Задать вопрос о книге:

Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика

Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика - фото

Автор: Дронів Б.М.

Издательство: Право

Год издания: 2018

Количество страниц: 192

ISBN: 978-966-937-524-7

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.3 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 100

Аннотация

Монографію присвячено актуальним питанням взаємного впливу приват‑ ного і публічного права в умовах поглиблення процесів юридичної конверенції в країнах континентальної Європи.

Сформульовано сутність і критерії поділу права на приватне й публічне, систематизовано чинники, що спричиняють їх взаємне проникнення, розкрито основні напрями конвергенції приватного і публічного права.

Особливу увагу приділено поглибленню взаємозалежності між нормативно-правовим актом і договором, їх зближенню, виникненню змішаних джерел; проблемним питанням структури правового статусу суб’єктів приватного і публічного права; закономірностям виникнення змішаних інститутів і галузей права.

Для практикуючих юристів, науковців, викладачів, студентів і аспірантів юридичних ЗВО, усіх тих, хто цікавиться проблемами теорії права та юридичної компаративістики.

Авторы

Авторы книги Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика

Предисловие

Поділ права на приватне й публічне є однією з відмітних рис континентально-європейського (романо-германського) права. Він об’єктивно зумовлений складністю й неоднорідністю суспільних зв’язків і відносин, які потребують нормативної регламентації, підкреслює системний характер права, його спрямованість на регулювання різноманітних сфер соціальної та індивідуальної життєдіяльності.

Протягом століть, починаючи з часів античності, питання співвідношення приватного і публічного права було предметом численних дискусій між представниками різних правових шкіл. Висловлювалися різні думки стосовно критеріїв поділу права на приватне і публічне, їх співвідношення, віднесення тієї чи іншої галузі до приватного чи публічного права тощо. Часом ці дискусії набували ідеологічного забарвлення, як це було за радянських часів, коли офіційна ідеологія відкидала вказаний дуалізм права, вважаючи його буржуазним пережитком.

Створення суверенної української держави, демократизація суспільнополітичного життя, формування громадянського суспільства спричинили необхідність відмови від багатьох ідеологічних постулатів минулого. Розвиток сучасної юридичної науки відбувається за умов плюралізму думок і методологічних підходів до розкриття природи складних юридичних явищ. Намагання України увійти до європейського правового простору викликає необхідність адаптації правової теорії та практики до цивілізаційних засад континентальної Європи, відновлення втрачених генетичних зв’язків із фундаментальними категоріями римського права. Такими засадничими категоріями, безумовно, є приватне й публічне право.

Слід також звернути увагу на рухливість публічних і приватних інтересів, які демонструють тенденцію до зближення, взаємного проникнення на різних етапах історичного розвитку держави і суспільства. Сучасна динаміка правових систем світу ставить перед науковцями низку важливих питань, пов’язаних із розвитком та взаємним впливом приватного і публічного права.

Взаємодія публічного й приватного права відображає рухливий баланс інтересів політичних сил, державного устрою, механізмів управління, міри свободи й самостійності громадян у сучасному світі тощо. У більш широкому сенсі мова може йти про втілення в публічному та приватному праві співвідношення держави і громадянського суспільства, розкриття глибинних відмінностей та зв’язків між ними.

Крім того, заслуговують на увагу й суто юридичні аспекти взаємодії різних елементів системи права, впливу одних галузей та інститутів права на інші. Відповідно до цього за сучасних умов можна говорити про тенденцію взаємопроникнення приватного і публічного права, взаємного залучення ними відповідного юридичного інструментарію, тобто про конвергентні процеси між ними, яким у попередніх вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях не приділялося достатньої уваги.

Отже, дослідження процесів і наслідків взаємовпливу приватного й публічного права є актуальним як з точки зору загальнотеоретичної характеристики феномену права, поглиблення уявлень про його системний характер, тенденції розвитку в сучасних історичних умовах, так із позиції європейської інтеграції України, адаптації національного законодавства до європейських стандартів.

Отзывы

Отзывы к книге Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика

Монографію присвячено актуальним питанням взаємного впливу приват‑ ного і публічного права в умовах поглиблення процесів юридичної конверенції в країнах континентальної Європи.

Сформульовано сутність і критерії поділу права на приватне й публічне, систематизовано чинники, що спричиняють їх взаємне проникнення, розкрито основні напрями конвергенції приватного і публічного права.

Особливу увагу приділено поглибленню взаємозалежності між нормативно-правовим актом і договором, їх зближенню, виникненню змішаних джерел; проблемним питанням структури правового статусу суб’єктів приватного і публічного права; закономірностям виникнення змішаних інститутів і галузей права.

Для практикуючих юристів, науковців, викладачів, студентів і аспірантів юридичних ЗВО, усіх тих, хто цікавиться проблемами теорії права та юридичної компаративістики.

Авторы книги Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика

Поділ права на приватне й публічне є однією з відмітних рис континентально-європейського (романо-германського) права. Він об’єктивно зумовлений складністю й неоднорідністю суспільних зв’язків і відносин, які потребують нормативної регламентації, підкреслює системний характер права, його спрямованість на регулювання різноманітних сфер соціальної та індивідуальної життєдіяльності.

Протягом століть, починаючи з часів античності, питання співвідношення приватного і публічного права було предметом численних дискусій між представниками різних правових шкіл. Висловлювалися різні думки стосовно критеріїв поділу права на приватне і публічне, їх співвідношення, віднесення тієї чи іншої галузі до приватного чи публічного права тощо. Часом ці дискусії набували ідеологічного забарвлення, як це було за радянських часів, коли офіційна ідеологія відкидала вказаний дуалізм права, вважаючи його буржуазним пережитком.

Створення суверенної української держави, демократизація суспільнополітичного життя, формування громадянського суспільства спричинили необхідність відмови від багатьох ідеологічних постулатів минулого. Розвиток сучасної юридичної науки відбувається за умов плюралізму думок і методологічних підходів до розкриття природи складних юридичних явищ. Намагання України увійти до європейського правового простору викликає необхідність адаптації правової теорії та практики до цивілізаційних засад континентальної Європи, відновлення втрачених генетичних зв’язків із фундаментальними категоріями римського права. Такими засадничими категоріями, безумовно, є приватне й публічне право.

Слід також звернути увагу на рухливість публічних і приватних інтересів, які демонструють тенденцію до зближення, взаємного проникнення на різних етапах історичного розвитку держави і суспільства. Сучасна динаміка правових систем світу ставить перед науковцями низку важливих питань, пов’язаних із розвитком та взаємним впливом приватного і публічного права.

Взаємодія публічного й приватного права відображає рухливий баланс інтересів політичних сил, державного устрою, механізмів управління, міри свободи й самостійності громадян у сучасному світі тощо. У більш широкому сенсі мова може йти про втілення в публічному та приватному праві співвідношення держави і громадянського суспільства, розкриття глибинних відмінностей та зв’язків між ними.

Крім того, заслуговують на увагу й суто юридичні аспекти взаємодії різних елементів системи права, впливу одних галузей та інститутів права на інші. Відповідно до цього за сучасних умов можна говорити про тенденцію взаємопроникнення приватного і публічного права, взаємного залучення ними відповідного юридичного інструментарію, тобто про конвергентні процеси між ними, яким у попередніх вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях не приділялося достатньої уваги.

Отже, дослідження процесів і наслідків взаємовпливу приватного й публічного права є актуальним як з точки зору загальнотеоретичної характеристики феномену права, поглиблення уявлень про його системний характер, тенденції розвитку в сучасних історичних умовах, так із позиції європейської інтеграції України, адаптації національного законодавства до європейських стандартів.

Отзывы к книге Взаємовплив приватного і публічного права: сучасна континентально-європейська теорія і практика
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Завантажуйте наш мобільний додаток