Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Науково-практичний коментар

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) Основний Закон нашої держави було доповнено статтею 131-2, що визначило місце адвокатури в Україні серед інших інститутів правосуддя на сучасному етапі розвитку країни.

За приписами вказаної статті адвокатура діє для надання професійної правничої допомоги в Україні. Це своє основне завдання адвокатура здійснює, як незалежна інституція здійснення правосуддя.

При цьому незалежність адвокатури у цьому процесі гарантується саме Конституцією України. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Виходячи із такого формулювання конституційної норми стосовно адвокатури і її діяльності, визначається провідна її роль при здійсненні правосуддя в Україні з суворим дотриманням основних прав і свобод особи.

Подальша реформа правосуддя, що активно відбувалась в країні впродовж 2016-2017 років знаменувалась фундаментальним переформуванням процесуального законодавства України. Були прийняті нові редакції процесуальних кодексів у цивільному, адміністративному і господарському судочинствах, а також зазнав суттєвих змін самий новий з процесуальних кодексів - Кримінально-процесуальний кодекс України. Значною мірою новації у цих нормативних актах стосувалися провідної ролі адвоката у судовому процесі.

Закон коментований зазнав останніх змін ще у 2016 році, тому трохи «відстає» від основного напрямку руху реформи правосуддя. Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроект нової редакції Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У пропонованому читачам коментарі зроблену спробу наблизити тлумачення приписів норм Закону до сучасних вимог процесуального законодавства у сенсі провідної ролі адвокатів у судовому процесі і значним чином «монопольної компетенції» у представництві інтересів осіб в судовому провадженні, яка розповсюджується не тільки на процес кримінальний, а наразі притаманна й іншим видам судочинства.