благополуччя і сталий розвиток будь-якої нації залежать від людського капіталу. Вирішальну роль ефективної системи освіти у формуванні продуманої та послідовної політики у сфері розвитку людського капіталу підтверджують слова із доповіді 1983 р. Федеральної комісії С11ІА з якості освіти «Нація на межі ризику. Необхідність реформи освіти»: якби ворожа держава намагалася нав'язати Америці бездарну систему освіти, що ми маємо сьогодні, ми вважали б це актом війни». Освіта є одним із ключових видів інвестицій у загальний добробут нації, високий рівень життя та процвітання держави. Постіндустріальне суспільство і розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій роблять інтелектуальну працю (яка неможлива без здобуття відповідного освітнього рівня) найбільш привабливою порівняно з іншими видами робіт. На початку існування людства війни відбувалися з метою захоплення землі: хто мав більше землі, більше сільськогосподарського виробництва, той був заможнішим та успішнішим. Після промислових революцій боротьба розгорнулася за інші природні ресурси, зокрема енергоносії: хто має доступ до енергоносіїв - тому належить і першість у розвитку світу. На сучасному етапі світ бореться за інтелектуальний потенціал та новітні технології.
Незважаючи на значимість приватноправового регулювання відносин у сфері освіти, їх не було піддано комплексному аналізу в контексті цивільного права. Предметом наукового аналізу були окремі інститути: ВНЗ як юридична особа, договір про надання освітніх послуг, правове регулювання підприємницької діяльності ВНЗ, речові права ВНЗ. У цій роботі пропонується комплексне порівняльне дослідження цивільно-правового статусу особи, яка отримує освітню послугу, викладача та самого університету.
Метою дослідження є комплексне теоретико-правове порівняльне дослідження цивільно-правового статусу учасників відносин у сфері освіти в США та можливість, доцільність і перспективи його імплементації в освітню систему України, зокрема через такі цивільно-правові інститути як особисті немайнові права, юридична особа, речове право, зобов'язальне право, право інтелектуальної власності, а також надання пропозицій з удосконалення законодавства України.
Зважаючи на мету дослідження, його основними завданнями є:
- визначення теоретико-методологічних засад освітнього права та цивільно-правового статусу учасників відносин у сфері освіти;
- аналіз історії і сучасних тенденцій розвитку теорії освітнього права та законодавчого регулювання відносин у сфері освіти;
- розкриття цивільно-правового статусу ВНЗ як юридичної особи;
- розкриття цивільно-правових відносин між студентом і ВНЗ, між професором і ВНЗ;
- з'ясування особливостей правового статусу ВНЗ та учасників освітнього процесу як суб'єктів права інтелектуальної власності;
- формулювання пропозицій щодо вдосконалення цивільно-правового статусу учасників освітнього процесу та регулювання відносин у сфері освіти.
Об'єктом дослідження є цивільно-правовий статус учасників відносин у сфері освіти в Україні та США і теоретичні проблеми вдосконалення чинного національного законодавства.
Предметом дослідження є:
- норми українського та американського законодавства з питань цивільно-правового регулювання відносин у сфері освіти, зокрема ЦК України, закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Акт США про сімейні освітні права та приватність, Кодекс США (зокрема Титул 20);
- практика застосування норм чинного цивільного законодавства у сфері освіти;
- вітчизняні та зарубіжні наукові джерела з проблематики цивільно-правового регулювання відносин у сфері освіти.
- Автор
- Давидова Н.О.
- Издательство
- Ліра-К
- Год издания
- 2016
- Количество страниц
- 532
- ISBN
- 978-617-7320-62-2
- Переплет
- твердый
- Язык
- украинский
- Вес
- 0.5 кг
- Формат
- 145х200 мм
- Тираж
- 300