Вступ до теорії правових систем

Категорія "правова система" у науковому обігові з’явилась у 80-х роках XX століття. Останнім часом інтерес до наукової розробки даної проблеми істотно зріс.

Про це свідчать відповідні дослідження, здійснювані в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інституті законодавства Верховної Ради України, Академії правових наук України.

Не заперечуючи необхідності правового пошуку, дискусійного вивчення категорій загальної теорії держави і права, їх широкого обговорення науковою громадськістю, обгрунтування нових підходів та ідей, що спонукали б наукову думку до сміливих, корисних та новаторських висновків, запропонована монографія «Вступ до теорії правових систем» виконана в усталених традиціях вітчизняної правової школи. Це стосується передусім традиційного розуміння категорії «правова система».

Ця монографія є спеціальним науковим дослідженням, в якому систематизовано сучасні теоретико-методологічні і концептуальні підходи до аналізу правової системи, виявлено пізнавальну й ціннісну значущість поняття «правова система» для загальної характеристики правового простору, розглянуто механізм функціонування правової системи, її взаємодію з державою, а також проблеми типології та класифікації правових систем. Запропоновано ряд пропозицій щодо подальшого розвитку правової системи в умовах соціальних трансформацій у сучасному українському суспільстві та оптимізації законодавчого процесу.

Логічною і обгрунтованою є структура монографії, яка відповідає меті та завданням дослідження, В ній розглядається правова система як предмет теоретико-методологічного пізнання, її функції та структура, природа і особливості, взаємодія даної системи з іншими соціальними системами (політичною, моральною, культурною, економічною тощо), Відзначена необхідність пізнання сутності та ролі правової системи як чинника, що має сприяти гуманізації держави і права, вдосконаленню законодавчого процесу, підвищенню ефективності правового регулювання, формуванню високої суспільної та індивідуальної правосвідомості,

Сутність правової системи розглядається як така, що відображає баланс інтересів різних соціальних груп, виступає важливим стабілізуючим і організуючим чинником. Процес реформування правової системи — складний та багатофункціональний, потребує глибокого аналізу правової дійсності, всебічного пізнання основних закономірностей функціонування сучасних правових систем світу, подальшого розвитку теорії правової системи,

Саме через правову систему, її елементи відбувається зв'язок позитивного права з державою, її органами, всією політичною структурою суспільства, У зв'язку з цим заслуговують на увагу спроби систематизувати напрями вдосконалення правової системи України, її гармонізації з іншими правовими системами.

За умов формування засад правової державності в Україні особливе місце належить теоретичному висвітленню проблематики ефективності законодавства, об'єктивних факторів формування та функціонування правових систем.

У процесі формування нової державності на пострадянському просторі суттєвого значення набуває юридична компаративістика як сукупність знань, що відкриває можливості для порівняння різних систем на макро- і мікрорівнях.

Порівняльно-правовий аналіз досить широко використаний авторами даної монографії, надав їм можливість сформулювати пропозиції і рекомендації з урахуванням зарубіжного досвіду.

Пропонована монографія, звичайно, не вичерпує проблеми, Адже вона е надзвичайно широкою і багатогранною. При всьому цьому методологічні підходи, сформульовані авторами даної монографії, мають важливе значення як ключ для глибокого пізнання правових систем.