Правове регулювання міжнародної технічної допомоги: стан, тенденції та перспективи розвитку

Розвиток міжнародних економічних відносин між країнами з різним рівнем економічного розвитку відбувається під впливом глобалізації економіки та світових інтеграційних процесів. Частиною цих міжнародних відносин є відносини між донорами (міжнародними організаціями та індустріально розвиненими країнами) та країнами-реципієнтами, що реалізуються у сфері надання та використання міжнародної технічної допомоги. Основним завданням такої допомоги стало забезпечення гармонійного розвитку міжнародної спільноти та сприяння позитивним економічним та соціальним перетворенням у країнах-реципієнтах.

Міжнародна технічна допомога відіграє важливу роль у впровадженні сталого розвитку міжнародної спільноти. Як інструмент міжнародного співробітництва між країнами з різним рівнем економічного розвитку, міжнародна технічна допомога застосовується у вирішенні таких глобальних проблем людства як ліквідація крайньої бідності та голоду, скорочення дитячої смертності та покращення охорони материнства, боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями, забезпечення екологічної сталості тощо.

Україна як країна-реципієнт завдяки міжнародній технічній допомозі має можливість отримувати передовий досвід індустріально розвинених країн та впроваджувати його при реформуванні своєї економіки та реалізації загальнодержавної програми європейської інтеграції.

Між Україною та донорами укладено більше ніж 50 міжнародних угод у сфері надання та використання міжнародної технічної допомоги. Практика багаторічного співробітництва України у цій сфері свідчить про необхідність формування нового підходу до розуміння ролі та суті міжнародної технічної допомоги при реалізації державної політики міжнародної інтеграції України, сталого економічного розвитку, забезпечення інтересів держави на зовнішньому ринку. Такий підхід узгоджується з положеннями Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги 2005 року, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 19 квітня 2007 р. № 325. Прийняття цього першого універсального міжнародного документу у сфері надання та використання міжнародної допомоги засвідчило прагнення держав та міжнародних організацій встановити єдині правила взаємодії між країнами з різним рівнем економічного розвитку та визначити права та обов’язки між ними у цій сфері міжнародних відносин задля забезпечення сталого розвитку міжнародної спільноти.

Мета та наукова спрямованість даної роботи полягають у дослідженні правовідносин між країнами з різним рівнем економічного розвитку та визначення особливостей правового регулювання міжнародних відносин, пов’язаних з наданням та використанням міжнародної технічної допомоги. Практичне значення цього дослідження полягає у можливості розв’язання теоретичних та практичних проблем залучення та раціонального використання ресурсів міжнародної допомоги, що надається донорами для забезпечення сталого розвитку України.