Траст: історія, сучасність, перспективи
- Автор
- Буяджи Г.В.
- Издательство
- Алерта
- Год издания
- 2018
- Переплет
- кожанный
Аннотация
Монографія містить комплексне дослідження довірчої власності, що існує у країнах загального права, а також детальний аналіз різноманітних видів трастів і трастоподібних конструкцій, що функціонують у країнах цивільного права та змішаних правових системах, зокрема у Франції, Італії, Німеччині,... Читать далее
- Самовывозбесплатно
- Нова Поштаот 65 грн.
- Курьер Нова Поштаот 90 грн.
- Онлайн-оплата
- єПідтримка
- Наличные при получении
- Терминал/наличные при самовывозе
- Оплата по счету (для юридических лиц)
Монографія містить комплексне дослідження довірчої власності, що існує у країнах загального права, а також детальний аналіз різноманітних видів трастів і трастоподібних конструкцій, що функціонують у країнах цивільного права та змішаних правових системах, зокрема у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії, Південно-Африканській Республіці, Японії, Китаї та інших країнах.
Особливу увагу приділено кваліфікації трасту судами країн, які традиційно не визнавали довірчу власність.
На основі компаративного аналізу положень законодавства різних країн і практики його застосування розглянуто світові тенденції в частині визнання та інкорпорації трасту у право країн, які протягом тривалого часу заперечували цей інститут. Розкрито особливості трастоподібних конструкцій в Україні, перспективи запровадження інституту трасту у вітчизняне право.
Книга розрахована на юристів – науковців, практиків, викладачів, студентів та осіб, які цікавляться сучасними тенденціями у сфері управління майном.
На сьогодні траст є універсальним інструментом комплексного та різнопланового управління власністю. Протягом останніх років він набув настільки великої популярності, що більшість бізнесменів і пересічних громадян у різних країнах світу, без перебільшення, не уявляють свого життя без нього. Але траст цікавий не тільки своєю популярністю та універсальністю. На моє глибоке переконання, це є дивовижний правовий інститут, оскільки з моменту свого виникнення та протягом усього свого існування траст стикався із таким рівнем невизнання, нерозуміння та не сприйняття, як, напевно, жоден інший правовий інститут у світі. Будучи дітищем староанглійського права, траст виник з метою обходу феодальних обмежень, що існували у середньовічній Англії. І хоч як парадоксально, саме історичне походження та специфіка становлення трасту стали основною передумовою для багатолітньої боротьби за визнання його самобутності у країнах, що належать до інших правових систем.
Починаючи з моменту коли про трасти уперше почули у Франції, Італії, Німеччині та інших країнах Європи, юристи зайняли позицію категоричного несприйняття та заперечення трасту. Суди цих країн відмовлялися визнавати англійський інститут насамперед через нерозуміння його суті та специфіки. Вони або кваліфікували його через відомі їхньому праву конструкції, або, здебільшого, просто відмовлялися розглядати справи, що виникали з відносин трасту.
Така ситуація тривала десятиліттями, незважаючи на подальше розширення сфери застосування довірчої власності. Проте наприкінці XX ст. у країнах, що відносяться до різних правових систем, з’являються перші спроби зрозуміти траст і переглянути погляди на його правову природу. І хоча цей процес обіцяв бути тривалим і вилився у багатолітню наукову дискусію, крига нарешті скресла. Так поступово, крок за кроком, різні країни відходили від свого традиційного заперечення трасту і намагалися якщо не увести цей інститут у своє право, то принаймні запровадити правові механізми його визнання, паралельно із цим створюючи власні унікальні трастоподібні конструкції. Початок XXI ст. можна вважати новим етапом розвитку ідеї трасту, оскільки він упевнено вийшов за рамки загального права і почав набувати поширення у країнах, які традиційно його не визнавали.
Окремо відзначимо роль юристів-компаративістів, які доклали чимало зусиль до примирення ідеї трасту та концепції права власності, що існувала у країнах континентального права та інших правових системах. Серед них особливе місце посідають розробки Квебекського дослідницького центру приватного та порівняльного права на факультеті права Університету МакГілл, який у 2008 р. започаткував амбітний проект стосовно трастів у країнах цивільних і змішаних юрисдикцій. Його основним завданням стало дослідження того, яким чином траст був пояснений та інкорпорований у право країн, що належать до інших правових систем.
Саме праці цього Дослідницького центру надихнули мене на написання цієї роботи, мета якої - докорінно переглянути або, точніше, «переосмислити» підходи до розуміння концепції трасту, які укоренилися у свідомості українських юристів. При цьому я намагалася використовувати наукові праці юристів країн як загального права, так і цивільного права та інших правових систем. Особливо мене цікавили сучасні дослідження з концептуально новим баченням ідеї трасту, а не розповіді про «розщеплення» права власності, що, як мантру, повторюють деякі науковці. Це, своєю чергою, принесло несподівані результати.
Критично оцінюючи останні розробки у сфері трасту, я дійшла до парадоксальних для вітчизняної науки права висновків: поняття «розщепленого» права власності не існує, а тому ідея трасту не суперечить публічному порядку України, зокрема, і концепції абсолютності та неподільності права власності. Наскільки мої аргументи видалися переконливими - судити Вам, шановні читачі, але у будь-якому разі ця книга є поштовхом для подальшої професійної дискусії.
- Автор
- Буяджи Г.В.
- Издательство
- Алерта
- Тип издания
- Монография
- Год издания
- 2018
- Количество страниц
- 552
- ISBN
- 978-617-566-488-9
- Переплет
- кожанный
- Язык
- украинский
- Вес
- 0.6 кг
- Формат
- 145х200 мм
- Тираж
- 100