Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення

Розвиток правової системи України на сучасному етапі відбува­ється на тлі численних демократичних перетворень, що пояснюється передусім формуванням нового розуміння взаємовідносин між осо­бою та державою. Якщо за радянських часів як у наукових колах, так і серед законодавців щодо останнього переважав підхід, згідно з яким треба було мінімізувати можливості приватних осіб впливати на здійснення кримінального процесу, нині ситуація докорінно зміни­лася. Передумовою для подібних змін перш за все стало закріплення на конституційному рівні правових позицій щодо превалювання особистих інтересів над державними (ст. 3 Конституції України), що не могло не знайти відбиття у галузевому законодавстві. Криміналь­не процесуальне право стало однією з тих галузей, де в першу чергу виникла необхідність перегляду співвідношення приватних та публічних засад.

Вагомий внесок в опрацювання проблематики приватного обви­нувачення внесли вчені різних часів: починаючи з кінця ХІХ – почат­ку ХХ ст., продовжуючи радянською добою і сучасністю. Вважаємо за необхідне додати, що це питання цікавило як українських науковців, так і правників країн ближнього зарубіжжя, серед яких: С.А. Альперт, О.О. Артамонова, Ф.Н. Багаутдінов, М.І. Бажанов, О.В. Биковська, В. П. Гмирко, О. С. Головачук, Ю. М. Грошевий, С. В. Давиденко, В.В. Дорошков, В.С. Зеленецький, С.І. Катькало, О.М. Костовська, О. П. Кучинська, Л. М. Лобойко, В. З. Лукашевич, Н.В. Малярчук, О.Б. Мизуліна, В.В. Навроцька, М.О. Ноздріна, В.Т. Нор, І.Д. Перлов, А.К. Резон, О.О. Седаш, Л.Я. Таубер, В.В. Хатуаєва, О.В. Шпотаківська, В.М. Юрчишин та ін.

Саме аналіз їх думок, ви­словлювань, їх співставлення дуже допомогло при написанні моно­графії.

Водночас необхідно відзначити, що більшість наукових досліджень була виконана на підставі Кримінально процесуального кодексу Укра­їни 1960 р., тому в них не були й не могли бути враховані новації Кримінального процесуального кодексу України 2012 р., завдяки яким і відбулася модернізація правової моделі реалізації приватного обви­нувачення в кримінальному провадженні. Це викликало необхідність проведення комплексного дослідження, що і зумовило вибір теми монографії, визначило її основні напрями.

Сподіваємося, що для тих, хто візьме до рук для ознайомлення монографію, стануть у пригоді результати проведеного автором уза­гальнення правозастосовної практики, думки і пропозиції щодо удо­сконалення законодавства, яке регламентує інститут приватного об­винувачення. Зокрема, у межах узагальнення, з використанням спеці­ально розробленого бланка, було вивчено 150 кримінальних справ приватного обвинувачення, провадження у яких здійснювалось за КПК 1960 р., та 110 кримінальних проваджень у формі приватного обви­нувачення, які розглядалися за правилами КПК 2012 р.

Монографічне дослідження присвячено з’ясуванню теоретичних та практичних аспектів нормативної регламентації здійснення проваджень у формі приватного обвинувачення. Розглянуто особливості нормативної регламентації провадження у формі приватного обвинувачення на досудових і судових стадіях кримінального процесу, виявлено існуючі недоліки нормативної регламентації, складнощі у практиці правозастосування та сформульовано пропозиції щодо вирішення зазначених проблем.

Для науковців, викладачів, аспірантів, практичних працівників, студентів вищих навчальних закладів.