Нариси з філософії права. Л.Й. Петражицький

Протягом багатьох століть видатні філософи і юристи намагалися дійти спільної думки щодо визначення такого поняття як право. Незважаючи на докладені зусилля й велику кількість різних версій, це питання все ще залишається відкритим. Беззаперечним і загальновизнаним є лише те, що право — це регулятор суспільних відносин. Водночас регулятором суспільних відносин є не лише норми права. Таку саму функцію виконують і норми моралі. Тоді чим відрізняються норми права від норм моралі та інших соціальних норм?

Правильна відповідь на це запитання сьогодні цікавить не лише юристів, а й усіх тих, хто займається правотворчою діяльністю та юридичною практикою. З огляду на те, що термін «право» вживається в багатьох нормативно-правових актах, то неможливо правильно застосувати закон або якісно підготувати проект закону, не розуміючи значення цього терміну. Для прикладу візьмімо ст. 8 Конституції, де визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У цій статті мова йде також і про те, що норми Конституції є нормами прямої дії. Це означає, що кожна особа може звертатися до суду за захистом своїх прав і свобод, посилаючись безпосередньо на норми Конституції. Тож ми бачимо, наскільки важливе практичне значення має правильна відповідь на запитання, що таке право. Без цього неможливо зрозуміти те, що означає принцип верховенства права, і тим більше правильно його застосувати під час вирішення конкретних судових спорів.

Для того, щоб з'ясувати природу права, варто звернути увагу на монографію видатного вченого-юриста Леона Петражицького «Нариси з філософії права».

Окремо слід зазначити, що ім'я Петражицького безпосередньо пов'язане з Україною, але його наукова спадщина все ще залишається у нас маловідомою. Ми знаємо, що свого часу Леон Петражицький отримав вищу юридичну освіту в Імператорському університеті Святого Володимира в Києві. На київський період припадає і значний відрізок часу його творчості.

Праці Петражицького добре відомі за межами України і користуються особливою популярністю в Польщі, Данії, Швеції, США та багатьох інших країнах світу, але у нас ім'я цього видатного вченого незаслужено забуте.

Основною причиною такого забуття є те, що теорія Петражицького заперечує класовий характер права. Вона повністю перекреслює марксистсько-ленінську доктрину права, і саме цим пояснюється те, чому в радянський період нашої історії психологічна теорія права була відомою лише вузькому колу фахівців. Проте сьогодні ця теорія заслуговує на особливу увагу, оскільки дає можливість кожному значно поповнити свій багаж юридичних знань і краще зрозуміти походження та соціальну функцію норм права.

У своїх працях професор Петражицький переконливо доводить, що в основі правових явищ лежать внутрішні психоемоційні переживання людини.

На прикладах він показує, чим за суттю є норми права і що їх відрізняє від норм моралі та інших соціальних норм. Також Л. Петражицький пояснює, чому порушення норм права веде до виникнення конфліктів. Його аргументація є переконливою також там, де він наголошує на необхідності запровадження незалежного суду та вказує на природний процес позитивації юридичних норм.

Професор Петражицький уперше вводить таке поняття як політика права й пояснює, як, згідно з його теорією, має відбуватися правотворчий процес. У своїх «Нарисах з філософії права» він дає також короткий критичний аналіз основних теорій права та вказує на їхні суттєві недоліки.

Творчий спадок Леона Петражицького важко переоцінити. Його психологічна теорія права і сьогодні не втратила своєї актуальності, що вимагає більш детального її вивчення. Першою сходинкою на цьому шляху і має стати робота Л. Петражицького «Нариси з філософії права», яка вперше виходить у нас у перекладі українською мовою.

Ця книга має допомогти всім, хто цікавиться філософією права, поглибити свої знання у сфері юриспруденції, а юрис-там-практикам і політикам вона дасть можливість краще зрозуміти, у чому полягає суть принципу верховенства права, що своєю чергою має сприяти вдосконаленню вітчизняного законодавства і юридичної практики, здійсненню правосуддя та забезпеченню політичної стабільності в українському суспільстві.

Олег Березюк,
директор Інституту глобальної політики і права,
член Ради адвокатів міста Києва.