Зброя невідворотної дії: відповідальність за воєнні злочини за кримінальним правом України отзывы
Комментарий:
частина 2
Немає сенсу окремо писати про глибину розгляду усіх питань у цій книзі. Зазначу лише, що знайшла там пояснення, як на мене, усіх складних та важливих для розуміння воєнних злочинів питань; коли певна інформація доноситься не як певна данність, а з демонстрацією її генези та причин сучасного розуміння тих чи інших норм та судової практики.
2) усіх положень статті 438 КК України, яка має доволі нестандартний зміст з позицій формулювання об’єктивної сторони та складної міжнародно-правової бланкетності. І тут шановний автор застосував чітку та послідовну лінію розкриття глибинного змісту цих норм та аналізу кожної з форм об’єктивної сторони, адже спочатку викладено розуміння контурів правової рамки статті 438 KK України. Воно центрується на розумінні усіх блоків формулювання «порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України», яке з першого погляду зрозуміло усім, але насправді – має величезну кількість важливих нюансів. Усі вони детально розписані. На основі цього матеріалу вже здійснено аналіз кожного положення ст. 438 КК України на основі норм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права;
3) особливостей кваліфікації за ст. 438 КК України;
4) співвідношення воєнних злочинів з іншими кримінальним правопорушеннями за КК України;
5) застосування заходів кримінально-правового характеру у цих кримінальних провадженнях.
Додатково відмічу, що кожен блок книги надзвичайно деталізований, що, з одного боку, полегшує розуміння тексту через його дуже вдале структурування, по-друге, демонструє авторську логіку розгляду питань, яка є, беззаперечно, ідеально продуманою та практико-орієнтованою.
3. База для правозастосувачів. Центральною для практичних працівників частиною книги є ПУТІВНИК СТАТТЕЮ 438 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ «ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ» ДЛЯ ПРАВОЗАСТОСУВАЧІВ. У ньому чітко розписано співвідношення норм міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального права та кожної норми ст. 438 КК України. Це супроводжується ґрунтовними та зрозумілими авторськими розсуненнями складних питань, які можуть виникнути при кваліфікації. Наразі іншого практичного гайду такого рівня в Україні не існує.
4. Розташування матеріалу. У книзі Костянтина Петровича застосоване нестандартна для академічних джерел України організація розташування матеріалу. Адже немає посторінкових посилань, назва джерела вказується першою, і вже під ним розташовується текст з візуальним виділенням. Більше того, весь текст книги розбитий на пункти, що дозволяє легко цитувати та посилатись на конкретні частини тексту при їх згадуванні при подальшому розкритті питань.
Чесно кажучи, мені цей варіант організації та розташування матеріалу подобається значно більше, аніж традиційний, оскільки він набагато зручніший для сприйняття та розуміння тексту.
Замість порад. В принципі, я ще довго можу висловлювати захоплення розкриттям найскладніших питань щодо каталогів воєнних злочинів, ЗКНМХ, найновіших тенденцій захисту цивільного населення, окремих формулювань ст. 438 КК України тощо, але думаю, що викладених мною міркувань цілком достатньо для таких висновків: 1) правничій спільноті пощастило отримати непересічне видання щодо воєнних злочинів, та 2) цю книгу має вивчити кожен правник, який цікавиться воєнними злочинами.
Маю визнати, що зміст матеріалу буде ґрунтовний, і для того, щоб читати цю книгу, вже треба мати бекграунд знань з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та національного кримінального права. Але: Дорога підкорюється тому, хто йде.
Комментарий:
частина 1
Нещодавно завершила вивчення фундаментальної праці Костянтина Петровича ЗАДОЇ – «ЗБРОЯ НЕВІДВОРОТНОЇ ДІЇ: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ» - і не можу утриматися від висловлення деяких моїх рефлексій щодо неї.
1. Загальна оцінка змісту. Цю книгу можна сміливо назвати енциклопедією міжнародного кримінального права в частині воєнних злочинів для українського контексту та національного кримінального права у частині воєнних злочинів. Шановний автор розглянув усі важливі питання: починаючи з основ розуміння воєнних злочинів за міжнародним кримінальним правом у зв’язці з міжнародним гуманітарним правом, і завершуючи дуже детальним науково-практичним тлумачення невеликої за текстом, але широченної за реальним змістом ст. 438 КК України – воєнні злочини, що супроводжується і аналізом застосування заходів кримінально-правового характеру у цих кримінальних провадженнях.
2. Структурування книги. Воно є не те що вдалим, а таким, що неможливо знайти жодного зауваження щодо (а) обсягу розглянутих питань та (б) послідовності розгляду.
І хоча назву шановний автор прописав як «РОЗШИРЕНИЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО СТАТТІ 438 «ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ» КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ», насправді, на мою скромну думку, він вийшов не за межі, а занурився вглиб цієї проблематики. Про це свідчить розгляд:
1) воєнних злочинів як злочинів за міжнародним правом (з рубрикацією: злочини за міжнародним правом; воєнні злочини за міжнародним правом: загальні питання). У контексті загальних питань воєнних злочинів за міжнародним правом детально розкрито такі фундаментальні та водночас – найскладніші аспекти: як поняття «воєнні злочини» стало частиною позитивного міжнародного права; поняття воєнних злочинів за сучасним міжнародним правом: «критерії Тадича» v. Норма 156 звичаєвого МГП; воєнні злочини як порушення міжнародного гуманітарного права; воєнні злочини як серйозні порушення міжнародного гуманітарного права; воєнні злочини як серйозні порушення міжнародного гуманітарного права; mens rea воєнних злочинів; серйозні порушення МГП v. деякі інші діяння, криміналізацію яких може дозволяти або вимагати міжнародне право; відповідальність за воєнні злочини на національному рівні.
По цьому розділу окремо зверну увагу на «вбудований» розгляд великого обсягу питань з міжнародного гуманітарного права, без яких, без сумніву, неможливе розуміння воєнних злочинів. Йдеться про: поняття міжнародного гуманітарного права; осіб, які перебувають під захистом МГП; формулювання ...в ситуації ведення бойових дій...; формулювання ...в ситуації поводження сторони збройного конфлікту з особами, які перебувають під її владою...; формулювання ...у зв'язку з MЗК ...; формулювання ...у звʼязку із ЗКНМХ...; обʼєкти, які перебувають під захистом МГП; методи та засоби ведення війни, заборонені МГП; МГП та національне право; генезу ідеї індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення МГП; контекстуальний елемент воєнних злочинів. При цьому розгляд цих питань не перетворено на цитування конвенцій чи норм звичаєвого МГП, авторитетної доктрини, а підлаштовано саме під авторську лінію розкриття глибинної сутності воєнних злочинів у міжнародно-правовому контексті.
