Процедури банкрутства в Україні. Актуальне законодавство та судова практика

Законодавство України з питань неспроможності знаходиться у стані перманентної реформації. На зміну двом спеціальним законам щодо поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом прийшов новітній кодифікований документ - Кодекс України з процедур банкрутства.

Очікування від прийняття цього нормативного акту були завищеними. В ідеалі всі сподівалися, що станеться покращення системи вітчизняного законодавства про неспроможність та удосконалення його практичного застосування, впровадження кращого європейського та іншого закордонного досвіду, реальний позитивний вплив новітніх процедур банкрутства на економіку країни. Законодавець ставив гонорове завдання - зробити н голос на процедурах відновлення платоспроможності боржників, а у другу чергу застосовувати ефективну ліквідацію неспроможних осіб.

Сміливці вважали, що тільки прийняття Кодексу призведе до фурору економічних сподівань і в Україні, і серед міжнародних економічних донорів держави. Нібито з набранням чинності Кодексом Україна підніметься на ЗО місць у рейтингу Боіп§ Вшіпезз з критично низького 145 місця (зі 180 позицій). Цей відомий рейтинг Світового Банку є одним з основних орієнтирів для інвестора під час прийняття рішення про відкриття бізнесу в країні. В цьому рейтингу показник вирішення неплатоспроможності дає розуміння інвестору про легкість виходу з бізнесу та повернення інвестицій, на момент прийняття Кодексу в Україні середній показник повернення вкладених інвестицій у процедурі банкрутства становив 9 центів з одного долара. У той самий час сусідня Польща посідала 22 місце в цьому рейтингу (маючи показник повернення інвестицій на рівні 63 центи з долара).

Сказати, що очікування були марними було б занадто, але розчарування серед загалу правників і економістів, а також підприємців, значні. По-перше, багато правників взагалі заперечують роль Кодексу, як кодифікованого документу, вважають, що просто був написаний черговий закон, який назвали кодексом. По-друге, завдання щодо панування поновлення платоспроможності і ефективності банкрутства лишилось декларацією - навіть є думка, що преамбула до Кодексу є визначенням цілей абсолютно іншого закону, тобто не пов’язана зовсім зі змістом самого Кодексу та з банкрутством. Як панувала процедура ліквідації, так й панує (і не є ефективною).

Коли впроваджують норми не ті, хто розробляв, збої бувають. Це вирішується шляхом аналізу практики, роботи над помилками, вдосконаленням нормативного акту. Насправді цього всього не сталось. Хоча планувався постійний моніторинг застосування Кодексу і робота над забезпечення імплементації новацій у практику (зокрема це стосувалось процедур банкрутства фізичних осіб), вдосконалення законодавчого забезпечення на цій основі. Але насправді такого на сталось.

Навпаки, є підстави вважати що втрачено майже рік і не зроблено нічого корисного. За висловом відомого спеціаліста О. Бірюкова, д.ю.н., професора: «Загальний огляд подій у сфері вдосконалення законодавства про банкрутство протягом першого року дії Кодексу з процедур банкрутства дає підстави для досить сумних підсумків: небагато зроблено у цій сфері, а те, що, зроблено має сумнівну цінність для покращення національної системи банкрутства.

Критична оцінка того, що було зроблено за рік існування оновленого законодавства у сфері банкрутства, веде до ще одного висновку: це був рік створення штучних проблем, а потім їх вирішення з загрозою для цілісності правового регулювання відносин неплатоспроможності. А враховуючи те, що ключові проблеми у сфері банкрутства так і залишились невирішеними, можна сказати, що цей рік став роком втрачених можливостей» стаття «Рік реформи банкрутства: зосередження на розв’язанні штучних проблем»).

Наступний удар по процедурах банкрутства нанесено зовнішніми обставинам - пандемією. Україна, як й інші держави має застосовувати заходів на час існування обмежень, введених у зв’язку з COVID-19, які мають на увазі підтримку бізнесу і економіки.

При цьому більшість країн вдалися до безпрецедентних заходів. Мова йде саме про так званий мораторій на банкрутство. В різних країнах він вирішується по-різному. В Україні відповідний закон зазнав пригод. Вже розроблений і прийнятий нормативний акт ніяк не вступав в силу через затримку у його підписанні відповідними особами. Це свідчить про дуже важливу особливість в нашій країні — ані правники, ані законодавці, ані владні структури з Урядом на чолі не розуміють насправді роль справжню банкрутства у ринковій економіці та існування значних переваг процедур з відновлення платоспроможності боржників для вирішення економічних проблем у державі у часи кризових потрясінь, як оця пандемія.

Пропоноване видання надає своїм читатчам у концентрованому вигляді чини: норми, які регулюють процедури відновлення платоспроможності боржників абс їх банкрутство, також пропонуємо актуальну судову практику, що формують правові позиції здійснення правосуддя у цій сфері.

Видання розраховане на спеціалістів у сфері банкрутства - правників, суддів, арбітражних керуючих, службових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, керівників і власників підприємств, установ і організацій, представників роботодавців і профспілок, викладачів і студентів юридичних і економічних факультетів.