Зловживання на ринку капіталів: економіко-правові аспекти

Після століть еволюції, численних криз, фінансових потрясінь фондові ринки перестали ототожнюватись у суспільній свідомості лише з фіктивним капіталом, перетворившись на реальні механізми залучення інвестицій, оцінки прав власності на активи, що є основою ринкової економіки.

Значною мірою це стало підсумком своєрідного консенсусу емітентів, інвесторів, регуляторів, що політика непрозорості та подвійних стандартів на фондовому ринку є неефективною, а протидія маніпулюванню з цінами на фінансові інструменти та інсай-дерським угодам, а також адекватна практика правозастосування щодо порушень прав інвесторів - не просто критично важливою для фондових ринків, а слугує інституційним фундаментом їхньої ефективності та життєздатності.

Нині, як і століття тому, фондовий ринок - це територія асиметрій і невизначеності, зона волатильності та ризиків. В умовах перманентної модифікації ризиків, прискорення швидкості поширення інформації, Fintech-інновацій протидія конфліктам інтересів, справедливість ціноутворення, захист інтересів інвесторів залишаються обов’язковими складовими політичних рішень і регуляторних практик щодо фондових ринків.

Проте запозичення навіть кращих світових практик і підходів не гарантує зниження ризиків й асиметрій на фондовому ринку, посилення його зрілості та функціональної ролі в економіці. Більше того, в ситуації «забігання наперед» з перенесенням норм, підходів та інструментарію, неадекватних локальним умовам, цілком можливі і зворотні ефекти - від несприйняття і відторгнення запозичень до консервації або ж поглиблення структурно-функціональних деформацій фондового ринку.

У 1990-х роках зразком організації фондового ринку для України стала market based system (т. зв. «система фінансування, заснована на ринках»), характерна для економік англосаксонського типу, фондові ринки яких і тоді і зараз домінують у глобальних фінансах.

Упродовж понад двох десятиліть історія становлення та розвитку фондового ринку в Україні містить численні приклади запозичення кращих світових практик - в нагляді, організації бірж, депозитарної, клірингової інфраструктури тощо, однак факт лишається фактом - фондовий ринок, який у світі є рушійною силою економіки, в Україні вкрай незадовільно виконує функції мобілізації, алокації та спрямування фінансових ресурсів для стимулювання економічного розвитку та залучення інвестицій.

Попри поодинокі позитивні приклади інтеграції до світових ринків капіталу (зокрема, нещодавнє забезпечення доступу іноземних інвесторів до державних облігацій України через міжнародний депозитарій Clearstream і допуску на український ринок держоблігацій США та акцій компанії Apple), фондовий ринок України характеризується значними деформаціями та диспропорціями, залишається нерозвиненим і непривабливим для внутрішніх та зовнішніх інвесторів.

Суттєвими причинами є непослідовність законодавчих змін, фрагментарність та суперечливість у імплементації європейської правової основи, певна хаотичність регулювання та відсутність врахування об’єктивних чинників функціонування незрілого національного ринку капіталу, зокрема складнощі ціноутворення.

Через низку факторів (тотальну неліквідність, відсутність інтересу емітентів та інвесторів до залучення та розміщення капіталу, нерегулярність торгів) в Україні відсутні умови та можливості для формування справедливих цін на переважну кількість фінансових інструментів. Регуляторне підвищення вимог до ціноутворення та допуску до торгів поки що призводить лише до існування неактуальних цінових орієнтирів та дефіциту біржового інструментарію.

У таких умовах протидія ринковим зловживанням стикається із очевидними складнощами, які навряд чи будуть швидко вирішені навіть після того, як замість наявних (достатньо суб’єктивних) критеріїв виявлення маніпулювання до національного законодавства будуть імплементовані відповідні європейські вимоги, оскільки вони передбачають врахування та формалізацію регулятором ринкових практик та особливостей, притаманних конкретному ринку.

Виявлення маніпулятивних практик на нерозвиненому та неліквідному ринку є нетривіальним завданням, що необхідно враховувати для належного регулювання фондового ринку України, створення стимулів для його розвитку та оновлення законодавства.