Правові висновки Верховного суду в господарському судочинстві після реформи правосуддя

Як відомо внаслідок реформи правосуддя 2016-2017 років в Україні суттєвих перетворень зазнала сама судова система України, яка перейшла на триланкову схему відправлення правосуддя, що мало наслідком ліквідацію системи Вищих спеціалізованих судів (ВАСУ, ВГСУ та ВССУ), а Верховний Суд (окрім іншої назви) зазнав кардинальних організаційних, методичних і ідеологічних новацій.

Що стосується судочинства господарського, то у складі Верховного Суду працює Касаційний господарський суд (нарівні з іншими Касаційними судами). Основною метою цього суду є забезпечення сталості та єдності судової практики. Що у свою чергу є складовою принципу правової визначеності та верховенства права.

На відміну від судів апеляційної інстанції сучасний суд інстанції касаційної не розглядає справу повторно. Його основною функцією є перевірка законності судових рішень, у яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону, допущені судом першої інстанції, або сам їх допустив, і забезпечення одна-кого застосування закону. Тобто він не є судом факту, а є судом ідеї.

Таким чином, на виконання покладених на цей суд завдань, він веде справи не стільки для вирішення конкретного спору, але повинен у передбачений процесуальним законом спосіб визначити, як правильно застосовувати норму матеріального права, що була неоднаково застосована судами з тією метою, щоб надалі спрямувати судову практику в єдино правильне русло. А зробити це можливо лише на прикладі конкретного господарського спору. Таким чином і досягається подвійна мета правосуддя - визначення законності судового рішення та визначення напрямів правозастосування.

Справа з господарського провадження у касаційному порядку може переглядатися Верховним Судом на різних рівнях:

1. Колегією Касаційного господарськоого суду, палатою Касаційного господарського суду;

2. Об’єднаною палатою Касаційного господарського суду;

3. Великою палатою Верховного Суду.

Ця законодавчо визначена система перегляду судових рішень у господарському судочинстві має забезпечити однаковість застосування норм на усіх трьох рівнях розгляду справ у Верховному Суді.

Що стосується Великої Палата Верховного Суду, то вона розглядає так звані міжюрисдикційні спори. Тобто справа передається на розгляд Великої палати для касаційного перегляду у випадках, коли у різних касаційних судах по-різному застосовуються норми права. При цьому не має значення, на якому рівні (колегії, палати чи об’єднаної палати) виявленевказане неоднаковість у правоза-стосуванні.

Цим не вичерпуються повноваження Великої палати - вона також переглядає у касаційному порядку справи, які містять виключну правову проблему. Критерії для віднесення справи до вказаної категорії ГПК не передбачені, щоправда зазначено, що така передача має бути необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Тобто, вже судова практика формуватиме додаткові критерії для такої категорії справ.

Саме таким чином і формуються правові позиції та висновки Великої Палати ВС.

Зауважимо - на сьогодні немає в доктрині процесуального права спільної точки зору і досі точаться серйозні дискусії щодо можливості визнання правових позицій ВС джерелом права. Але у цьому виданні ми не будемо наводити доказів «за» чи «проти», а просто ознайомимо читатів з цими самими правовими позиціями як Касаційного господарського суду Верховного Суду, так й Великої Палати Верховного Суду у справах господарського судочинства.