Задать вопрос о книге:

Кримінальні проступки: науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України
НОВИНКА

Кримінальні проступки: науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України - фото

Автор: Хавронюк М.І.

Издательство: Дакор

Год издания: 2020

Количество страниц: 266

ISBN: 978-617-7679-60-7

Переплет: мягкий

Язык: украинский

Вес: 0.5 кг

Формат: 170х240 мм

Тираж: 500

Аннотация

Книга являє собою науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за кримінальні проступки, а також містить роз’яснення щодо особливостей розслідування та судового розгляду кримінальних проступків і окремих питань Загальної частини Кримінального кодексу України щодо кримінальних проступків. 

Розрахована на дізнавачів, керівників органів дізнання, прокурорів, суддів, адвокатів, слідчих і працівників оперативних підрозділів органів Національної поліції та Державного бюро розслідувань, а також викладачів і наукових працівників, аспірантів і студентів юридичних закладів вищої освіти. 

Буде корисний усім, хто цікавиться питаннями кримінально-правової охорони прав та свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави.

Авторы

Авторы книги Кримінальні проступки: науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України
Хавронюк М.І. Хавронюк М.І. Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Співавтор багатьох проектів законів України з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного і конституційного права. Найбільш відомі з них: «Про боротьбу з корупцією» (1995), «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» (2008), «Про прокуратуру» (2014), «Про Національне антикорупційне бюро України» (зокрема в частині змін до КК України) (2014), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції» (2015), «Про поліцію і поліцейську діяльність» (2015), «Про Державне бюро розслідувань» (2015), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» (2015).

Предисловие

22 листопада 2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 1 липня 2020 р. Водночас 3 липня 2020 р. набрав чинності додатковий до нього Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX від 17 червня 2020 р.

Цими законами у правову систему України запроваджені кримінальні проступки, утворені органи дізнання та уточнені особливості процесуального порядку досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проступків.

Частина положень Закону №2617-VIII ґрунтується на Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. №311/2008. Йдеться про розслідування у формі дізнання у справах про кримінальні проступки і можливість судді постановляти рішення про покарання особи за кримінальні проступки без проведення судового засідання, якщо вина особи доведена матеріалами розслідування і така особа визнає свою вину та не заперечує проти покарання, яке може призначити суддя. З іншого боку, Закон №2617-VIII всупереч положенням зазначеної Концепції, а також з ігноруванням принципів верховенства права, пропорційності, юридичної визначеності, гуманізму:

- не визначив правову природу кримінального проступку, обмежившись механічним перейменуванням більшості злочинів невеликої тяжкості у кримінальні проступки, та не передбачив специфічних кримінально-правових наслідків вчинення кримінального проступку,

- не врахував фактичну неможливість досудового розслідування деяких кримінальних проступків у надто стислі строки – 72 години – через необхідність проведення експертиз та інших тривалих і складних процесуальних дій,

- дегуманізував кримінальну відповідальність, посиливши санкції лише для того, щоб не допустити переходу в категорію кримінальних проступків понад 60 діянь, передбачених статтями 124, 128, 134, 136, 137, 142, 143, 158-1, 167, 168, 178, 179, 180, 194-1, 197-1, 204, 210, 211, 212, 212-1, 219, 220-1, 222, 223-1, 224, 229, 232-1, 232-2, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 249, 251, 267, 270, 286, 291, 297, 300, 301, 313, 325, 333, 338, 342, 347, 347-1, 364-1, 365-2, 367, 368-3, 368-4, 369-3, 374, 388 Кримінального кодексу України (далі – КК), а також «вирівнявши» санкції в бік їх посилення ще за кілька десятків діянь;

- зовсім не зачепив діянь, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), понад сто з яких за своїм змістом також є кримінальними правопорушеннями,

- не передбачив складання Кодексу (Закону) про кримінальні проступки,

- не виключив можливість судимості за кримінальні проступки.

Залишаються все ще відкритими питання про правову природу кримінального проступку, його відмінність від злочину, з одного боку, та адміністративного правопорушення, з іншого, а також – в їх взаємозв’язку – про правові наслідки кримінальних проступків та найбільш прийнятний порядок їх досудового розслідування і судового розгляду.

Проблемними, особливо з огляду на положення ч. 3 ст. 22 Конституції України («При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»), – виглядають питання відповідності положень Кримінального і Кримінального процесуального (далі – КПК) кодексів щодо кримінальних проступків положенням ч. 3 ст. 29, ч. 3 ст. 30, ст. 31, ч. 3 ст. 34, ч. 2 ст. 39, частини 1 і 2 ст. 60, частини 1 і 2 ст. 62 та ін. Конституції України, які містять гарантії закріплених у ній прав для осіб, які вчинили злочини, проте, в яких не згадується про кримінальні проступки.

Наразі кримінальні проступки передбачено у сімнадцяти з двадцяти розділів Особливої частини КК, а загалом у 99 статтях КК; простих складів таких проступків 112 і більшість з них має кілька форм; ще в 11 випадках склади кримінальних проступків з кваліфікуючими обставинами також визнаються кримінальними проступками (ч. 2 ст. 154, ч. 3 ст. 159-1, ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 165, ч. 3 ст. 171, ч. 2 ст. 173, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 286-1, ч. 2 ст. 343, ч. 3 ст. 387, ч. 2 ст. 397 КК).

За нашими попередніми і приблизними оцінками, частка проваджень про кримінальні проступки серед усіх кримінальних проваджень може становити від 15 до 25%. Тому запровадження кримінальних проступків певною мірою може зняти навантаження зі слідчих, але не знімає його із системи кримінальної юстиції взагалі.

Для розуміння, які саме правопорушення визнані кримінальними проступками та яка їх приблизна поширеність, наведемо ілюстративні дані в Таблиці 1.

Отзывы

Отзывы к книге Кримінальні проступки: науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України

Книга являє собою науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за кримінальні проступки, а також містить роз’яснення щодо особливостей розслідування та судового розгляду кримінальних проступків і окремих питань Загальної частини Кримінального кодексу України щодо кримінальних проступків. 

Розрахована на дізнавачів, керівників органів дізнання, прокурорів, суддів, адвокатів, слідчих і працівників оперативних підрозділів органів Національної поліції та Державного бюро розслідувань, а також викладачів і наукових працівників, аспірантів і студентів юридичних закладів вищої освіти. 

Буде корисний усім, хто цікавиться питаннями кримінально-правової охорони прав та свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави.

Авторы книги Кримінальні проступки: науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України
Хавронюк М.І. Хавронюк М.І. Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Співавтор багатьох проектів законів України з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного і конституційного права. Найбільш відомі з них: «Про боротьбу з корупцією» (1995), «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» (2008), «Про прокуратуру» (2014), «Про Національне антикорупційне бюро України» (зокрема в частині змін до КК України) (2014), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції» (2015), «Про поліцію і поліцейську діяльність» (2015), «Про Державне бюро розслідувань» (2015), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» (2015).

22 листопада 2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 1 липня 2020 р. Водночас 3 липня 2020 р. набрав чинності додатковий до нього Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX від 17 червня 2020 р.

Цими законами у правову систему України запроваджені кримінальні проступки, утворені органи дізнання та уточнені особливості процесуального порядку досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проступків.

Частина положень Закону №2617-VIII ґрунтується на Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. №311/2008. Йдеться про розслідування у формі дізнання у справах про кримінальні проступки і можливість судді постановляти рішення про покарання особи за кримінальні проступки без проведення судового засідання, якщо вина особи доведена матеріалами розслідування і така особа визнає свою вину та не заперечує проти покарання, яке може призначити суддя. З іншого боку, Закон №2617-VIII всупереч положенням зазначеної Концепції, а також з ігноруванням принципів верховенства права, пропорційності, юридичної визначеності, гуманізму:

- не визначив правову природу кримінального проступку, обмежившись механічним перейменуванням більшості злочинів невеликої тяжкості у кримінальні проступки, та не передбачив специфічних кримінально-правових наслідків вчинення кримінального проступку,

- не врахував фактичну неможливість досудового розслідування деяких кримінальних проступків у надто стислі строки – 72 години – через необхідність проведення експертиз та інших тривалих і складних процесуальних дій,

- дегуманізував кримінальну відповідальність, посиливши санкції лише для того, щоб не допустити переходу в категорію кримінальних проступків понад 60 діянь, передбачених статтями 124, 128, 134, 136, 137, 142, 143, 158-1, 167, 168, 178, 179, 180, 194-1, 197-1, 204, 210, 211, 212, 212-1, 219, 220-1, 222, 223-1, 224, 229, 232-1, 232-2, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 249, 251, 267, 270, 286, 291, 297, 300, 301, 313, 325, 333, 338, 342, 347, 347-1, 364-1, 365-2, 367, 368-3, 368-4, 369-3, 374, 388 Кримінального кодексу України (далі – КК), а також «вирівнявши» санкції в бік їх посилення ще за кілька десятків діянь;

- зовсім не зачепив діянь, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), понад сто з яких за своїм змістом також є кримінальними правопорушеннями,

- не передбачив складання Кодексу (Закону) про кримінальні проступки,

- не виключив можливість судимості за кримінальні проступки.

Залишаються все ще відкритими питання про правову природу кримінального проступку, його відмінність від злочину, з одного боку, та адміністративного правопорушення, з іншого, а також – в їх взаємозв’язку – про правові наслідки кримінальних проступків та найбільш прийнятний порядок їх досудового розслідування і судового розгляду.

Проблемними, особливо з огляду на положення ч. 3 ст. 22 Конституції України («При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»), – виглядають питання відповідності положень Кримінального і Кримінального процесуального (далі – КПК) кодексів щодо кримінальних проступків положенням ч. 3 ст. 29, ч. 3 ст. 30, ст. 31, ч. 3 ст. 34, ч. 2 ст. 39, частини 1 і 2 ст. 60, частини 1 і 2 ст. 62 та ін. Конституції України, які містять гарантії закріплених у ній прав для осіб, які вчинили злочини, проте, в яких не згадується про кримінальні проступки.

Наразі кримінальні проступки передбачено у сімнадцяти з двадцяти розділів Особливої частини КК, а загалом у 99 статтях КК; простих складів таких проступків 112 і більшість з них має кілька форм; ще в 11 випадках склади кримінальних проступків з кваліфікуючими обставинами також визнаються кримінальними проступками (ч. 2 ст. 154, ч. 3 ст. 159-1, ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 165, ч. 3 ст. 171, ч. 2 ст. 173, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 286-1, ч. 2 ст. 343, ч. 3 ст. 387, ч. 2 ст. 397 КК).

За нашими попередніми і приблизними оцінками, частка проваджень про кримінальні проступки серед усіх кримінальних проваджень може становити від 15 до 25%. Тому запровадження кримінальних проступків певною мірою може зняти навантаження зі слідчих, але не знімає його із системи кримінальної юстиції взагалі.

Для розуміння, які саме правопорушення визнані кримінальними проступками та яка їх приблизна поширеність, наведемо ілюстративні дані в Таблиці 1.

Отзывы к книге Кримінальні проступки: науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Завантажуйте наш мобільний додаток