Незалежність і дисциплінарна відповідальність суддів: міжнародні стандарти й національна практика

Проблема незалежного правосуддя існує, мабуть, стільки ж, скільки існує і сама судова діяльність. І аж ніяк не тільки з іменем Ш. Монтеск’є пов'язані уявлення про шляхи розв’язання цієї проблеми. Зокрема, вже висловлювалася думка про те, що спроби обґрунтування її вирішення можна знайти у Біблії. І навіть дотепер вона не має однозначного розв’язку як у юридичній доктрині, так і в національному та міжнародному праві.

Між тим, практичне забезпечення незалежності суду при ухваленні рішень набуває мало не вирішальне значення для досягнення їхньої правосудності.

Черговим свідченням актуальності означеної проблеми є пропонована увазі читачів монографія, яка являє собою доповнене і перероблене видання колективної праці «Незалежність і юридична відповідальність суддів як гарантії верховенства права» (Львів, 2019).

Прикметні особливості обох видань зумовлені, зокрема, тим, що фахова діяльність співавторів тривалий час здійснюється у різних сферах теоретичної і практичної юриспруденції -у національній та міжнародно-судовій практиці, наукових дослідженнях національного і зарубіжного судочинства та викладацькій роботі.

Спільними дослідницькими сюжетами авторських розмірковувань є такі наскрізні методологічно значущі питання як:

- матеріальні та організаційно-правові гарантії забезпечення судової незалежності;

- балансування засад незалежності здійснення правосуддя, з одного боку, та неприпустимості зловживання юрисдикцій-ними повноваженнями судді, з іншого;

- підстави юридичної відповідальності суддів;

- їхня дисциплінарна відповідальність.

При цьому у виданні унаочнено як єдність засадничих доктринальних підходів до забезпечення правосудності судових рішень, так і певний плюралізм поглядів представників різних юридичних шкіл України на окремі аспекти вирішення означених питань.

Водночас можна зауважити і те, що - з огляду на багатоплановість і складність досліджуваної проблематики - книга, ясна річ, не претендує на всеосяжність. Так, зокрема, у ній не знайшло свого детального висвітлення, питання про змістові межі судової незалежності. Адже, як давно відомо, жити в суспільстві і бути незалежним від нього неможливо. Інакше кажучи, обстоюючи незалежність здійснення правосуддя, не можна оминути проблему саме об’єктивно неминучої його залежності, - не вказуючи того, від кого і від чого така залежність є невідворотною. Видається, що це може стати предметом майбутніх поглиблених досліджень, у яких розкриватиметься складна діалектика залежності і незалежності судової влади. Це й спонукало мене торкнутися останнього питання у своїй доповіді, виголошеній 22 листопада 2019 року на VII Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини на тему «Залежність незалежності суду: матеріально-правовий аспект».

Вважаю, що є підстави сподіватися, що названий науковий збірник приверне увагу суддів, а також інших фахівців, які стають так чи інакше причетними до судового правозастосування.

Петро Рабінович

доктор юридичних наук,

професор кафедри теорії та філософії права

ЛНУ імені Івана Франка,

завідувач Львівської лабораторії прав людини і громадянина

НДІ державного будівництва

та місцевого самоврядування НАПрН України, академік НАПрН України