Людиноцентричні та аксіологічні аспекти тлумачення понять та категорій адміністративного судочинства

Ефективна реалізація прав особи у публічній сфері є одним з важливих чинників, що підтверджує наявність високих стандартів публічного адміністрування в Україні, є запорукою побудови та існування правової держави, розвиненого громадянського суспільства. У свою чергу, умовами ефективності вказаного правореалізаційного процесу є реальна гарантія судового захисту прав і свобод особи у сфері публічно-правових відносин, достатній рівень захищеності особи від порушень з боку суб’єктів владних повноважень та дієвий механізм юридичної відповідальності.

Спрямованість адміністративного судочинства на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин ґрунтується на Конституції України, загальних та галузевих принципах адміністративного процесу, положеннях Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України), в тому числі і тих, в яких закріплено правові поняття та категорії. Разом з тим, результати правозастосування свідчать, що інтерпретація окремих понять та категорій (особливо оціночного характеру), неоднозначність їх трактування в джерелах адміністративно-правової доктрини призводять до низки проблем прикладного змісту, вирішення яких має значення як для уніфікації правозастосовчої практики у сфері адміністративного судочинства, так і для правильного наукового осмислення вказаної процесуальної діяльності.

У різні історичні періоди становлення та розвитку адміністративно-правової доктрини проблематика тлумачення норм права, у тому числі й адміністративно-процесуальних, привертала увагу багатьох вчених-юристів. Зокрема, цими питаннями займалися В. Б. Авер’янов, С. С. Алексєєв, О.М.Бєляєва, Ю.П.Битяк, О. Г. Бондар, Є. В. Вaськoвський, Ю. Л. Власов, М. М. Вопленко, В. В. Доненко, О. В. Капліна, В. Я. Карабань, М. С. Кельман, Т. О. Коломоєць, В. В. Копєйчиков, О. П. Коренєв, М. М. Кoркунoв, О. І. Костенко, М. В. Котенко, М. П. Кучерявенко, В. В. Лазарєв, П. І. Люблінський, П. С. Лютіков, М. М. Марченко, Л. Г. Матвєєва, Р. С. Мельник, Ж. М. Мельник-Томенко, Д. М. Михайлович, Й. В. Михaйлoвський,М. П. Молибога, П. О. Недбайло, А. С. Піголкін, С. П. Погребняк, С. В. Прийма, Д. В. Приймаченко, П. М. Рабінович, О. П. Рябченко, І. Л. Самсін, А. О. Селіванов, В. М. Сирих, О. Ф. Скакун, І. Д. Сліденко, Ю. Г. Ткаченко, Ю. М. Тодика, Є. М. Трубецькой, С. Є. Федик, М. В. Цвік, О.Ф. Черданцев, Л. І. Чулінда, А. С. Шабуров, С.В.Шевчук, Г. Ф. Шершеневич та ін.

Тлумачення норм адміністративно-процесуального права було предметом досліджень дисертаційного та монографічного рівня, виконаних О. І. Костенко («Тлумачення актів адміністративного законодавства», 2011 р.), Т. І. Фулей («Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві», 2015 р.), Г. В. Мойсеєнко («Оціночні поняття в адміністративному судочинстві України», 2017 р.), Ж. М. Мельник-Томенко («Застосування практики Європейського суду з прав людини при тлумаченні загальних принципів адміністративного судочинства», 2020 р.) та ін.

Разом з тим, варто відзначити, що, незважаючи на неспростовну наукову глибину вказаних робіт, жодна з них безпосередньо не торкається засад тлумачення понять та категорій адміністративного судочинства, його мети, завдань, функцій та способів, не аналізує вказану проблематику під кутом зору філософії людиноцентризму, що суттєво актуалізує обраний автором вектор дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що монографія є одним з перших у вітчизняній адміністративноправовій науці цілісним комплексним дослідженням, присвяченим визначенню крізь призму правових цінностей та філософії людиноцентризму концептуальних засад тлумачення понять та категорій адміністративного судочинства.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:

– науково-дослідній сфері – при проведенні наукових семінарів, наукових досліджень;

– правотворчості – для підготовки пропозицій до діючого адміністративно-процесуального законодавства України, у тому числі формулювання легальних дефініцій понять та категорій;

– правозастосовчій діяльності – з метою вдосконалення діяльності адміністративних судів;

– навчальному процесі – під час підготовки навчальної літератури, навчальних програм, навчально-методичних матеріалів, при викладанні лекцій, під час проведення семінарських і практичних занять з дисциплін «Адміністративний процес», «Адміністративне судочинство», «Теоретичні проблеми адміністративного судочинства».