Розслідування порушення правил охорони вод та забруднення моря (кримінальний процесуальний та криміналістичний аспекти)

У минулому році закінчив дослідження та захистів дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук щодо проблем розслідування правил порушення охорони вод та забруднення моря за спеціальністю кримінальний процес, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність, судові експертизи Барвенко Віталій Костянтинович.

Наразі ним підготовлена монографія, яка вмістила усі розроблені ним у монографії наукові здобутки, де розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань розслідування порушень правил охорони вод та забруднення моря. Проаналізовано сучасний стан злочинних порушень правил охорони вод та забруднення моря, зокрема в Одеської, Миколаївської та Херсонської областях в Україні.

Дослідження ґрунтується на емпіричній базі його власного бачення вказаних проблем не тільки як науковця, але і практичного працівника, бо В.К. Барвенко має певний юридичний досвід керівника правоохоронних органів, а наразі працює на посаді судді.

Ним відзначається, що кримінальні правопорушення стосовно правил охорони вод (ст. 242 КК України) і забруднення моря (ст. 243 КК України) мають схожий специфічний механізм вчинення, і являють собою сукупність правопорушень стосовно такого екологічного об’єкту, як води (поверхневі, підземні, морські), що призводять до таких їх змін, які створюють небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля. Це обумовлює розроблення спільних методичних положень і рекомендацій, що найбільш яскраво проявляється на початковому етапі досудового розслідування, на якому забезпечується підґрунтя для доказування.

Акцентовано увагу на тому, що теоретичною основою для розроблення методичних положень і рекомендацій з розслідування порушень правил охорони вод та забруднення моря виступають кримінально-правова і криміналістична характеристики цих екологічних злочинів. Їх структура включає в себе: 1) предмет посягання; 2) спосіб вчинення злочину; 3) обстановку вчинення злочину (час, місце); 4) особу злочинця; 5) типову «слідову картину» (у її широкій інтерпретації); 6) наслідки кримінального правопорушення. На початковому етапі розслідування порушень правил охорони вод та забруднення моря особливе значення мають відомості про типову «слідову картину», адже саме з виявлення слідів злочину починається кримінальне провадження. При цьому потрібно розрізняти сліди правопорушення і його екологічні наслідки – негативні явища, які виникають (або можуть виникнути) у просторі і часі після вчинення порушень певних екологічних правил і є їх опосередкованим, інколи непередбачуваним (вторинним), результатом.

Монографічне дослідження автора можливо, на нашу думку, використовувати для подальшої розробки теорії розслідування екологічних злочинів, воно може бути адресоване науковцям та практичним працівникам, які розслідують вказані злочини.

Саінчин Олександр Сергійович,

доктор юридичних наук, професор,

дійсний член академії наук (академік) України