Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ століть: компаративна концептуалізація

2199

380 грн.

Осталась 1 штука
-+

Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

Автор: Кресін О.В.,

Издательство: Логос

Год издания: 2017

Количество страниц: 680

ISBN: 978-617-7442-447

Переплет: твердый

Тираж: 500

Аннотация

У книзі на основі переосмислення відомих і введення до наукового обігу багатьох невідомих джерел уперше комплексно розглянуто передумови, контекст появи і генезу теоретичних засад порівняльно-правових досліджень, а також їх ранньої інституціоналізації.

Серед передумов становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень автор виокремив формування предмета і об’єктів юридичних наук. Те, що з предмета правознавства до початку XIX ст. зникло природне право як власне право, а позитивне право стало розглядатися як самодостатнє, вперше надало сенсу порівняльно-правовим дослідженням, а визначення національних правопорядків як одиниці правового розвитку надало цим дослідженням мету — пізнання і вдосконалення національного права. Передумовою становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень став і розвиток порівняльного підходу в науках про людину, але в контексті даного дослідження він взятий у «знятому» вигляді: подвійна ідентичність порівняльного знання як основи розвитку наук і водночас підстави формування у їх межах порівняльних дисциплін, а також накопичення критичної маси синкретичного політико-економіко-історико-правового знання у межах загальної історії, камералістики та порівняльного державознавства (порівняльної статистики).

Автор доводить, що у зв’язку з виокремленням і водночас інтеграцією юридичної науки у другій половині XVIII — на початку XIX ст. відбулася диференціація згаданого синкретичного знання і формування вчення про порівняння в праві, його цілі, роль як основи загального вчення про право і можливість виокремлення порівняльно-правових наукових дисциплін. Результатом осмислення порівняльно-правового знання стало формування у зазначений період компаративістської наукової картини світу — вчення про національне право, його своєрідні й загальні елементи, взаємодію національних правопорядків, іманентність і процесуальність загального, характеристики особливого в правовому розвитку.

Така наукова картина світу, в свою чергу, стала підставою для класифікації правових систем і формування правової карти світу.

Для науковців, викладачів юридичних факультетів, аспірантів, усіх, хто ціка-виться історією юридичних наук.

Авторы

Авторы книги Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ століть: компаративна концептуалізація

Отзывы

Отзывы к книге Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ століть: компаративна концептуалізація
2199

380 грн.

Осталась 1 штука
-+

Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

У книзі на основі переосмислення відомих і введення до наукового обігу багатьох невідомих джерел уперше комплексно розглянуто передумови, контекст появи і генезу теоретичних засад порівняльно-правових досліджень, а також їх ранньої інституціоналізації.

Серед передумов становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень автор виокремив формування предмета і об’єктів юридичних наук. Те, що з предмета правознавства до початку XIX ст. зникло природне право як власне право, а позитивне право стало розглядатися як самодостатнє, вперше надало сенсу порівняльно-правовим дослідженням, а визначення національних правопорядків як одиниці правового розвитку надало цим дослідженням мету — пізнання і вдосконалення національного права. Передумовою становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень став і розвиток порівняльного підходу в науках про людину, але в контексті даного дослідження він взятий у «знятому» вигляді: подвійна ідентичність порівняльного знання як основи розвитку наук і водночас підстави формування у їх межах порівняльних дисциплін, а також накопичення критичної маси синкретичного політико-економіко-історико-правового знання у межах загальної історії, камералістики та порівняльного державознавства (порівняльної статистики).

Автор доводить, що у зв’язку з виокремленням і водночас інтеграцією юридичної науки у другій половині XVIII — на початку XIX ст. відбулася диференціація згаданого синкретичного знання і формування вчення про порівняння в праві, його цілі, роль як основи загального вчення про право і можливість виокремлення порівняльно-правових наукових дисциплін. Результатом осмислення порівняльно-правового знання стало формування у зазначений період компаративістської наукової картини світу — вчення про національне право, його своєрідні й загальні елементи, взаємодію національних правопорядків, іманентність і процесуальність загального, характеристики особливого в правовому розвитку.

Така наукова картина світу, в свою чергу, стала підставою для класифікації правових систем і формування правової карти світу.

Для науковців, викладачів юридичних факультетів, аспірантів, усіх, хто ціка-виться історією юридичних наук.

Авторы книги Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ століть: компаративна концептуалізація
Отзывы к книге Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ століть: компаративна концептуалізація