Методологічні засади вдосконалення цивільного законодавства України на сучасному етапі. Матеріали круглого столу

Головне завдання розвитку цивільного законодавства України — визначення пріоритетів та вдосконалення механізмів правового регулювання цивільних відносин — зумовило тематику доповідей на круглому і голі. Доповідачі та промовці відзначили, що дослідження проблем цивільного права підтвердило їх актуальність у світлі еволюції соціально-економічних відносин в Україні, які відбуваються на основі принципів демократизації, юридичної рівності, справедливості.

У промовах учасників піднімалися як теоретичні проблеми, гак і питання практичного втілення в життя норм Цивільного кодексу. Не обійшлося і без уже традиційної полеміки між прибічниками існування лише єдиного Цивільного кодексу та тими, хто стоїть на позиціях осібного існування Господарського кодексу.

Будь-яке наукове дослідження передбачає точне визначення не тільки мети і предмета дослідження, але і прийомів, способів і засобів вирішення відповідної наукової задачі. Методи наукового дослідження — і є ті прийоми і способи, які використовуються в науці для аналізу і пізнання її предмета і отримання необхідного наукового результату. Вчення про методи наукового пізнання називається методологією.

Знання прийомів і способів виконання виникаючих завдань - обов’язкова умова професіоналізму. Для юриста-професіонала необхідні навички вирішення правових, в тому числі цивільно-правових завдань. До числа таких навичок належать навички наукового аналізу правових ситуацій і наукові способи вирішення виникаючих проблем.

Адже сучасний юрист повинен бути не тільки і не стільки знавцем різноманітної правової інформації, скільки творчим працівником, здатним самостійно, грамотно аналізувати виникаючі ситуації і готувати продумані, обґрунтовані рекомендації щодо найкращих шляхів та способів їх вирішення. Очевидно, що для цього необхідне знання методів наукового вирішення правових задач. Водночас методологічні ілсади аналізу поняття і форм цивільного законодавства ще потребують і псціального дослідження, оскільки велика кількість форм цивільного іаконодавства вперше отримала законодавче закріплення в Українілише в ЦК. До його прийняття і доктрина радянського цивільного права, і практика нормотворчості в УРСР виходили з того, що єдиною формою цивільного законодавства є закони і підзаконні акти.

Круглий стіл об’єднав провідних і молодих вчених, що займаються науковими дослідженнями з метою вдосконалення цивільного законодавства України, надавши можливість обмінятися думками з найбільш актуальних питань.

Говорячи про значення круглого столу, який відбувся, необхідно зауважити, що Національний університет «Одеська юридична академія», як провідний вищий юридичний навчальний заклад, велику увагу приділяє розвитку здібностей аспірантів, які під керівництвом досвідчених вчених мають змогу спробувати себе на цивілістичній ниві юридичної науки. Участь у круглому столі юристів-практиків дає можливість для перевірки теоретичних наробок та закладає основу для подальшого наукового пошуку та висування нової проблематики.

Вважаю, що проведення таких заходів є необхідним для забезпечення належного розвитку науки цивільного права та пошуку шляхів вдосконалення цивільного законодавства України.

С.В. КІВАЛОВ

доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України,

Президент Національного університету «Одеська юридична академія»,

голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя