Функції адміністративно-деліктного права: теорія і практика

Проблема визначення і класифікацій функцій права посідає одне з основних місць у сучасній теорії держави і права. Порушуючи питання щодо розвитку національної системи права в цілому або окремих її елементів зокрема, обов’язково виникає проблема визначення функцій права. Вирішення ж цієї проблеми покликане не лише розкрити суть права чи роль кожного із його елементів у загальній системі, а й визначити цілі, засоби, форми правового впливу на суспільні відносини.

Адміністративно-деліктне право у статусі правового інституту адміністративного права є одним із елементів національної системи права, а тому розкриття його сутності, ролі у загальній системі права, специфіки правового впливу на суспільні відносини не можливе без визначення його функцій. Історії розвитку адміністративного права відомі випадки, коли функції адміністративного права підмінялися функціями державного управління чи функціями виконавчої влади. Це спотворювало сприйняття значення і ролі у суспільстві адміністративного права, яке починало обслуговувати не потреби та прагнення суспільства, а потреби держави з яскравим превалюванням інтересів держави над інтересами суспільства та окремої людини.

З переходом до людиноцентриської концепції адміністративного права виникла потреба кореляції функцій адміністративного права, перегляду та переосмислення його системи, а разом з тим і потреба перегляду значення і місця адміністративно-деліктного права в системі права України. З цього погляду виняткової наукової значущості набуває всебічний аналіз джерел, які заклали основу сучасного розуміння і розвитку системи функцій права, адміністративного права та адміністративно-деліктного права. Характеризуючи стан наукового розроблення питань функцій алміністпативно-деліктного права в сучасній юридичній науці, слід виділити щонайменше три комплекси джерел.

По-перше, це дослідження юристів, в яких порушуються питання функцій права в цілому та проблематика реалізації даних функцій на галузевому рівні.

Серед них необхідно назвати такі імена: А. І. Абрамов, С. С. Алексеев, В. В. Лазарев, С. Л. Лисенков, О. В. Малько, М. М. Марченко, М. І. Матузов, М. В. Новіков, А. В. Поляков, В. М. Протасов, Т. М. Радько, І. М. Ситар, O. В. Сурілов, В. В. Сухонос та ін.

По-друге, це праці, в яких досліджуються особливості сучасної трансформації предмету адміністративного права, його системи, цілі адміністративно-правового регулювання, а також пропонуються авторські концепції щодо системи функцій адміністративного права. Найважливішими серед цієї групи джерел стали праці таких авторів: В. Б. Авер’янов, В. М. Бевзенко, Ю. П. Битяк, А. С. Васильєв, Д. Д. Галліган, Т. О. Коломоєць, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінний, P. С. Мельник, Д. М. Овсянко, Ю. В. Пирожкова, В. В. Полянський, Ю. М. Старілов, С. Г. Стеценко, В. А. Юсупов та ін.

По-третє, це праці, в яких досліджуються адміністративно-деліктні правові явища та висловлюються думки щодо місця адміністративно-деліктного права в системі права України. Варто, зокрема, згадати такі імена як: А. Б. Агапов, Д. М. Бахрах, Л. В. Коваль, В. К. Колпаков, О. М. Крамник, Д. М. Лук’янець, А. П. Шергін та ін. Разом з тим, в юридичній літературі відсутні комплексні праці, які присвячені функціям адміністративно-деліктного права.

Напрацювання ж представників теорії права і адміністративного права є, по-перше, суперечливими за змістом, по-друге, не враховують специфіку предмету, цілей і правових засобів адміністративно-деліктного правового регулювання. Існує нагальна потреба розвитку теорії функцій адміністративно-деліктного права з огляду на його роль як всередині системи права (тобто між її елементами), так і зовні (тобто при правовому регулюванні суспільних відносин.

Мета монографічного дослідження полягає у тому, щоб на основі сучасного рівня розвитку теорії права та науки адміністративного права, встановити основні закономірності розвитку, властивості та ознаки системи функцій адміністративно-деліктного права.

Для досягнення поставленої мети в монографії основна увага була сконцентрована навколо послідовного вирішення наступних задач:

- розкрити зміст поняття «система права» як категорії юридичної науки;

- визначити місце адміністративно-деліктного права в системі права України;

- охарактеризувати предмет правового регулювання адміністративно-деліктного права;

- надати змістовний аналіз методу адміністративно-деліктного правового регулювання та розкрити зміст способів і типів адміністративно-деліктного правового регулювання;

- охарактеризувати цілі адміністративно-деліктного правового регулювання та правовий статус суб’єктів адміністративно-деліктного права;

- визначити зміст адміністративно-деліктного права як науки та навчальної дисципліни;

- розкрити зміст поняття «функція права» як категорії юридичної науки;

- з’ясувати історію розвитку наукової думки щодо функцій адміністративного права та адміністративно-деліктного права;

- обґрунтувати методологічні підходи щодо дослідження функцій адміністративно-деліктного права; подати всебічну характеристику цілей адміністративно-деліктного права; розкрити зміст правових засобів та результату як елементів змісту функцій адміністративно-деліктного права, а також визначити критерії ефективності та якості реалізації цих функцій;

- визначити місце функції адміністративно-деліктного права в системі функцій національного права;

- класифікувати функції адміністративно-деліктного права;

- подати всебічну характеристику установчій і правозахисній функціям адміністративно-деліктного права;

- охарактеризувати обмежувальну та каральну функції адміністративно-деліктного права;

- визначитись із змістом профілактичної (превентивної) та виховної функцій адміністративно-деліктного права;

- провести порівняльну характеристику правовідновлю-вальної та компенсаційної функцій адміністративно-деліктного права.

Об’єктом дослідження є суспільно-правові відносини, що виникають в процесі функціонування адміністративно-деліктного права та формування системи його функцій.

Предметом дослідження є функції адміністративно-деліктного права. Одержані в монографії результати становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у науково-дослідній, правотворчій, правозастосовній діяльності та у навчальному процесі.