Поняття та особливості досудового розслідування кримінальних проступків. Актуальне законодавство та судова практика

Давно очікуване внесення до юридичної практики права кримінального та кримінально-процесуального інституції кримінальних проступків сталось у 2020 році як факт.

Тобто згадування про кримінальні проступки у Кримінальному кодексі України з’явилось у 2012 році, але лише згідно з приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» до Кримінального кодексу України офіційно введено поняття кримінального правопорушення та кримінального проступку, а також суттєво змінено класифікацію злочинів. Спочатку планувалось, що ці новації набудуть чинності з 1 січня 2020 року, але потім нова Верховна Рада відтермінувала це на липень 2020 року і повносила деякі зміни (у матеріалі нижче про це більш докладно).

Ці нововведення делегували низку змін до права кримінального та права кримінально-процесуального, які тісно ув’язані з цими фундаментальними поняттями, і формують основні норми цих галузей права.

Також змін зазнали організаційні засади процедури досудового розслідування, введено нових суб’єктів, які уповноваженні здійснювати це досудове розслідування (дізнання).

При цьому було залучено позитивний міжнародний досвід щодо застосування подібних правових інституцій і інструментів. Як відомо кримінальні проступки в міжнародній практиці є широко застосовуваним інститутом у системі загального та континентального права. Більшість розвинених країн світу історично прийшли до того, що якщо те чи інше діяння невеликої тяжкості, яке не несе великої суспільної небезпеки та за вчинення якого передбачене менш суворе покарання, ніж за злочин, то розслідування такого діяння повинно проводитися за спрощеною процедурою. І правові наслідки мають бути інші.

Очікування спеціалістів і суспільства від цих нововведень значні - вважається, що наявна правова законодавча база, кадровий потенціал і досвід правозастосування дозволять ситуацію у розслідуванні правопорушень значно покращити. При цьому це надає змогу слідчим більш ефективно працювати над тяжкими кримінальними справами та сконцентрує їхню увагу на розслідування серйозних злочинів, що сприятиме формуванню України як міцної та правої держави. Одночасно інститут дізнавачів бере на себе сегмент кримінальних проступків, діючи у новітній процедурі спрощеного провадження.

Якщо взяти до уваги, що за статистикою понад 50% зареєстрованих злочинів припадає на сегмент нинішніх кримінальних проступків, то користь від змін очевидна. Це разом призведе до підвищення ефективності досудового розслідування і розвантажить судову гілку кримінального судочинства.

Найбільш поширеними кримінальними проступками є крадіжки, спричинення легких тілесних ушкоджень, шахрайства, незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, підробка документів.

У Національній поліції наразі штатна чисельність підрозділів дізнання налічує понад 3 700 дізнавачів. Окрім того, залучатимуть до розслідування проступків ще більше 5 тисяч уповноважених осіб з інших підрозділів поліції. Це можуть бути дільничні, поліцейські офіцери громад, працівники ювенальної поліції, оперативники. їх діяльність буде зосереджена на досудовому розслідуванні за 117 частинами 98 статей Кримінального кодексу України, які уособлюють сегмент кримінальних проступків.

Пропоноване видання містить основні нормативні акти, які регулюють правовідносини у вказаній сфері права кримінального і кримінально-процесуального, допоміжні матеріали і наявну на цей момент судову практику. Зазначений обсяг інформації представляє інтерес для практикуючих юристів у вказаних галузях права, студентів і викладачів юридичних факультетів і профільних навчальних закладів, службових осіб органів досудового слідства і дізнання, працівників прокуратури, суддів, інших зацікавлених читачів.