Правове регулювання та економічні свободи і права

Економічні свободи для перехідних конституційних демократій доволі чутлива тема. З точки зору досягнень сучасної доктрини конституціоналізму, зокрема поваги до гідності людини та приватної автономії індивіда, існує потреба проаналізувати основні моделі втручання держави в економічну систему. Тут доволі складно говорити про існування кореляції між гарантіями політичних свобод та ефективним здійсненням економічних свобод. Такі моделі накладаються на особливості перехідних конституційних демократій для визначення прийнятного алгоритму економічних реформ.

У перехідних демократіях існують проблеми із визначеним політичним порядком денним, який не завжди узгоджується із ідеєю обмеження влади задля забезпечення економічних свобод. Наше колективне дослідження має на меті з'ясувати основні параметри реалізації економічних свобод з точки зору приватноправового, національно-державного та наднаціонального механізму формулювання, відтворення та перетворення правил. Оскільки ці питання пов'язані зі ступенем формування економічного порядку певного типу, то вони мають багатоаспектні конотації на різних рівнях соціальної інтеграції та взаємодії учасників економічних відносин, врегульованих правом.

У першому розділі монографічного дослідження проаналізовано основні моделі втручання держави у здійснення економічних свобод на засадах пропорційності. Компаративний аналіз моделей втручання держави у здійснення економічних свобод через призму принципу пропорційності свідчить, що застосування конкретних заходів з боку держави цілком залежить від певної структури економіки, ступеня її диференціації, її відкритості та гарантування економічних свобод. Це охоплюється інституційною спроможністю держави за активної участі економічних акторів формулювати, відтворювати та примножувати правила та процедури, які можуть гарантувати стабільність та добросовісне виконання контрактів. З точки зору соціетального конституціоналізму держава діє у симбіозі із суспільством з метою впровадження передових економічних досягнень та збереження довкілля, реалізуючи у такий спосіб сталий розвиток. Аналіз принципу пропорційності як джерела обґрунтованості та достатньої правової підстави втручання в економічні свободи здійснюється через призму якості закону, його передбачуваності, визначеності та інтенсивності правового регулювання при додержанні поваги до людської гідності та прав людини. Окрема увага приділена проблематиці законодавчого упущення, яке потенційно атакує ефективність здійснення економічних свобод. Також висвітлено застосування розсуду публічною адміністрацією у світлі широкого та вузького розуміння принципу пропорційності (відповідно як трискладового тесту та балансування між цінностями).

Другий розділ роботи присвячено концепції регуляторної державності (Regulatory state), в рамках якого проаналізовано більш детально природу регуляторної діяльності, зокрема у руслі делегування законодавчих повноважень від політичних інститутів до публічної адміністрації, свободу розсуду публічної адміністрації. У роботі досліджується вплив реалізації свободи розсуду органами публічної адміністрації на забезпечення економічних свобод з точки зору найоптимальнішого і розумного для їх здійснення. Визначаються правові засади запровадження незалежної публічної адміністрації, її значення для ухвалення рішень регуляторного характеру в аспекті конкретизації і деталізації положень законів. Зазначена доктрина розкривається через економічний аналіз права та верифікується через акти судового перегляду юридичних актів.

У третьому розділі монографії розкривається специфічна природа відносин між бізнесом і правами людини, яка висвітлюється через призму здійснення певних обовя’зків бізнесу у сфері прав людини. На основі доктрини позитивних зобов'язань розглядається обов'язок держави захищати права людини у сфері бізнесу, зокрема розкривається значення керівних принципів щодо бізнесу і прав людини у цій сфері. Розглядаються міжнародні інструменти «м'якого» права, яке не створює юридично обов'язкових норм, однак вони отримують свою нормативну силу через визнання соціальних очікувань державами та іншими ключовими учасниками, зокрема бізнесом. Обґрунтовується ідея звернення держави до «м'якого» міжнародного права як засобу забезпечення прав людини. У зв'язку із тривалим міжнародним конфліктом на сході України розглядаються окремі аспекти забезпечення прав людини бізнесом в умовах конфлікту.

Четвертий розділ роботи присвячений бурхливій сфері сучасного правознавства - ІТ-праву, тобто «відносинам у цифровому (віртуальному) просторі, а з ними й формуванню високотехнологічної та високоприбуткової галузі економіки». У розділі розкривається економіко-правова природа ІТ-права, його зв'язок зі суміжними сферами людської діяльності та значення для розвитку національної і глобальної економіки. При цьому акцентується увага на прикладному характері ІТ-права, яке стосується різних правових аспектів стосовно договорів у сфері інформаційних технологій, інтелектуальної власності, конфіденційності та захисту інформації. Наводиться аргументація, що ІТ-право є результатом розвитку ринку електронних послуг і воно виникло поза сферою безпосереднього впливу держави, яка переважно врегульовує правовідносини, які вже склалися на час законодавчого регулювання. Для цієї галузі притаманні широкі горизонтальні зв'язки, запозичення та конвергенції із зарубіжними правопорядками та міжнародною договірною практикою. Дуже важливим аспектом є дослідження співвідношення свободи підприємництва та права на працю у сфері ІТ-права. Має становити інтерес дослідження юридичного супроводу ІТ-бізнесу в умовах глобалізації економіки. Зважаючи на глобальну природу ІТ-права, розглянуто окремі аспекти юридичної відповідальності у зазначеній сфері.

Останній, п'ятий розділ колективного монографічного дослідження стосується різних аспектів здійснення економічних прав і свобод.

Перша частина розділу присвячена особливостям економічних свобод у муніципальному праві та забезпеченню їх чинності в діяльності органів місцевого самоврядування.

У другій частині розкрито особливості прояву економічних свобод та їх обмежень в сімейному праві на основі судової практики та аналізу доктринальних джерел. Завершує розділ скрупульозний аналіз кримінологічної характеристики торгівлі людьми та засобів запобіганню цьому злочину. Даний злочин посягає на свободу руху робочої сили, свободи вибору професії чи роду заняття, що завдає істотну шкоду діловій активності на ринку праці та економічній системі. Тому цієї проблематики ми також не могли обійти.

Пропонована праця представників різних юридичних закладів вищої освіти та наукових установ України пропонує подивитися на проблематику забезпечення економічних свобод з урахуванням критеріїв якості закону, легітимності втручання у приватну автономію та інституційної спроможності публічної влади. На ці процеси мають вплив явища глобалізації, стан довкілля та обмеженість природних ресурсів, природа поведінки людини, зокрема як homo economicus. Сподіваємось, що наша праця поглибить предмет дискусії щодо природи економічних свобод та засад їх правового регулювання, визначення стандартів діяльності органів публічної влади; для науковців та фахівців у сфері юриспруденції, національної економіки, публічного врядування.

Висловлюємо подяку за надання своєї згоди та висловлені слушні зауваження та пропозиції рецензентам роботи Олені Бориславській та Семену Стеценку.

З повагою,
доктор юридичних наук, професор Михайло Савчин