Основи соціально-натуралістичної юриспруденції та кримінології

Масове ураження людей сваволею і ілюзіями, що сьогодні спостерігається у всьому світі і проявляється у вигляді різноманітних соціальних аномалій (соціальних конфліктів, політичного волюнтаризму і утопізму, тероризму, злочинності, беззаконня, зловживання владою, дисбалансу в інтерпретації прав і обов’язків, корупції, правового нігілізму, аморальності, містицизму, обскурантизму, втрати критеріїв для розмежування добра і зла, істини і неістини тощо), може привести до глобальної кризи, якщо людство не знайде спосіб протидії цьому ураженню.

В основі аномалій соціальної практики людства знаходяться аномалії світогляду, який спотворюються – за виразом Ф. Бекона – «ідолами-привидами», тобто злоякісними («токсичними») соціальними ілюзіями.

«Видимість замінює дійсність» – такий невтішний діагноз нашого часу.

В цьому контексті ознак загальної кризи суспільного життя людей слід також розглядати проблему забезпечення правопорядку як основи суспільного життя людей. І тут є достатньо підстав вважати, що сьогодні людство переживає стан, за якого настають, так би мовити «сутінки права». Це стан, коли те, що ми називаємо «правом» перетворюється на інструмент свавілля в руках людей.

Саме в цей час «сутінків права» виникає нагальна потреба пошуку нового праворозуміння у світлі відповідного світогляду. Так було завжди при настанні тих чи інших соціальних криз («сутінків»). Як образно кажуть, згадуючи вислів німецького філософа Г. Гегеля, «Сова Мінерви вилітає в сутінках», маючи на увазі, що потреба в світлі адекватного світогляду(тобто, в баченні «сови Мінерви» – богині мудрості) актуалізується тоді, коли настають «сутінки» в суспільному житті людей.

Виходячи із зазначеної ситуації, автором з 1993 року здійснюється спроба відродження ідеї природного права у світлі соціального натуралізму.