Судові експертизи у кримінальному провадженні

Сьогодні в судово-експертній практиці є актуальним питання адаптації законодавства України про судову експертизу до європейського. Через використання єдиних підходів до створення методик експертних досліджень для всіх судово-експертних установ шляхом їх акредитації згідно з міжнародними стандартами якості, питання теорії судової експертизи та використання спеціальних знань у кримінальному процесі все менше привертають увагу науковців, що позначається на практиці досудового розслідування і судового провадження. До цього часу в Україні фактично не оновлювалися шляхи вирішення теоретичних проблем залучення спеціаліста та експерта у кримінальне провадження.

В умовах набуття злочинною діяльністю нових та особливо небезпечних форм, з одного боку, й реформування органів кримінальної юстиції, адаптації законодавства України до європейського – з іншого, актуальним є питання аналізу теоретичного підґрунтя та вивчення судово-експертної практики задля виявлення проблемних питань, які існують у сфері експертного забезпечення правосуддя, та на підставі цього – формування теоретичних положень щодо використання спеціальних знань у кримінальному процесі, конкретизації сутності та правової природи судової експертизи у кримінальному провадженні, правового положення експерта та спеціаліста у кримінальному процесі України.

Судова експертиза все більше стає затребуваною під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, судового розгляду справ у інших видах судочинства. В цьому аспекті одним із найважливіших завдань є визначення природи судово-експертних досліджень та розроблення їх теоретичних і методологічних засад. Ученими і практиками зверталася увага на необхідність розширення використання можливостей судової експертизи шляхом підвищення ефективності дослідження речових доказів та в результаті оновлення теоретичних розробок з цієї тематики.

Застосування спеціальних знань із різних галузей науки і техніки позитивно впливає на результати судово-експертного пізнання, розвиток загальнонаукових основ, складає умови для активної творчості вчених. Через застосування методів різних наук відбувається й інтеграція самих наукових знань, що приводить до їх збагачення та виникнення нових галузей знань, а як наслідок – нових видів судових експертиз, що розширює можливості у збиранні та дослідженні доказової інформації та речових доказів.

Теоретичні й практичні питання проведення судово-експертних досліджень у кримінальному провадженні, використання спеціальних знань під час кримінального провадження, особливостей залучення обізнаних осіб у кримінальне провадження розглядались у наукових працях з кримінального процесу, криміналістики і теорії судової експертизи таких вчених України та зарубіжжя як: Т. В. Авер’янова, Л. Ю. Ароцкер, Р. С. Бєлкін, В. Ф. Берзін, А. І. Вінберг, Л. М. Головченко, В. Г. Гончаренко, Н. І. Клименко, З. О. Ковальчук, В. К. Лисиченко, О. Р. Россинська, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, Е.Б. Сімакова-Єфремян, Т. Е. Сухова, В. В. Тіщенко, Н. М. Ткаченко, О. Р. Шляхов, М. Г. Щербаковський та ін. Положення, викладені в зазначених та інших працях науковців, свідчать про те, що дослідження у галузі судової експертизи – це закономірний процес її розвитку, один із головних важелів змін у нормативній базі, що регулює вказану сферу діяльності. Визначене зумовлює необхідність глибокого теоретичного опрацювання теми «Судові експертизи у кримінальному процесі», з використанням комплексу загальнонаукових, окремонаукових та спеціальнонаукових методів пізнання.

Запропоновані в роботі теоретичні положення призначені для використання в експертній практиці та будуть корисними для практичних працівників слідчих та оперативних підрозділів, слідчих суддів, суду, прокурорів для поліпшення якості, доказовості та обґрунтованості призначення експертних досліджень та залучення спеціаліста та експерта у кримінальне провадження.