Звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування у кримінальному та кримінально-виконавчому праві України та Польщі

Сьогодні для України одним із пріоритетних завдань є вступ до Європейської спільноти, що потребує від держави дотри­мання певних вимог та стандартів країни-члена ЄС. Однією з них є забезпечення поваги до прав дитини та повного виконання іавдань запровадження ювенальної юстиції (про що зазначено н Плані дій «Україна - Європейський Союз», «Європейська політи­ка сусідства», схваленому Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 р.). впровадження системи «правосуддя для неповнолітніх» обумовлює внесення низки змін та доповнень до чинного законодавства, в тому числі й до Кримінального кодексу України.

Розроблення зазначених змін та доповнень має здійснюватись на апробованій платформі як на законодавчому, так і на правозастосов- ному рівнях. Оскільки в Україні такої платформи на сьогоднішній день немає, доречним є звернення до досвіду тих країн, які вже виробили власні стандарти та правила законодавчого регулювання ювенальних кримінально-правових відносин. Однією з таких держав є Польща.

Важливість дослідження саме польського законодавства зумовлена низкою чинників, серед яких: стійка тенденція до розвитку ювенальної юстиції; існування дієвих на практиці норм та інститутів, які можуть бути запроваджені в Україні; наявність самостійного нормативно- правового акту, що регламентує порядок і умови звільнення неповно­літніх від покарання та його відбування; досвід підготовки та запрова­дження ювенальних нормативно-правових актів.

Показовим є і те, що багато новел українського кримінально­го законодавства в частині звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування є схожими з польськими. В обох країнах відсут­ній поділ видів звільнення від покарання та його відбування на умовні та безумовні, відносна схожість примусових заходів виховного харак­теру. Однак, на відміну від українського, польське законодавство має сформований інститут судового куратора, омбудсмена з прав дитини, інститути медіації та відновлювального правосуддя, які в нашій крані знаходяться на стадії розвитку.

На сьогоднішній день в Україні та в Польщі спостерігається тен­денція до зниження рівня злочинності неповнолітніх. В той же час, в період з 2008 по перше півріччя 2016 рр. звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування як в Україні, так і в Польщі засто­совувалося судами в переважній кількості випадків. Так, в Україні у 2008 р. від покарання та його відбування звільнено 7219 неповно­літніх, у 2009 р. - 5911 неповнолітніх, у 2010 р. - 7704, у 2011 р. - 5684, у 2012 р. - 6391, у 2013 р. - 3884, у 2014 р. - 3358, у 2015 р. - 3170, у 2016 р. - 2273, у 2017 році 2021 неповнолітній звільнений від пока­рання та його відбування. В Польщі у виправні заклади з відстрочкою покарання у 2008 р. направлено 536 неповнолітніх, у 2009 році - 499, у 2010 - 517, у 2011 - 432, у 2012 - 396, у 2013 - 302, у 2014 - 216, у 2015 році - 185 неповнолітніх осіб.

Варто зазначити, що значна кількість українських вчених здійсни­ла певний науковий внесок в теорію кримінального права щодо особ­ливостей кримінально відповідальності та покарання неповнолітніх. Питання звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальнос­ті та покарання досліджувалися такими вченими як П.П. Андрушко, Ю.В. Баулін, П.С. Берзін, В.І. Борисов, В.М. Бурдін, Т.О. Гончар, О.П. Горох, С.Ф. Денисов, Т.А. Денисова, О.М. Джужа, 0.0 Дудоров, О.О. Житний, М.В. Карчевський, О.О. Книженко, В.В. Кондратішина, В.Я. Конопельський, М.Й. Коржанський, Н.М. Крестовська, В.М. Куц, Т.Є. Леоненко, О.М. Литвинов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, В.О. Меркулова, А.А. Музика, В.О. Навроцький, Л.М. Палюх, М.І. Панов, А.О. Пінаєв, Є.О. Письменський, Ю.А. Пономаренко, М.В. Романов, О.П. Рябчинська, С.В. Сахнюк, Х. Степанюк, Є.Л. Стрельцов, А.А. Стрижевська, В.О. Туляков, І. Тютюгін, В.В. Устименко, Є.В. Фесенко, П.Л. Фріс, М.І. Хавронюк, П.В. Хряпінський, С.В. Черкасов, С.Д. Шапченко, О.І. Шинальський, М. Школа, І.С. Яковець, Л.В. Яковлєв, А.О. Яровий, С.С. Яценко та деякими іншими фахівцями. Проте, окремі важливі і практично значу­щі аспекти інституту звільнення неповнолітніх від покарання та його 

відбування залишаються недостатньо дослідженими. На сьогоднішній день нагального вирішення потребують проблеми: чіткості та узгодже­ності понятійного апарату; доктринального та законодавчого визна­чення матеріальної та формальної підстав звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування; удосконалення положень щодо зміс­ту, сутності та підстав застосування примусових заходів виховного характеру; формування інституту вихователя; особливостей застосу­вання безумовних видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування в кримінальному праві України.

Зазначеними обставинами й обумовлено обрання теми моно­графічного дослідження та визначено його актуальність як для доктрини кримінального права, так і для практики застосування кримінального законодавства.