Функціонування механізму правотворчості

Актуальність дослідження полягає в ще недостатньому дослідженні в юридичній науці явища механізму правотворчості як цілісного процесу застосування комплексу взаємоузгоджених правових інструментів з метою вияву правових потреб регулювання суспільних відносин і, відповідно до їх визначення, прийняття, зміни, скасування правових норм стосовно цілей і завдань правової держави.

Дія механізму правотворчості зумовлюється певними об’єктивними умовами і суб’єктивними чинниками в державі, зокрема її внутрішньо та зовнішньо політичним і соціально-економічним становищем, наявністю державно-правових інститутів, розвитком та станом правової свідомості та культури суспільства, рівнем залучення громадськості до правотворчого процесу. Значну роль в реалізації механізму правотворчості відіграє якісна розробленість п юридичній науці правових інструментів, необхідних для дієвого нормативно-організаційного впливу на суспільні відносини та їх регулювання. Шляхом функціонування механізму правотворчості відбувається усунення тих недоліків, прорахунків, колізій, які ще мають місце, зокрема негативних лобістських та корупційних проявів, насамперед у законотворчій діяльності.

Зазначену проблематику активно та ґрунтовно вивчають правники, які спеціалізуються на питаннях визначення поняття правотворчості (С. Алексеев, А. Дербина, О. Куракін, А. Мазуренко, Н. Матузов, А. Малько, В. Нерсесянц, О. Скакун, М. Орзіх, В. Плавич, О. Попов, М. Цвік, С. Шевчук); механізму правотворчості (Ю. Коцан-Олинець, С. Максимов, О. Мурашин, Л. Луць, Л. Матвеева, М. Осипов, М. Орзіх, М. Панов, В. Сапун, А. Стеценко, С. Синюков, Р. Радейко, В. Плавич, М. Черниш, Р. Ященко); видів правотворчості (Л. Абзалова, А. Барак, О. Богачова, Ю. Дмитрієв, О. Верещагін, О. Зайчук, М. Кельман, Л. Кривенко, О. Копиленко,Б. Малишев, М. Марченко, Ю. Тодика, В. Шаповал, О. Федоренко) та інших її аспектів.

Проте ще не стали предметом комплексного вивчення такі складові механізму правотворчості: правові інструменти, структура, функції, правотворчі ініціативи; недостатньо досліджені прояви лобізму у правотворчому процесі; потребують доопрацювання пропозиції щодо вдосконалення різнобічних аспектів цього правового явища.

Відсутність комплексного розгляду зазначеної проблематики, її недостатня розробленість актуалізує необхідність її всебічного наукового дослідження.