Правовий вимір державної інформаційної політики України в умовах глобальних викликів

(0)
Артикул: 15217
Правовий вимір державної інформаційної політики України в умовах глобальних викликів

Смотреть содержание

Автор
Кресіна І.О.
Издательство
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Переплет
мягкий

Все характеристики

Аннотация

Комплексно досліджено правові засади державної інформаційної політики України в умовах формування інформаційного суспільства та гібридної війни Російської Федерації проти України. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації державної інформаційної політики у контексті глобальних тенденцій... Читать далее

Быстрая отправка
Рекордное время отправки заказа 10 минут
Безопасная оплата
Доступны все популярные сервисы Google Pay, Apple Pay, Privat24
Надёжная упаковка
Экологичная к природе и бережливая к книгам
Нет в наличии
Узнайте первым, когда появится в наличии
Характеристики
Аннотация
Предисловие
Отзывы (0)
    • Самовывозбесплатно
    • Нова Поштаот 65 грн.
    • Курьер Нова Поштаот 90 грн.
  • Онлайн-оплата
  • єПідтримка
  • Наличные при получении
  • Терминал/наличные при самовывозе
  • Оплата по счету (для юридических лиц)
Аннотация

Комплексно досліджено правові засади державної інформаційної політики України в умовах формування інформаційного суспільства та гібридної війни Російської Федерації проти України.

Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації державної інформаційної політики у контексті глобальних тенденцій розвитку, збереження державного суверенітету, дотримання прав людини та протидії зловживанню інформаційними технологіями.

Визначено суть та основні етапи розвитку державної інформаційної політики України, особливості її реалізації у пріоритетних сферах.

Розроблено рекомендації щодо протидії інформаційній агресії в умовах гібридної війни та вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює інформаційну сферу.

Для політиків, державних службовців, політологів, правознавців.

Предисловие

Інформаційна політика відносно недавно, порівняно з оборонною, податковою та зовнішньою, стала однією з важливих сфер діяльності держави. Це пов’язано насамперед із необхідністю мобілізації громадян для колективних дій, що в умовах війни набувало форми пропаганди, а у мирний час - закликів до реалізації масштабних інфраструктурних та соціальних проектів. Не останню роль відіграли і процеси демократизації, що змушували не лише поступово розширювати коло осіб, які мали право брати участь у виборах як шляхом голосування, так і висунення своїх кандидатур, а й вчитися працювати з Громадською думкою, агрегувати інтереси різних соціальних груп, заохочувати громадян до участі у державотворчих процесах.

Однак вирішальним аргументом на користь визнання важливості інформаційної сфери став стрімкий розвиток у XX ст. інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що не лише зміцнив позиції засобів масової інформації як представників четвертої влади, а й призвів до радикальних змін у соціальному устрої, заклавши основи для виникнення інформаційного, або мережевого (за М. Кастельсом), суспільства.

Водночас нейтральність і доступність знань при використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій створює дедалі більше ситуацій, коли знання та інформаційні технології мають різноаспектне застосування, що породжує низку правових, політичних і морально-етичних проблем. Це, зокрема, неналежне законодавче забезпечення використання інформаційних ресурсів (збір, обробка і використання особистих даних, знаходження балансу між свободою слова та самовираженням у мережі Інтернет), маніпулювання інформацією, особливо у виборчих кампаніях та у ході гібридної війни, дегуманізація управлінських процесів, у яких людина стає статистичною одиницею, віртуалізація соціальної взаємодії, поширення проявів агресії, ненависті, мови ворожнечі у соціальних мережах тощо.

Відповідно в інформаційному суспільстві різко зростає роль права, зокрема законодавчого забезпечення інформаційної сфери, як основного механізму регулювання суспільних відносин. Однак інформаційне суспільство розвивається такими стрімкими темпами, що право істотно відстає від його потреб, і тому окремі сфери суспільних відносин (насамперед у інформаційних мережах і в умовах застосування інших ІКТ) залишаються неврегульованими.

У сучасних умовах інформаційна політика держави у найбільш загальному вигляді зводиться до задоволення потреб громадян в інформації, гарантування дотримання відповідних прав і свобод людини і громадянина, захисту та реалізації національних інтересів як усередині країни, так і на міжнародній арені.

Для України важливість виваженої інформаційної політики держави, адекватної поточним викликам і орієнтованої на підвищення конкурентоспроможності країни у глобалізованому світі, зумовлена необхідністю зміцнення відносно молодих демократичних інститутів та здобуття перемоги у гібридній війні, розв’язаній Російською Федерацією.

З огляду на це у монографії послідовно розглянуті теорети-ко-метод о логічні засади дослідження інформаційної політики, особливості її здійснення в зарз'біщшх країнах, а також негативні наслідки зловживання інформаційно-комунікаційними технологіями в умовах гібридної війни. Особливу увагу приділено еволюції інформаційної політики в Україні, стану її законодавчого регулювання та проаналізовано найбільш важливі сфери її реалізації. Етнополітичний та антидискримінаційний виміри інформаційної політики висвітлено в останньому розділі книги.

Характеристики
Автор
Кресіна І.О.
Издательство
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Тип издания
Монография
Количество страниц
282
ISBN
978-966-02-8790-7
Переплет
мягкий
Язык
украинский
Вес
0.3 кг
Формат
145х200 мм
Тираж
200
Отзывы
Оставьте отзыв об этом товаре первым!
Подписывайтесь на рассылку!

Ніякого спаму та реклами. Лише бонуси, новинки та корисна інформація

Каталог