Задать вопрос о книге:

Міжнародна правосуб’єктність Суверенного Мальтійського Ордену

Міжнародна правосуб’єктність Суверенного Мальтійського Ордену - фото

Автор: Отрош В.М.

Издательство: Видавництво "Фенікс"

Год издания: 2018

Количество страниц: 194

ISBN: 978-966-928-294-1

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.1 кг

Тираж: 100

Аннотация

Пропонована монографія є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням становлення та розвитку правового статусу Суверенного Мальтійського Ордену у міжнародному праві, особливостей його міжнародної правосуб’єктності на сучасному етапі.

Суверенний Мальтійський Орден як державоподібне утворення, що не має власної території та населення, становить собою єдине послідовне продовження заснованого у 1099 році і офіційно визнаного у 1113 році Ордену Госпіталя святого Іоанна Єрусалимського, який був вимушений обставинами часу до своєї первісної госпітальної і добродійної діяльності додати військову службу з охорони прочан у Святій Землі.

Мальтійський Орден як світський рицарський орден є суб’єктом міжнародного права і водночас він є релігійним орденом Католицької Церкви. Статус Суверенного Мальтійського Ордену як суб’єкта міжнародного права носить об’єктивний характер і знаходить відображення у таких аспектах як активне і пасивне право посольства, право укладання міжнародних договорів, участь у роботі міжнародних організацій і міжнародних конференцій тощо. 

Значна увага в монографії приділяється також аналізу госпітальної діяльності Ордену від часу його заснування до наших днів.

Для працівників органів зовнішніх зносин, науковців, аспірантів і студентів юридичних вузів і факультетів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами теорії міжнародного права загалом і питанням релігійного фактору у міжнародно-правових відносинах зокрема.

Авторы

Авторы книги Міжнародна правосуб’єктність Суверенного Мальтійського Ордену

Предисловие

Проблематика сучасної міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену, який має повну офіційну нашу «Суверенний Військовий Орден Госпітальєрів святого Іоанна Срусалимського, Родосу і Мальти», нерозривно пов’язана з історією виникнення цього госпітального Ордену та його еволюцією. Орден госпітальєрів протягом усієї своєї багатовікової історії вимушено змінював своє місцезнаходження і рицарі часто називалися за географічною ознакою «рицарі Кіпру», а потім «рицарі Родосу» і «рицарі Мальти», залишаючись завжди при цьому «ри-царями-іоаннітами», «рицарями-госпітальєрами» або «Орденом святого Іоанна Єрусалимського».

Суверенний Мальтійський Орден, резиденція якого з 1824 року на правах екстериторіальності знаходиться у Римі, як державоподібне утворення, що не має власної території та населення, становить собою єдине послідовне продовження заснованого у 1099 році і офіційно визнаного у 11 ІЗ році Ордену Госпіталя святого Іоанна Єрусалимського, який був вимушений обставинами часу до своєї первісної госпітальної і добродійної діяльності додати військову службу з охорони прочан у Святій Землі і захисту Християнської цивілізації на Сході. Суверенний Мальтійський Орден як світський рицарський орден являється суб’єктом міжнародного права і водночас він є релігійним орденом Католицької Церкви. Статус Суверенного Мальтійського Ордену як суб’єкта міжнародного права носить об’єктивний характер і знаходить відображення у таких аспектах як активне і пасивне право посольства, право укладання міжнародних договорів, участь у роботі міжнародних організацій і міжнародних конференцій тощо.

До здобуття Україною незалежності у вітчизняній юридичній науці через ідеологічні та світоглядні чинники правова природа Суверенного Мальтійського Ордену практично не досліджувалася. Нечисленні публікації з порушеного питання, переважно історичного й антикатолицького спрямування, у той період носили явно виражений конфронтаційний характер і не сприяли об’єктивному та всебічному висвітленню цієї теми. Ґрунтовні ж дослідження зі згаданого питання у правовій площині, а тим більше під кутом зору міжнародного права, взагалі не проводилися у вітчизняній правовій науці, у тому числі і в період незалежності України. В той же час деякі зарубіжні автори, зокрема Г. Хафкемейєр, Ф. Гаццоні, В. Захаров, Е. Пчельников та деякі інші займалися окремими аспектами міжнародно-правового статусу Суверенного Мальтійського Ордену; їхній теоретичний доробок брався до уваги при підготовці цієї монографії. Однак у науці міжнародного права, у тому числі вітчизняній, до цього часу бракує комплексного дослідження міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену.

Водночас нагальна потреба у такому дослідженні, крім суто теоретичних міркувань, викликана і практичними потребами, в тому числі й для нашої держави, яка з 2008 року підтримує дипломатичні відносини з Суверенним Мальтійським Орденом. У зв’язку з цим, для зовнішньополітичного відомства України та деяких інших центральних органів виконавчої влади нашої держави, які можуть залучатися до розбудови українсько-орденських відносин, набуває особливої актуальності правильне розуміння подвійної правової природи Суверенного Мальтійського Ордену та особливостей його сучасного правового статусу у міжнародному праві, що дозволить, у свою чергу, вірно вибудовувати двосторонні відносини з Орденом і відповідним чином взаємодіяти з ним на міжнародній арені. Саме ці обставини зумовлюють актуальність цієї праці і спонукають автора монографії звернутися до аналізу особливостей міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену.

Наукова новизна одержаних результатів проявляється у тому, що в українській юридичній науці на монографічному рівні вперше комплексно досліджено особливості міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену. Найбільш суттєві результати дослідження полягають у наступному:

- обґрунтовано, що утворений у 1099 році і офіційно визнаний у 1113 році Орден Госпіталя святого Іоанна Єрусалимського чи Орден іоаннітів, який став пізніше називатися за географічною ознакою - Мальтійський Орден, здійснює суверенні функції безперервно з часу перебування на острові Родос (1310-1522 рр.) і, являючись первинним суб’єктом міжнародного права, володіє міжнародними правами та обов’язками;

-доведено, що володарювання над Родосом і Мальтою продемонструвало подвійну природу Ордену госпітальєрів як релігійного ордену і одночасно як світського суб’єкта міжнародного права, що і визначило те особливе становище, яке Орден зберіг до сьогодні;

- обґрунтовано, що незважаючи на втрату Орденом святого Іоанна Єрусалимського територіального суверенітету на Мальті у 1798 році, усі подальші роки, перебуваючи послідовно у Росії, Мессіні, Катаньї, Феррарі та Римі, міжнародно-правове становище Ордену як суб’єкта міжнародного права не змінилося, він продовжував залишатися суверенним і незалежним від будь-якої світської влади;

- показано, що Мальтійський Орден як релігійний орден посідає особливе місце в системі католицьких орденів і підпорядковується Святому Престолу лише у духовних питаннях, залишаючись незалежним від нього у вирішенні політичних та інших світських питань;

- доведено, що суверенітет Мальтійського Ордену є функціональним і залежить від виконання завдань і досягнення цілей Ордену і будується на їх основі;

- показано, що суверенітет Мальтійського Ордену виражений у двовладді Великого Магістра як Глави Ордену, з одного боку, і Суверенної Ради, Генерального Капітулу і Повної Державної Ради - з іншого;

- обґрунтовано, з посиланням на італійське законодавство і судову практику та італійсько-орденські угоди, що Суверенний Мальтійський Орден, резиденція якого з 1824 року на правах екстериторіальності знаходиться у Римі, завжди розглядається Італійською державою як суверенна Орденська держава на її території, як суб’єкт міжнародного права, який зберігає свою незалежність відносно будь-якого іншого суб’єкта міжнародного права, а також стосовно Святого Престолу і має право на визнання свого суверенного становища іншими державами, подібно Італії;

- обґрунтовано, що Суверенний Мальтійський Орден відноситься до первинних суб’єктів міжнародного права, однак набуття ним міжнародної правосуб’єктності відбувалося поступово, в результаті відносно тривалого історичного розвитку, вже у родоський період його історії, а не від самого початку виникнення, як це має місце у випадку з державами;

- доведено, що підставою сучасної міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену є історична традиція, в основі якої лежить офіційна згода Святого Престолу, звичай і мовчазна згода більшості держав;

Суверенний Мальтійський Орден як суб’єкт міжнародного права становить собою унікальний, незалежний і суверенний порядок, що не має аналогів у міжнародній і національній практиці; не будучи державою, він, однак, в силу своєї особливої юридичної природи діє у рамках міжнародного правопорядку;

- становище Суверенного Мальтійського Ордену як суб’єкта міжнародного права стало підтверджуватися у XX ст. практикою встановлення дипломатичних відносин та обміну посольствами з іншими суб’єктами міжнародного права, а також участю у міжнародних договорах і міжнародних організаціях;

- з втратою Мальти і зникненням російських пріорств Орден назавжди позбувся своєї військової складової і ніколи вже не виступав як військова сила, обмежуючись участю у війнах і локальних конфліктах XX ст. та сьогодення виключно медичною та гуманітарною допомогою, незважаючи на наявність слова «військовий» у назві Суверенного Мальтійського Ордену.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в монографії положення і висновки можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях проблематики сучасної міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену. Результати дослідження, висновки та пропозиції автора монографії можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах, які займаються підготовкою юристів-міжнародників і фахівців у галузі міжнародних відносин тощо. Практична значимість дослідження полягає також у можливості включення проблематики особливостей міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену до вітчизняних підручників та навчальних посібників з міжнародного права, в яких цьому питанню не приділяється належної уваги.

Узагальнений матеріал і висновки з проблематики міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену можуть бути використані Міністерством закордонних справ України при опрацюванні та реалізації зовнішньополітичного курсу нашої держави стосовно Суверенного Військового Ордену Госпітальєрів святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти з метою більш осмисленого, виваженого та прагматичного підходу до розбудови українсько-орденських відносин. Оскільки Суверенний Мальтійський Орден, окрім світської, має також і релігійну складову як католицький орден, то результати дослідження можуть становити певний інтерес і для відділів зовнішніх церковних зносин УПЦ КП, УПЦ МП і УАПЦ, так само як і відповідних структур інших релігійних об’єднань, у контексті розвитку міжконфесійної співпраці та екуменічного діалогу.

На закінчення хочу скласти щиру подяку своєму науковому керівникові - старшому науковому співробітнику, кандидату юридичних наук Костянтину Олександровичу Савчуку за цінні поради та рекомендації під час підготовки цієї монографії. Глибоку вдячність висловлюю своєму батькові - Михайлу Івановичу Отрошу, за щоденну підтримку й практичну допомогу в роботі над монографією.

Отзывы

Отзывы к книге Міжнародна правосуб’єктність Суверенного Мальтійського Ордену

Пропонована монографія є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням становлення та розвитку правового статусу Суверенного Мальтійського Ордену у міжнародному праві, особливостей його міжнародної правосуб’єктності на сучасному етапі.

Суверенний Мальтійський Орден як державоподібне утворення, що не має власної території та населення, становить собою єдине послідовне продовження заснованого у 1099 році і офіційно визнаного у 1113 році Ордену Госпіталя святого Іоанна Єрусалимського, який був вимушений обставинами часу до своєї первісної госпітальної і добродійної діяльності додати військову службу з охорони прочан у Святій Землі.

Мальтійський Орден як світський рицарський орден є суб’єктом міжнародного права і водночас він є релігійним орденом Католицької Церкви. Статус Суверенного Мальтійського Ордену як суб’єкта міжнародного права носить об’єктивний характер і знаходить відображення у таких аспектах як активне і пасивне право посольства, право укладання міжнародних договорів, участь у роботі міжнародних організацій і міжнародних конференцій тощо. 

Значна увага в монографії приділяється також аналізу госпітальної діяльності Ордену від часу його заснування до наших днів.

Для працівників органів зовнішніх зносин, науковців, аспірантів і студентів юридичних вузів і факультетів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами теорії міжнародного права загалом і питанням релігійного фактору у міжнародно-правових відносинах зокрема.

Авторы книги Міжнародна правосуб’єктність Суверенного Мальтійського Ордену

Проблематика сучасної міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену, який має повну офіційну нашу «Суверенний Військовий Орден Госпітальєрів святого Іоанна Срусалимського, Родосу і Мальти», нерозривно пов’язана з історією виникнення цього госпітального Ордену та його еволюцією. Орден госпітальєрів протягом усієї своєї багатовікової історії вимушено змінював своє місцезнаходження і рицарі часто називалися за географічною ознакою «рицарі Кіпру», а потім «рицарі Родосу» і «рицарі Мальти», залишаючись завжди при цьому «ри-царями-іоаннітами», «рицарями-госпітальєрами» або «Орденом святого Іоанна Єрусалимського».

Суверенний Мальтійський Орден, резиденція якого з 1824 року на правах екстериторіальності знаходиться у Римі, як державоподібне утворення, що не має власної території та населення, становить собою єдине послідовне продовження заснованого у 1099 році і офіційно визнаного у 11 ІЗ році Ордену Госпіталя святого Іоанна Єрусалимського, який був вимушений обставинами часу до своєї первісної госпітальної і добродійної діяльності додати військову службу з охорони прочан у Святій Землі і захисту Християнської цивілізації на Сході. Суверенний Мальтійський Орден як світський рицарський орден являється суб’єктом міжнародного права і водночас він є релігійним орденом Католицької Церкви. Статус Суверенного Мальтійського Ордену як суб’єкта міжнародного права носить об’єктивний характер і знаходить відображення у таких аспектах як активне і пасивне право посольства, право укладання міжнародних договорів, участь у роботі міжнародних організацій і міжнародних конференцій тощо.

До здобуття Україною незалежності у вітчизняній юридичній науці через ідеологічні та світоглядні чинники правова природа Суверенного Мальтійського Ордену практично не досліджувалася. Нечисленні публікації з порушеного питання, переважно історичного й антикатолицького спрямування, у той період носили явно виражений конфронтаційний характер і не сприяли об’єктивному та всебічному висвітленню цієї теми. Ґрунтовні ж дослідження зі згаданого питання у правовій площині, а тим більше під кутом зору міжнародного права, взагалі не проводилися у вітчизняній правовій науці, у тому числі і в період незалежності України. В той же час деякі зарубіжні автори, зокрема Г. Хафкемейєр, Ф. Гаццоні, В. Захаров, Е. Пчельников та деякі інші займалися окремими аспектами міжнародно-правового статусу Суверенного Мальтійського Ордену; їхній теоретичний доробок брався до уваги при підготовці цієї монографії. Однак у науці міжнародного права, у тому числі вітчизняній, до цього часу бракує комплексного дослідження міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену.

Водночас нагальна потреба у такому дослідженні, крім суто теоретичних міркувань, викликана і практичними потребами, в тому числі й для нашої держави, яка з 2008 року підтримує дипломатичні відносини з Суверенним Мальтійським Орденом. У зв’язку з цим, для зовнішньополітичного відомства України та деяких інших центральних органів виконавчої влади нашої держави, які можуть залучатися до розбудови українсько-орденських відносин, набуває особливої актуальності правильне розуміння подвійної правової природи Суверенного Мальтійського Ордену та особливостей його сучасного правового статусу у міжнародному праві, що дозволить, у свою чергу, вірно вибудовувати двосторонні відносини з Орденом і відповідним чином взаємодіяти з ним на міжнародній арені. Саме ці обставини зумовлюють актуальність цієї праці і спонукають автора монографії звернутися до аналізу особливостей міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену.

Наукова новизна одержаних результатів проявляється у тому, що в українській юридичній науці на монографічному рівні вперше комплексно досліджено особливості міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену. Найбільш суттєві результати дослідження полягають у наступному:

- обґрунтовано, що утворений у 1099 році і офіційно визнаний у 1113 році Орден Госпіталя святого Іоанна Єрусалимського чи Орден іоаннітів, який став пізніше називатися за географічною ознакою - Мальтійський Орден, здійснює суверенні функції безперервно з часу перебування на острові Родос (1310-1522 рр.) і, являючись первинним суб’єктом міжнародного права, володіє міжнародними правами та обов’язками;

-доведено, що володарювання над Родосом і Мальтою продемонструвало подвійну природу Ордену госпітальєрів як релігійного ордену і одночасно як світського суб’єкта міжнародного права, що і визначило те особливе становище, яке Орден зберіг до сьогодні;

- обґрунтовано, що незважаючи на втрату Орденом святого Іоанна Єрусалимського територіального суверенітету на Мальті у 1798 році, усі подальші роки, перебуваючи послідовно у Росії, Мессіні, Катаньї, Феррарі та Римі, міжнародно-правове становище Ордену як суб’єкта міжнародного права не змінилося, він продовжував залишатися суверенним і незалежним від будь-якої світської влади;

- показано, що Мальтійський Орден як релігійний орден посідає особливе місце в системі католицьких орденів і підпорядковується Святому Престолу лише у духовних питаннях, залишаючись незалежним від нього у вирішенні політичних та інших світських питань;

- доведено, що суверенітет Мальтійського Ордену є функціональним і залежить від виконання завдань і досягнення цілей Ордену і будується на їх основі;

- показано, що суверенітет Мальтійського Ордену виражений у двовладді Великого Магістра як Глави Ордену, з одного боку, і Суверенної Ради, Генерального Капітулу і Повної Державної Ради - з іншого;

- обґрунтовано, з посиланням на італійське законодавство і судову практику та італійсько-орденські угоди, що Суверенний Мальтійський Орден, резиденція якого з 1824 року на правах екстериторіальності знаходиться у Римі, завжди розглядається Італійською державою як суверенна Орденська держава на її території, як суб’єкт міжнародного права, який зберігає свою незалежність відносно будь-якого іншого суб’єкта міжнародного права, а також стосовно Святого Престолу і має право на визнання свого суверенного становища іншими державами, подібно Італії;

- обґрунтовано, що Суверенний Мальтійський Орден відноситься до первинних суб’єктів міжнародного права, однак набуття ним міжнародної правосуб’єктності відбувалося поступово, в результаті відносно тривалого історичного розвитку, вже у родоський період його історії, а не від самого початку виникнення, як це має місце у випадку з державами;

- доведено, що підставою сучасної міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену є історична традиція, в основі якої лежить офіційна згода Святого Престолу, звичай і мовчазна згода більшості держав;

Суверенний Мальтійський Орден як суб’єкт міжнародного права становить собою унікальний, незалежний і суверенний порядок, що не має аналогів у міжнародній і національній практиці; не будучи державою, він, однак, в силу своєї особливої юридичної природи діє у рамках міжнародного правопорядку;

- становище Суверенного Мальтійського Ордену як суб’єкта міжнародного права стало підтверджуватися у XX ст. практикою встановлення дипломатичних відносин та обміну посольствами з іншими суб’єктами міжнародного права, а також участю у міжнародних договорах і міжнародних організаціях;

- з втратою Мальти і зникненням російських пріорств Орден назавжди позбувся своєї військової складової і ніколи вже не виступав як військова сила, обмежуючись участю у війнах і локальних конфліктах XX ст. та сьогодення виключно медичною та гуманітарною допомогою, незважаючи на наявність слова «військовий» у назві Суверенного Мальтійського Ордену.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в монографії положення і висновки можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях проблематики сучасної міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену. Результати дослідження, висновки та пропозиції автора монографії можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах, які займаються підготовкою юристів-міжнародників і фахівців у галузі міжнародних відносин тощо. Практична значимість дослідження полягає також у можливості включення проблематики особливостей міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену до вітчизняних підручників та навчальних посібників з міжнародного права, в яких цьому питанню не приділяється належної уваги.

Узагальнений матеріал і висновки з проблематики міжнародної правосуб’єктності Суверенного Мальтійського Ордену можуть бути використані Міністерством закордонних справ України при опрацюванні та реалізації зовнішньополітичного курсу нашої держави стосовно Суверенного Військового Ордену Госпітальєрів святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти з метою більш осмисленого, виваженого та прагматичного підходу до розбудови українсько-орденських відносин. Оскільки Суверенний Мальтійський Орден, окрім світської, має також і релігійну складову як католицький орден, то результати дослідження можуть становити певний інтерес і для відділів зовнішніх церковних зносин УПЦ КП, УПЦ МП і УАПЦ, так само як і відповідних структур інших релігійних об’єднань, у контексті розвитку міжконфесійної співпраці та екуменічного діалогу.

На закінчення хочу скласти щиру подяку своєму науковому керівникові - старшому науковому співробітнику, кандидату юридичних наук Костянтину Олександровичу Савчуку за цінні поради та рекомендації під час підготовки цієї монографії. Глибоку вдячність висловлюю своєму батькові - Михайлу Івановичу Отрошу, за щоденну підтримку й практичну допомогу в роботі над монографією.

Отзывы к книге Міжнародна правосуб’єктність Суверенного Мальтійського Ордену
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Завантажуйте наш мобільний додаток